Ухвала

від 29.07.2014 по справі 807/2731/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р. Справа № 876/12712/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І. І., Савицької Н. В.

за участю секретаря Корнієнко О. А.

представника позивача Гайович В. М.

представника відповідача Черакаєва В. М.

представника відповідача Матіко Р. І.

представника відповідача Рішко М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року у справі № 807/2731/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до дочірнього підприємства "Ламелла" про нарахування та сплату податкового зобов'язання в результаті застосування звичайних цін,

ВСТАНОВИВ:

5 серпня 2013 року Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася з адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Ламелла", яким просила суд винести рішення про нарахування та сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 124716 грн, з яких 112133 грн - основний платіж та 12583 грн - штрафні санкції в результаті застосування звичайних.

Позов мотивує тим, що позивачем проведено планову перевірку ДП "Ламелла" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року. В результаті чого був складений акт перевірки від 5 червня 2013 року №791-2232/31247723, на підставі якого ДПІ у Тячівському районі 19 червня 2013 року прийняла податкове повідомлення-рішення №569/0000852200/3642, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 256838 грн податку на прибуток підприємств та 31084 грн штрафної санкції, з них сума податкових зобов'язань визначених по звичайній ціні становить 124716 грн в т.ч. основний платіж 112133 грн та 12583 грн - штрафна санкція.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився позивач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що товари за договором між відповідачем та «SI HimBalt» частина продукції була продана за ціною меншою за її виробничу вартість, що призвело до заниження доходу від операційної діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 5 червня 2013 року №791-2232/31247723, відповідно до якого, в ході проведення перевірки виявлено порушення підпунктів 1.20.1, 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема заниження доходу від операційної діяльності за перевіряємий період на загальну суму 508381 грн, у т.ч. за IV квартал 2011 року - 268696 грн, за І квартал 2012 року - 42520 грн, за II квартал 2012 року - 63296 грн, за III квартал 2012 року - 133869 грн.

На основі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №569/0000852200/3642 від 19 червня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 2568380 грн податку на прибуток підприємств та 31084 грн штрафної санкції, з них сума податкових зобов'язань визначених по звичайній ціні становить 124716 грн в т.ч. основний платіж - 112133 грн та 12583 грн - штрафна санкція.

Відповідно до матеріалів справи позивач 29 грудня 2010 року уклав договір № 10363-1 з "SIA HimBalt" на постачання товару, де асортимент, кількість і якість товару оговорюється в додатках до даного контракту. Валюта контракту - ЄВРО і ціни на продукцію зафіксовані в додатках до контракту в валюті контракту. Покупець за даним контрактом є основним покупцем і купує валову частину асортименту продукції, що виробляє Відповідач.

Відповідно до підпункту 1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до підпункту 1.20.2 цієї статті Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Підпунктом 1.20.8 цієї статті передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту

Відтак, проаналізувавши вказані законодавчі положення та матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що твердження позивача, що відповідачем на виконання договору № 10363-1 з "SIA HimBalt" реалізовувалась продукція за цінами нижчими від звичайних цін, що призвело до заниження доходу від операційної діяльності є безпідставними.

Зокрема відповідно до Експертного висновку № ОМ-148 від 23 серпня 2013 року вартість меблів в асортименті, виробником яких є ДП "Ламелла" для проведення фінансових розрахунків при відвантаженні товару по зовнішньоекономічному контракту знаходиться на рівні звичайних ринкових цін, що склалися в регіоні на аналогічну продукцію.

Позивачем не надано жодних доказів того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, хоча обов'язок такого доказування покладено саме на податковий орган.

З огляду на наведене вище суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення -суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року у справі № 807/2731/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Запотічний І. І.

Савицька Н. В.

Повний текст ухвали складено 1 серпня 2014 року