Ухвала

від 08.10.2015 по справі 815/2692/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/48440/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду 02.06.2014р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 11.08.2014р. у справі № 815/2692/14 за позовом Компанії «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом, в якому, просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної реєстраційної служби України від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову у державній реєстрації права власності;

- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 провести державну реєстрацію права власності за позивачем з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна на будівлі складського комплексу по АДРЕСА_1, який складається з шести будівель, з урахуванням реконструкції об'єкту «Б» будівля авто боксів, 342,5 кв.м. (в результаті реконструкції перетворений у «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що поданий позивачем пакет документів повністю узгоджується із вимогами законодавства, що кореспондує безумовному обов'язку реєстраційної служби зареєструвати право власності та видати свідоцтво на реконструйований об'єкт нерухомого майна.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову в державній реєстрації права власності. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію права власності за Компанією «Мегатранс» дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» (30267073, Одеська область, Біляївський район, 1665 км. Автошляху Санкт-Петербург - Київ - Одеса) з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна на будівлі складського комплексу по АДРЕСА_1, який складається з шести будівель, з урахуванням реконструкції об'єкту «Б» будівля авто боксів, 342,5 кв.м. (в результаті реконструкції перетворений у «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м.).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 11.08.2014р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року змінено. Викладено резолютивну частину постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 від 02 квітня 2014 року № 12098949 про відмову в державній реєстрації права власності. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Компанії «МЕГАТРАНС» дочірнє підприємство «ПАЛМА ГРУП С.А.» (30267073, Одеська область, Біляївський район, 1665 км. Автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса) щодо проведення державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна будівлі складського комплексу по АДРЕСА_1, який складається з шести будівель, з урахуванням реконструкції об'єкту «Б» будівля авто боксів, 342,5 кв.м. (в результаті реконструкції перетворений у «Е» адміністративна будівля, 920,1 кв.м.)».

Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду 02.06.2014р. та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 11.08.2014р. Державна реєстраційна служба України звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Компанія «Мегатранс» дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) є власником 1/1 будівлі складського комплексу по АДРЕСА_1, який складається з шести будівель, згідно свідоцтва про право власності від 02 лютого 2004 року серії НОМЕР_1, видане на підставі рішення виконкому Усатівської сільської ради від 02 квітня 2003 року № 18, рішення виконкому Усатівської сільської ради від 27 січня 2004 року № 13. Об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, яка належить підприємству на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 28.10.2003 року, кадастровий номер НОМЕР_3. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 10473443 від 08.10.2013 року) складовими частинами зазначеного об'єкта нерухомого майна, відповідно є: 1. «А» адміністративно-складська будівля, 5 243,5 кв.м.; 2. «А'» адміністративно-складська будівля, 6319,3 кв.м.; 3. «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв.м.; 4. «В» будівля КПП, 12,1 кв.м.; 5. «Г» будівля КПП, 12,1 кв.м.; 6. «Д» будівля КПП, 28,2 кв.м.

На підставі проекту реконструкції з розширення нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс», Декларації про початок виконання будівельних робіт інспекції ДАБК в Одеській області від 17.09.2013 року ОД № 083132600726 позивачем у вересні 2013 року розпочата реконструкції складової частини об'єкта нерухомого майна, а саме: - «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв. м., в результаті чого загальна площа нежитлових приміщень цього складового об'єкта збільшилась до 920,1 кв. м. (побудований другий поверх). Роботи по реконструкції закінчені у грудні 2013 року та реконструйований об'єкт введений в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс» від 17.12.2013 року № ОА143133510013 (по АДРЕСА_1, код ДК-1220.9, ІІІ категорії складності).

21 березня 2014 року представник Компанії звернулася до реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області шляхом надання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відповідним пакетом документів, який у відповідності до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджений наказом Мін'юсту № 607/5 від 02 квітня 2013 року, розглянутий Державною реєстраційною службою України, оскільки загальна площа об'єкту нерухомості перевищує 5000 кв.м.

За результатами розгляду поданого Компанією пакету документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 прийнято рішення від 02 квітня 2014 року № 12098949, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлі складського комплексу.

В якості підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності державний реєстратор речових прав на нерухоме майно в оскаржуваному рішенні послався на те, що подані документи містять суперечності та не узгоджуються між собою в частині визначення типу об'єкта нерухомого майна. Зокрема, свідоцтво про право власності від 02 лютого 2004 року видане на будівлі складського комплексу, тоді як із заявою було подано декларацію щодо реконструкції нежитлових приміщень під адміністративний корпус ДП «Мегатранс».

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що представником Компанії для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна було надано до реєстраційної служби заяву із всіма необхідними документами, які за змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства. В свою чергу, покладені в основу рішення від 02 квітня 2014 року № 12098949 обставини не ґрунтуються на приписах законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року (далі - Порядок № 868).

Відповідно до п.2 Порядку № 868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна. Згідно з п.8 цього ж Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Як вірно встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач є власником будівлі складського комплексу по АДРЕСА_1, який складається з шести складових частин. Реконструкція проводилась не всього складського комплексу, а лише щодо однієї його складової частини, а саме - «Б» будівля автобоксів, 342,5 кв. м., в результаті якої площа саме цього об'єкту збільшилася. Декларація про готовність саме цього об'єкту до експлуатації видана Інспекцією ДАБК в Одеській області на підставі п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, та п.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Копія вказаної декларації була надана до реєстраційної служби, про що свідчить картка прийому заяви № 11809657.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що реєстраційна служба помилково ототожнила цілісний майновий комплекс із будівлею автобоксів, яка була реконструйована, вимагаючи декларацію про готовність об'єкту до експлуатації всього майнового комплексу, площа якого понад 5000 кв.м., реконструкція якого не проводилася.

Також у реєстрації права власності відмовлено з тих підстав, що заявником, в порушення Порядку № 868, до заяви не додано документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку, а також документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Між тим, 12.02.2014 року набрав чинності вищезазначений Порядок № 868, яким вдосконалено процедуру державної реєстрації права власності на реконструйоване нерухоме майно. Зокрема, нововведеннями у сфері державної реєстрації прав встановлено, що якщо у результаті реконструкції розміри не були змінені, заявник не зобов'язаний подавати документи на землю, а також не повинен надавати документ, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, якщо в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася.

Відповідно до абз. 9 п. 49 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (у тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування), справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат"; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Пунктом 49 Порядку № 868 зазначено, що документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси подається лише в разі, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса.

Таким чином, згідно з Порядком № 868 заявник повинен подавати документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку у випадках реконструкції об'єктів нерухомого майна зі зміною зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси - лише у разі, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса.

Під час розгляду справи судами встановлено, що у результаті реконструкції будівлі автобоксів «Б» геометричні розміри фундаменту будівлі автобоксів (змінена на адміністративну будівлю «Е») та адреса будівлі не змінювались.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи, суди обґрунтовано дійшли висновку, щодо неправомірності дій Державної реєстраційної служби.

Водночас, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції стосовно того, що вирішення питань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не належить до компетенції суду та є виключною компетенцією державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно. Суд не може перебирати функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 11.08.2014р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: