Ухвала

від 04.06.2015 по справі 804/8024/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2015 рокусправа № 804/8024/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 804/8024/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилтон" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Вилтон" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року: №0004522201, №0004512201 та № 000450220.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Вилтон" задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись із рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважає, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року була прийнята з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим. Відповідач просить оскаржену постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представники позивача у судовому засіданні вказали, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2014 року позивач отримав акт від 24.04.2014 №513 /22-01/24229003 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Вилтон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 12 травня 2014 року №0004512201, від 12 травня 2014 року №0004522201, форми "П" від 12 травня 2014року №0004502201.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який позовні вимоги задовольнив та скасував оскаржені рішення відповідача, враховуючи наступне.

Судом було встановлено, що позивач є офіційним дилером ТОВ "Пежо Сітроен Україна". Діяльність щодо продажу автомобілів здійснює на підставі дилерського договору 32012/23/Р від 03.01.2012, за умовами якого постачальник (ТОВ "Пежо Сітроен Україна") надає уповноваженому дилеру - позивачу, на невиключній основі та на строк дії цього Договору право здійснювати роздрібний продаж нових транспортних засобів Peugeot та запасних частин відповідно до чинних розцінок, рекомендованих Постачальником згідно з умовами договору.

Зазначеним договором встановлено максимально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися ТОВ "Вилтон". При цьому, постачальник товару не встановлює мінімально допустимого рівня ціни, нижче якої ТОВ "Вилтон" не може здійснювати продаж автомобілів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни. Згідно зі статтею 11 цього Закону, вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Аналогічна норма закріплена статтею 190 Господарського кодексу України. Статтею 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено вичерпний перелік державних регульованих цін. Продаж автомобілів не є предметом державного регулювання цін, отже ціни на автомобілі є вільними, та такими що формуються підприємством самостійно встановлюються із врахуванням попиту та пропозиції на ринку товарів.

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000 року, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до п. 144.1 ПКУ амортизації підлягають, зокрема: витрати на придбання основних засобів, для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого п. 145.1, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (п. 146.2 ПКУ).

Операції з продажу платнику податку товарів (виконаних робіт, наданих послуг) відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними ст. 134 ПКУ. Пунктом 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПКУ дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг є доходом від операційної діяльності, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не меншої від суми компенсації, отриманої у будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг формується за правилами п. 138.6 (собівартість придбаних та реалізованих товарів) та п. 138.8 (собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) ст. 138 ПКУ. Зазначені пункти ст. 138 не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг залежно від розміру доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності, як негосподарської.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу щодо порушення позивачем абзацу "д" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), оскільки до складу витрат на збут віднесено витрати на амортизацію Комплексу з обслуговування автотуристів "Peugeot", яка не використовується підприємством при здійсненні господарської діяльності.

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, враховані позивачем для визначення об'єкта оподаткування, є доведеними та підтвердженими документами первинного бухгалтерського обліку.

В акті перевірки зазначено, що підприємством завищено задекларований показник у рядку 06.2. у сумі 173002 грн., у т.ч. на 36952 грн. за 4 кв. 2012р. та на 136050 грн. за 2013 рік." На думку відповідача, це мало місце внаслідок неналежного оформлення первинних документів, а саме: надані акти виконаних робіт по місячній абонплаті за доступ до центру підтримки дилерської мережі заповнені всупереч правилам: одиниця виміру господарській операції є 1 гривня, тобто по вказаному акту не можливо визначити кількість отриманих та сплачених абонементів. Неможливо ідентифікувати особу - робітника, який підписав ці акти від імені замовника.

Судом встановлено, що зазначені акти виконаних робіт мають всі необхідні реквізити. Акти підписано уповноваженими особами обох підприємств, мають розшифровку підпису - зазначення П.І.Б. осіб, що підписали акти, затвердженні печатками.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачає законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Всі необхідні первинні документи позивачем надавалися як під час перевірки, так і для дослідження судом.

Щодо посилань податкового органу про завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 Декларації Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5, пункту 138.10 статті 138 розділу ІІІ Податкового Кодексу України у 2013 році на 180000 грн.. Відповідач обґрунтував це тим, що позивачем сплачено комісію за обслуговування гарантії в сумі 180000 грн. за відсутності, в перевіряємому періоді гарантійних випадків.

Так, необхідність наявної банківської гарантії зумовлена дилерським договором від 03.01.2012 № 2012/23/Р.

Відповідно діючий договір про здійснення кредитних операцій № 117GA від 04.04.2011р., а саме ст.2 п.2.1., Банк зобов'язується здійснити на користь Клієнта Кредитну Операцію, а Клієнт зобов'язується прийняти Кредитну Операцію та виконати всі Боргові зобов'язання в повному обсязі.

Згідно ст.1 п. 1.1.Кредитна Операція - активна операція банку, що пов'язана з наданням клієнту коштів у строкове користування або прийняття банком зобов'язань про надання коштів у строкове користування за певних умов, а також надання банком Документарних Операцій. Документарна Операція означає Гарантії, як це визначено в Договорі. Боргові Зобов'язання - грошові зобов'язання клієнта перед банком за цим Договором, в тому числі зобов'язання по здійсненню плати за Кредитні Операції. Згідно пп.2.2.1 Договору Кредитні Операції можуть бути здійснені у формі Гарантії. За Гарантією банк бере на себе безвідкличне зобов'язання здійснити на користь Бенефіціара за його першою вимогою відповідний платіж в межах суми гарантії. Протягом 2 робочих днів з дня надання гарантії, банк надсилає гарантію безпосередньо бенефіціару.

Таким чином, гарантію було випущено та передано безпосередньо бенефіціару. Поняття гарантійних випадків в зазначеному договорі про здійснення кредитних операцій № 117GA від 04.04.2011р., які описуються в акті перевірки, відсутнє. А 180000 грн. було сплачено на підставі ст.5 п. п.5.2.1., згідно якого комісія за надання документарної операції складає 0,75% від суми документарної операції за кожні 90 календарних днів дії документарної операції.

Встановлено, що в перевіряємому періоді для ведення господарчої діяльності ТОВ "Вилтон" використовував центр підтримки дилерської мережі.

Доступ до центру підтримки дилерської мережі включає доступ до інформації порталу після продажного обслуговування Servise Box та платформи технічної допомоги, а також дає можливість використовувати діагностичний пристрій LiagBox, включає ліцензію на користування та оновлене програмне забезпечення. Цей портал містить в собі технології ремонту, норми часу, дає можливість проводити діагностики дистанційно, використовуючи можливості сервера Пежо у Франції. Доступ до інформації порталу надає річний абонемент.

У додатку №3.1 до дилерського договору №2012/40/Р зазначено ціну абонементу.

Наявність первинних бухгалтерських документів, складених відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про виконання робіт на адресу ТОВ "Вилтон", відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку підтверджується в самому акті перевірки.

В документах відображені операції щодо придбання послуги, проведення документів по рахунках бухгалтерського обліку та весь рух активів та зобов'язань по підприємству.

Після відображення цих операцій в бухгалтерському обліку відбулися зміни у власному капіталі підприємства.

Таким чином, за результатом господарських операцій, по факту продажу авто, надання послуг ТОВ "Вилтон" отримав дохід, тобто вчинена господарська операція призвела до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків, що підтверджується документами бухгалтерського обліку по рахунку 631, 361 в розрізі контрагентів. У зв'язку з чим, по факту реалізації автозапчастин, надання послуг замовникам у ТОВ "Вилтон" виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування ПДВ.

Документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, є первинними в розумінні вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", якою визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 804/8024/14 - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак