Постанова

від 11.08.2014 по справі 815/2692/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2692/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Компанії «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Компанія «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.» звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Державної реєстраційної служби України від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову у державній реєстрації права власності; зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна Михайла Юрійовича провести державну реєстрацію права власності за позивачем з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна на будівлі складського комплексу по вул. 1665-й кілометр автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, який складається з шести будівель, з урахуванням реконструкції об'єкту «Б» будівля авто боксів, 342,5 кв.м. (в результаті реконструкції перетворений у «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у грудні 2013 року позивачем була проведена реконструкція складової частини об'єкту нерухомого майна, який належить йому на праві приватної власності. Після введення об'єкту в експлуатацію позивач у відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернувся до реєстраційної служби з метою отримання свідоцтва про право власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна.

Рішенням Державної реєстраційної служби України від 02 квітня 2014 року № 12098949 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлі складського комплексу з підстав, не передбачених законодавством. Зокрема, в основу оскаржуваної відмови покладено те, що подані документи містять суперечності та не узгоджуються між собою в частині визначення типу об'єкта нерухомого майна, що не відповідає дійсності. Поданий позивачем пакет документів повністю узгоджується із вимогами законодавства, що кореспондує безумовному обов'язку реєстраційної служби зареєструвати право власності та видати свідоцтво на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Вважаючи, що відповідачі позбавляють позивача можливості зареєструвати право власності на належний йому на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна, останній звернувся до суду із означеним позовом.

Згідно наданих до суду заперечень державний реєстратор Сіволін М.Ю. позовні вимоги не визнав у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що вирішення питань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не належить до компетенції суду та є виключною компетенцією державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно. При цьому, позивач не позбавлений права повторного звернення із заявою про державну реєстрацію прав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову в державній реєстрації права власності. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію права власності за Компанією «Мегатранс» дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» (30267073, Одеська область, Біляївський район, 1665 км. Автошляху Санкт-Петербург - Київ - Одеса) з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна на будівлі складського комплексу по вул. 1665-й кілометр автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, який складається з шести будівель, з урахуванням реконструкції об'єкту «Б» будівля авто боксів, 342,5 кв.м. (в результаті реконструкції перетворений у «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м.).

На зазначену постанову Державною реєстраційною службою України подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог Компанії «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.» відмовити повністю.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Компанія «Мегатранс» дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) є власником 1/1 будівлі складського комплексу по вул. 1665-й кілометр автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, який складається з шести будівель, згідно свідоцтва про право власності від 02 лютого 2004 року серії САА № 452965, видане на підставі рішення виконкому Усатівської сільської ради від 02 квітня 2003 року № 18, рішення виконкому Усатівської сільської ради від 27 січня 2004 року № 13.

Об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, яка належить підприємству на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 011442 від 28.10.2003 року, кадастровий номер 5121085200:01:001:0007.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 10473443 від 08.10.2013 року) складовими частинами зазначеного об'єкта нерухомого майна, відповідно є: 1. «А» адміністративно-складська будівля, 5 243,5 кв.м.; 2. «А'» адміністративно-складська будівля, 6319,3 кв.м.; 3. «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв.м.; 4. «В» будівля КПП, 12,1 кв.м.; 5. «Г» будівля КПП, 12,1 кв.м.; 6. «Д» будівля КПП, 28,2 кв.м.

На підставі проекту реконструкції з розширення нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс», Декларації про початок виконання будівельних робіт інспекції ДАБК в Одеській області від 17.09.2013 року ОД № 083132600726 позивачем у вересні 2013 року розпочата реконструкції складової частини об'єкта нерухомого майна, а саме: - «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв. м., в результаті чого загальна площа нежитлових приміщень цього складового об'єкта збільшилась до 920,1 кв. м. (побудований другий поверх).

Роботи по реконструкції закінчені у грудні 2013 року та реконструйований об'єкт введений в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс» від 17.12.2013 року № ОА143133510013 (по вул. 1665-й кілометр автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, код ДК-1220.9, ІІІ категорії складності).

Таким чином, у відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у позивача виникла необхідність отримати свідоцтво про право власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна, в якому складова частина «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв.м. повинна бути змінена на «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м., згідно з технічним паспортом, складеним за результатами інвентаризації.

У зв'язку із цим 21 березня 2014 року представник Компанії звернулася до реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області шляхом надання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відповідним пакетом документів, який у відповідності до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджений наказом Мін'юсту № 607/5 від 02 квітня 2013 року, розглянутий Державною реєстраційною службою України, оскільки загальна площа об'єкту нерухомості перевищує 5000 кв.м.

За результатами розгляду поданого Компанією пакету документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіним Михайлом Юрійовичем прийнято рішення від 02 квітня 2014 року № 12098949, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлі складського комплексу.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року (далі - Порядок № 868).

Відповідно до п.2 Порядку № 868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Згідно з п.8 цього ж Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до п.6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року, документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

В якості підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності державний реєстратор речових прав на нерухоме майно в оскаржуваному рішенні послався на те, що подані документи містять суперечності та не узгоджуються між собою в частині визначення типу об'єкта нерухомого майна.

Так, свідоцтво про право власності від 02 лютого 2004 року видане на будівлі складського комплексу, тоді як із заявою було подано декларацію щодо реконструкції нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс».

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником будівлі складського комплексу по вул. 1665-й км. Автошляху С.Петерпбург-Київ-Одеса, який складається з шести складових частин. Реконструкція проводилась не всього складського комплексу, а лише щодо однієї його складової частини, а саме - «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв. м., в результаті якої площа саме цього об'єкту збільшилася. Декларація про готовність саме цього об'єкту до експлуатації видана Інспекцією ДАБК в Одеській області на підставі п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, та п.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Копія вказаної декларації була надана до реєстраційної служби, про що свідчить картка прийому заяви № 11809657.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реєстраційна служба помилково ототожнила цілісний майновий комплекс із будівлею автобоксів, яка була реконструйована, вимагаючи декларацію про готовність об'єкту до експлуатації всього майнового комплексу, площа якого понад 5000 кв.м., реконструкція якого не проводилася.

Разом з тим, у реєстрації права власності відмовлено з тих підстав, що заявником, в порушення Порядку № 868, до заяви не додано документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку, а також документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

12.02.2014 року набрав чинності вищезазначений Порядок № 868, яким вдосконалено процедуру державної реєстрації права власності на реконструйоване нерухоме майно. Зокрема, нововведеннями у сфері державної реєстрації прав встановлено, що якщо у результаті реконструкції розміри не були змінені, заявник не зобов'язаний подавати документи на землю, а також не повинен надавати документ, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, якщо в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася.

Відповідно до абз. 9 п. 49 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (у тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування), справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат"; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Пунктом 49 Порядку № 868 зазначено, що документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси подається лише в разі, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса.

Таким чином, згідно з Порядком № 868 заявник повинен подавати документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку у випадках реконструкції об'єктів нерухомого майна зі зміною зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси - лише у разі, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса.

Судом встановлено, що у результаті реконструкції будівлі автобоксів «Б» геометричні розміри фундаменту будівлі автобоксів (змінена на адміністративну будівлю «Е») та адреса будівлі не змінювались, у зв'язку із чим обов'язку надавати такі документи у позивача не виникало. Колегія суддів звертає увагу на той факт, що не зважаючи на відсутність такого обов'язку, заявником додатково були подані копії рішення Усатівської сільської ради від 02 квітня 2003 року № 18 про присвоєння у 2003 році адреси належним Компанії будівлям складського комплексу, та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 011442 від 28.10.2003 року, кадастровий номер 5121085200:01:001:0007.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним реєстратором всупереч приписам Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна висунуто додаткові, не передбачені законодавством вимоги для проведення такої реєстрації, чим грубо порушено процедуру розгляду документів та прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що в декларації про готовість об'єкту до експлуатації зазначено адресу: Одеська обл., Ленінградське шосе, 8/1, яка є відмінною від адреси, що зазначена в заяві та інших поданих документах.

При цьому, з огляду на наявну в матеріалах справи копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.12.2013 року № ОА143133510013, в останній зазначено про готовність об'єкту до експлуатації: «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс» по вул. 1665-й кілометр автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, що узгоджується із адресою об'єкту нерухомого майна, зазначеною у заяві та всіх поданих документах. Надалі зазначено адресу ДП «Мегатранс»: с. Усатове Біляївського району Одеської області Ленінградське шосе, 8/1, що є обов'язковою вимогою для декларації.

Колегія суддів вважає, що представником Компанії для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна було надано до реєстраційної служби заяву із всіма необхідними документами, які за змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції вірно визначено, що покладені в основу рішення від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову у державній реєстрації права власності обставини не ґрунтуються на приписах законодавства та прямо суперечать останньому, а фактичні обставини відверто перекручені та/або проігноровані.

Однак, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права власності за позивачем, оскільки вирішення питань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не належить до компетенції суду та є виключною компетенцією державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно. Тобто, суд не може перебирати функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

Крім того, за відсутності звернення у встановленому законодавством порядку державний реєстратор не вправі переглядати документи та/або приймати будь-яке рішення щодо реєстрації.

Згідно до положень ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова у державній реєстрації прав з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом, або неможливості встановлення відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою про державну реєстрацію прав за умови усунення обставин, що стали причиною для прийняття рішення про відмову у її проведенні.

Таким чином, встановивши неправомірність рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову у державній реєстрації права власності та зважаючи на наявність законних підстав для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна на будівлі складського комплексу, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву позивача щодо проведення державної реєстрації права власності.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

При цьому колегія суддів у відповідності до положень ст. 201 КАС України змінює судове рішення суду першої інстанції

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але помилково зобов'язав Державну реєстраційну службу України здійснити реєстрацію речових прав позивача, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 201 КАС України підлягає зміні в цій частині на зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути відповідну заяву Компанії «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.».

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 201; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року змінити.

Викласти резолютивну частину постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у наступній редакції:

«Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову в державній реєстрації права власності.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Компанії «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.» (30267073, Одеська область, Біляївський район, 1665 км. Автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса) щодо проведення державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна будівлі складського комплексу по вул. 1665-й кілометр автошляху С.Петербург-Київ-Одеса, який складається з шести будівель, з урахуванням реконструкції об'єкту «Б» будівля авто боксів, 342,5 кв.м. (в результаті реконструкції перетворений у «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м.)».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький