Постанова

від 10.07.2014 по справі 804/8024/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 р. Справа № 804/8024/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представників позивача представників відповідача Лашко І.В., Панченко Г.В. Максимова А.Я., Кіріченко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилтон" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилтон» (далі - позивач, ТОВ «Вилтон») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року №0004522201, форма«Р» від 12 травня 2014 року № 0004512201, форма «П» від 12 травня 2014 року №000450220.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

25.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилтон» отримало Акт від 24.04.2014 №513 /22-01/24229003 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Вилтон» (код 24229003) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

На підставі зазначеного Акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкові повідомлення - рішення форма «Р» від 12 травня 2014 року №0004512201, від 12 травня 2014 року №0004522201, форма «П» від 12 травня 2014року №0004502201.

Позивач не погоджується із доводами Акту перевірки, вважає, що дії відповідача, щодо встановлення порушень їх відображення в Акті перевірки є такими що суперечать нормам законодавства, а відповідно є протиправними. Висновки акту позивач вважає такими, що не відповідають дійсності, суперечать наданим документам первинного бухгалтерського обліку, заздалегідь неправдивими. Відповідно, повідомлення - рішення форма «Р» від 12 травня 2014 року № 0004512201, від 12 травня 2014 року № 0004522201, форма «П» від 12 травня 2014року №0004502201 позивач вважає протиправними та такими що підлягають скасуванню.

Представники позивача у судове засідання з'явилися, адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, надали суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначили наступне.

Продаж автомобілів ТОВ «Вилтон» не підпадає під поняття «господарської діяльності» згідно п.п14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України. Результатом діяльності ТОВ «Вилтон» є збиток в сумі 1495 тис. грн.. за 2012 рік та 1259 тис. грн.. за 2013 рік.

Надані ТОВ «Вилтон» акти виконаних робіт по місячній абонплаті за доступ до центру підтримки дилерської мережі заповнені всупереч правилам: одиниця виміру господарської операції є 1 гривня, тобто по вказаному акту не можливо визначити кількість отриманих та сплачених абонементів. Неможливо ідентифікувати особу - робітника ТОВ «Вилтон», який підписав ці акти від імені замовника - відсутні посада та ФІО.

Відповідач зазначає, що внаслідок вищевказаного в порушення ст. 44, пп.139.1.9 п.139.1 ПКУ, згідно яких не відносяться до складу витрат витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліків підприємством завищено задекларований показник у рядку 06.2 у сумі 173002 грн.

Виходячи з наведеного, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами, викладеними у позовній заяві не згодна, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 25.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилтон» отримало Акт від 24.04.2014 №513 /22-01/24229003 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Вилтон» (код 24229003) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

Не погодившись із зазначеним Актом позивач, в порядку передбаченому ст. 86 Податкового кодексу України, подав заперечення на Акт від 30.04.2014 р.

На підставі зазначеного Акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкові повідомлення - рішення форма «Р» від 12 травня 2014 року №0004512201, від 12 травня 2014 року №0004522201, форма «П» від 12 травня 2014року №0004502201.

Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що основними видами економічної діяльності ТОВ «Вилтон» є: Код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

ТОВ «Вилтон» є офіційним дилером ТОВ «Пежо Сітроен Україна». Діяльність щодо продажу автомобілів здійснює на підставі дилерського договору 32012/23/Р від 03.01.2012, згідно з яким постачальник (ТОВ «Пежо Сітроен Україна») надає уповноваженому дилеру (ТОВ «Вілтон») на невиключній основі та на строк дії цього Договору право здійснювати роздрібний продаж нових транспортних засобів Peugeot та запасних частин відповідно до чинних розцінок, рекомендованих Постачальником згідно з умовами договору.

Під рекомендованої ціною мається на увазі не чітко встановлений відсоток націнки, а лише рівень націнки який не можна перевищувати при продажі автомобілів. Тобто зазначеним договором встановлено максимально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися ТОВ «Вилтон». При цьому постачальник товару не встановлює мінімально допустимого рівня ціни нижче якої ТОВ «Вилтон» не може здійснювати продаж автомобілів.

ТОВ «Вилтон» є самостійною юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі статуту товариства та законодавства України.

Відповідно до статті 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни. Згідно зі статтею 11 цього Закону, вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Аналогічна норма закріплена статтею 190 Господарського кодексу України. Статтею 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено вичерпний перелік державних регульованих цін. Продаж автомобілів не є предметом державного регулювання цін, отже ціни на автомобілі є вільними, та такими що формуються підприємством самостійно встановлюються із врахуванням попиту та пропозиції на ринку товарів.

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000 року, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до п. 144.1 ПКУ амортизації підлягають, зокрема: витрати на придбання основних засобів, для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого п. 145.1, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (п. 146.2 ПКУ).

Відповідно до вимог ст. 138 Кодексу, що визначає склад витрат та порядок їх визнання, амортизація основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються платником у господарській діяльності, включається до собівартості вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг або до складу інших витрат, в залежності від напрямку використання таких основних засобів.

В розумінні п. п. 14.1.36 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями* господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Операції з продажу платнику податку товарів (виконаних робіт, наданих послуг) відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними ст. 134 ПКУ. Пунктом 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПКУ дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг є доходом від операційної діяльності, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не меншої від суми компенсації, отриманої у будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг формується за правилами п. 138.6 (собівартість придбаних та реалізованих товарів) та п. 138.8 (собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) ст. 138 ПКУ. Зазначені пункти ст. 138 не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг залежно від розміру доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності, як негосподарської.

Таким чином, суд вважає, що твердження щодо порушення абзацу «д» п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Вилтон» до складу витрат на збут віднесено витрати на амортизацію Комплексу з обслуговування автотуристів «Peugeot», яка не враховується та не використовується підприємством при здійсненні господарської діяльності, що призвело до завищення показника на загальну суму 784 037 грн., у т.ч. на 156 807,33 грн. за 4 кв. 2012р. та на 627 229,32 грн. за 2013 рік є хибним.

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати враховані ТОВ «Вилтон» для визначення об'єкта оподаткування є доведеними та підтвердженими документами первинного бухгалтерського обліку.

Будь яких дій щодо умисного неправильного обчислення бази оподаткування, зменшення його бази шляхом невідображення у поданих до податкових органів деклараціях, невключення до прибутку коштів, одержаних від виконання певних робіт, надання послуг ТОВ «Вилтон» не вчиняло.

Так в акті перевірки зазначено, що відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суд зазначає, ТОВ «Вилтон» є юридичною особою, а тому будь-які норми,які регулюють діяльність підприємців на ТОВ «Вилтон» не поширюються.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. З Господарського кодексу України).

Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, та невиробничу діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар. Господарська діяльність має здійснюватися належним чином та давати якісні результати, що можливо забезпечити якщо суб'єкти господарювання будуть мати достатні знання, навички, досвід, а це досягається коли така діяльність здійснюється постійно у вигляді промислу. Тобто, ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі.

Отже, господарська діяльність - це суспільно-корисна діяльність, яка виконується на професійній основі, якщо її результати реалізуються як товар.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно др. матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що внаслідок вищевказаного, в порушення ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, згідно яких не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов 'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліків, підприємством завищено задекларований показник у рядку 06.2. у сумі 173002 грн., у т.ч. на 36952 грн. за 4 кв. 2012р. та на 136050 грн. за 2013 рік.»

На думку перевіряючих це мало місце внаслідок неналежного оформлення первинних документів, а саме: надані ТОВ «Вилтон» акти виконаних робіт по місячній абонплаті за доступ до центру підтримки дилерської мережі заповнені всупереч правилам: одиниця виміру господарській операції є 1 гривня, тобто по вказаному акту не можливо визначити кількість отриманих та сплачених абонементів. Неможливо ідентифікувати особу - робітника «Вилтон який підписав ці акти від імені замовника - відсутні посада та ФІО.

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що зазначені акти виконаних робіт мають всі необхідні реквізити. Ці акти підписано уповноваженими особами обох підприємств, мають розшифровку підпису - зазначення П.І.Б. осіб що підписали акти, затвердженні печатками.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачає законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 за № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують, господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському

обліку, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для

надання їм юридичної сили і доказовості мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.2.15, п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Перелічені документи було надано в повному обсязі.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до матеріалів справи, в акті перевірки також зазначено, що перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 Декларації «Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5, пункту 138.10 статті 138 розділу ІІІ Податкового Кодексу України у 2013 році на 180000 грн. Відповідач обґрунтував це тим, що ТОВ «Вилтон» сплачено комісію за обслуговування гарантії в сумі 180000 грн. за відсутності, в перевіряємому періоді гарантійних випадків

Так, необхідність наявної банківської гарантії зумовлена дилерським договором від 03.01.2012 № 2012/23/Р.

Відповідно діючий договір про здійснення кредитних операцій № 117GA від 04.04.2011р., а саме ст.2 п.2.1., Банк зобов'язується здійснити на користь Клієнта Кредитну Операцію, а Клієнт зобов'язується прийняти Кредитну Операцію та виконати всі Боргові Зобов'язання в повному обсязі. Згідно ст.1 п. 1.1.Кредитна Операція - активна операція банку, що пов'язана з наданням клієнту коштів у строкове користування або прийняття банком зобов'язань про надання коштів у строкове користування за певних умов, а також надання банком Документарних Операцій. Документарна Операція означає Гарантії, як це визначено в Договорі. Боргові Зобов'язання - грошові зобов'язання клієнта перед банком за цим Договором, в тому числі зобов'язання по здійсненню плати за Кредитні Операції. Згідно пп.2.2.1 Договору Кредитні Операції можуть бути здійснені у формі Гарантії. За Гарантією банк бере на себе безвідкличне зобов'язання здійснити на користь Бенефіціара за його першою вимогою відповідний платіж в межах суми гарантії. Протягом 2 робочих днів з дня надання гарантії, банк надсилає гарантію безпосередньо бенефіціару.

Таким чином, відповідно до вищезазначеного, гарантію було випущено та передано безпосередньо бенефіціару. Поняття гарантійних випадків в зазначеному договорі про здійснення кредитних операцій № 117GA від 04.04.2011р., які описуються в акті перевірки, відсутнє. А 180000 грн. було сплачено на підставі ст.5 п. п.5.2.1.згідно якого комісія за надання документарної операції складає 0,75% від суми документарної операції за кожні 90 календарних днів дії документарної операції.

ТОВ «Вилтон» є офіційним дилером ТОВ «Пежо Сітроен Україна». Діяльність щодо продажу автомобілів здійснює на підставі дилерського договору 32012/23/Р від 03.01.2012, згідно з яким постачальник (ТОВ «Пежо Сітроен Україна») надає уповноваженому дилеру (ТОВ «Вилтон») на невиключній основі та на строк дії цього Договору право здійснювати роздрібний продаж нових транспортних засобів Peugeot та запасних частин відповідно до чинних розцінок, рекомендованих Постачальником згідно з умовами договору.

В перевіряємому періоді для ведення господарчої діяльності ТОВ «Вилтон» використовував центр підтримки дилерської мережі.

Доступ до центру підтримки дилерської мережі включає доступ до інформації порталу після продажного обслуговування Servise Box та платформи технічної допомоги , а також дає можливість використовувати діагностичний пристрій LiagBox, включає ліцензію на користування та оновлено програмне забезпечення. Цей портал містить в собі технології ремонту ,норми часу,дає можливість проводити діагностики дистанційно , використовуючи можливості сервера Пежо у Франції. Доступ до інформації порталу надає річний абонемент.

Так, додатком №3.1 до дилерського договору №2012/40/Р зазначено ціну абонементу.

Абонентська плата (абонплата) - грошові кошти в розмірі вартості отримання Абонентом доступу до замовленого(их) ним Пакету(ів) в складі Послуги протягом одного календарного місяця, яку Компанія встановлює та може змінювати час від часу.

Плата за абонемент здійснюється щомісячно,згідно виставлених рахунків.

Наявність первинних бухгалтерських документів, складених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які свідчать про виконання робіт на адресу ТОВ «Вилтон», відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку підтверджується ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Акті перевірки.

Вказані первинні документи та податкові накладні були детально описані в акті перевірки.

Наявність та зміст цих документів не спростовуються відповідачем в акті перевірки не зазначено про відсутність будь-яких первинних бухгалтерських документів, податкових накладних та/або інших документів, що пов'язані та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

В цих документах відображені операції щодо придбання послуги, проведення документів по рахунках бухгалтерського обліку та увесь рух активів та зобов'язань по підприємству.

Після відображення цих операцій в бухгалтерському обліку відбулися зміни у власному капіталі підприємства.

Таким чином, за результатом господарських операцій, по факту продажу авто, надання послуг ТОВ «Вилтон» отримав дохід, тобто вчинена господарська операція призвела до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків - ТОВ «Вилтон», що підтверджується документами бухгалтерського обліку по рахунку 631, 361 в розрізі контрагентів. У зв'язку з чим, по факту реалізації автозапчастин, надання послуг замовникам у ТОВ «Вилтон» виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факти, відображені в Акті, ніяким чином не впливають на формування податкового та бухгалтерського обліку. Документи на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит є первинними в розумінні вимог встановлених ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», якою визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно дії позивача відповідають вимогам п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, згідно з якою, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Окрім того, жоден з наданих до перевірки первинних документів не визнано податковою службою таким що складений з порушенням норм законодавства. Будь яких зауважень щодо правильності оформлення первинних документів з боку відповідача не було.

Стаття 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Відповідно до п. 200.4. цієї статті якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та

звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного

бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -

сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

П. 200.5. цієї ж статті визначено вичерпне коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, такими є особи які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Такі перевірки були проведені, оскільки це є обов'язком податкового органу. П. 200.11. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Такі перевірки ТОВ «Вилтон» не проводились, що свідчить про відсутність порушень податкової законодавства з боку позивача.

ТОВ «Вилтон» є платником податку на додану вартість, тому всі видані/отримані податкові накладні включаються до реєстру виданих/отриманих податкових накладних (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) у відповідному періоді.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилтон» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року №0004522201, форма«Р» від 12 травня 2014 року № 0004512201, форма «П» від 12 травня 2014 року №000450220.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилтон» судові витрати в розмірі 487, 20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 липня 2014 року

Суддя Н.В. Захарчук