Постанова

від 13.08.2014 по справі 925/2078/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 925/2078/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Ходаківської І.П. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Фрея-Агро" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справігосподарського суду Черкаської області за позовомпрокурора Городищенського району до 1) Городищенської районної державної адміністрації 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фрея-Агро" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаГоловне управління Держземагенства в Черкаській області провизнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:Клюге Л.М., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. №014652 від 17.01.2013; від відповідачів: 1) Пикало О.В. - дов. №579/01-01-29 від 11.08.2014; 2) Старченко А.В. - дов. б/н від 18.07.2014; від третьої особине з'явились; від Генеральної прокуратури України Клюге Л.М., прокурор відділу - посв. №014652 від 17.01.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.03.2014 господарського суду Черкаської області (суддя Спаських Н.М.) відмовлено в задоволені позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів порушення Городищенською РДА норм чинного законодавства при винесенні оскаржуваних розпоряджень та укладеного договору оренди землі від 28.01.2013, оскільки цільове призначення земельної ділянки №94А по вул. Панфілова у м. Городище змінено розпорядженням Городищенської РДА №143 від 09.04.2012, яке є дійсним, а спірні розпорядження №25 від 25.01.2013 та №38 від 13.02.2013 приймалися на його підставі.

Постановою від 11.06.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Тищенко О.В. - головуючий, Іоннікова І.А., Чорна Л.В.) рішення від 07.03.2014 господарського суду Черкаської області скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним розпорядження Городищенської РДА №25 від 25.01.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га та передача її в оренду ТОВ "Фрея Агро"" та розпорядження Городищенської РДА №38 від 13.02.2013 "Про внесення змін до розпорядження №25 від 25.01.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га та передача її в оренду ТОВ "Фрея Агро"".

Визнано недійсним договір оренди землі укладений між Городищенською РДА та ТОВ "Фрея Агро" від 28.01.2013. Зобов'язано ТОВ "Фрея-Авто" повернути земельну ділянку за адресою вул. Панфілова 94а в м. Городище, площею 2 га у власність держави в особі Головного управління Держземагенства України в Черкаській області.

Постанова мотивована тим, що станом на момент винесення спірного розпорядження Городищенської РДА №25 від 25.01.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га та передачу її в оренду ТОВ "Фрея-Агро"" відповідно ст.ст. 20, 122 Земельного кодексу України Городищенська РДА діяла поза межами своєї компетенції щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції ТОВ "Фрея-Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права та вказує, що розпорядження Городищенської РДА №25 від 25.01.2013 та №38 від 13.02.2013 відповідають ст.ст. 20, 122, 123 Земельного кодексу України, оскільки Городищенська РДА надала йому в оренду земельну ділянку із земель промислового призначення, а не сільськогосподарського.

Відзиви на касаційну скаргу інші учасники судового процесу не надіслали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволені касаційної скарги відмовити.

Предметом цього спору є визнання незаконними та скасування розпорядження Городищенської РДА №25 від 25.01.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га та передача її в оренду ТОВ "Фрея Агро"" та №38 від 13.02.2013 про внесення змін до вказаного вище розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Відповідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Господарськими судами встановлено, що 09.04.2012 Городищенська РДА прийняла розпорядження № 143 "Про надання ТОВ "Фрея-Агро" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га в адмінмежах Городищенської міської ради по вул. Панфілова, 94А в м. Городище".

Вказаним вище розпорядженням Городищенська РДА змінила цільове призначення земельної ділянки із сільськогосподарського призначення на промислове для здійснення діяльності з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції - виробництва мінеральних добрив та азотних сполук.

25.01.2013 Городищенська РДА прийняла розпорядження №25, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га в оренду терміном на 10 років під обслуговування існуючих будівель та споруд для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд за межами населеного пункту в м. Городище вул. Панфілова, 94-а та передала в оренду на 10 років ТОВ "Фрея Агро" земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2га, зайнятою господарським двором та спорудами, що розташована за межами населеного пункту в адмінмежах Городищенської міської ради зі зміною цільового призначення для будівництва об'єктів, пов'язаних із обслуговуванням жителів територіальної громади району (виробництво органо-мінеральних добрив) - розміщення основних, підсобних допоміжних будівель і споруд підприємств іншої промисловості.

На підставі вказаного вище розпорядження 28.01.2013 Городищенська районна державна адміністрація та ТОВ "Фрея-Агро" уклали договір оренди земельної ділянки, з цільовим призначенням землі промисловості, яка знаходиться за межами населеного пункту в адмінмежах Городищенської міської ради Черкаської області, строком на 10 років.

Відповідно ст. 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

За п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції або законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що спірне розпорядження Городищенської РДА №25 від 25.01.2013 суперечить чинному законодавству, оскільки прийняте з порушенням компетенції на розпорядження землями державної форми власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції чинній на 09.04.2012) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Стаття 20 Земельного кодексу України закріплює положення про те, що визначення та зміна належності земельної ділянки до певної категорії земель є прерогативою органів суспільної влади - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями визначення та зміни цільового призначення земель.

Механізм встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок тісно пов'язаний із компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями державної та комунальної власності. Відповідно до цього Кодексу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у державній та комунальній власності.

За ст. 123 Земельного кодексу України надання суб'єктом владних повноважень дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки є лише проміжним етапом складної процедури реалізації права суб'єкта господарювання на землекористування.

Дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення декларує лише можливість відведення бажаної земельної ділянки зі зміною її цільового призначення за умови подальшої перевірки такої можливості відповідними компетентними контролюючими органами та надання ними позитивних висновків з цього приводу.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Таким чином зміна цільового призначення земельної ділянки шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у розумінні положень земельного законодавства - неможлива.

Отже, з аналізу вказаних вище положень земельного законодавства вбачається, що реалізація права суб'єкта господарювання на отримання у користування (оренду) земельної ділянки зі зміною цільового призначення знаходитися у прямій залежності від прийняття компетентним державним органом відповідного рішення, при цьому передумовою для прийняття такого рішення є розроблення зацікавленою стороною проекту відведення земельної ділянки та подальше його погодження з усіма контролюючими органами визначеними земельним законодавством.

06.09.2012 прийнятий Закон України №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013.

Відповідно п.п. 3 та 4 ст. 122 Земельного кодексу України ( в редакції, яка діяла з 01.01.2013) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, з урахуванням ч.4 ст.122 Земельного кодексу України укладання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, з 01.01.2013, здійснюється територіальними органами Держземагентства України.

Як встановлено апеляційним господарським судом Відділ Держземагенства у Городищенському районі Черкаської області листом №01-08/1953 від 04.06.2014 повідомив, що згідно статистичної звітності спірна земельна ділянка станом на 01.01.2013 відносилась до земель сільськогосподарського призначення та станом на 01.01.2014 згідно розпорядження Городищенської РДА № 25 від 25.01.2013 віднесена до земель промисловості.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що станом на момент винесення спірного розпорядження Городищенської РДА № 25 від 25.01.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га та передачу її в оренду ТОВ "Фрея-Агро"" відповідно ст. 122 Земельного кодексу України Городищенська РДА діяла поза межами своєї компетенції щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

За ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки господарські суди з'ясовують наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам п.5 ч.4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за N 677.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Тому, з огляду на положення ст. 124 Земельного кодексу України, відповідний договір оренди земельної ділянки державної власності визнається недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки, лише за умови визнання недійсним рішення органу державної влади про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.

Отже апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що у зв'язку невідповідністю розпорядження Городищенської РДА №25 від 25.01.2003 вимогам чинного законодавства на момент його прийняття та визнання його недійсним, укладений на його виконання, договір оренди землі від 28.01.2013 також є недійсним.

Відповідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111 5 , п.1 ст. 111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 11.06.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 925/2078/13 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

І.П. Ходаківська