Постанова

від 20.05.2009 по справі 6/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "20" травня 2009 р.                                                                   Справа № 6/300

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом

Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області

до Малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок»

про відшкодування за рахунок винних осіб недоотриманих доходів, незаконних витрат грошових коштів та матеріальних цінностей та інших порушень фінансової дисципліни на загальну суму 271 047,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Фалуш П. В.;

від відповідача –не з'явився,

В С Т А Н О В И В :

Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулося з адміністративним позовом до Малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок», м. Заставна, про зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб недоотриманих доходів, незаконних витрат грошових коштів та матеріальних цінностей та інших порушень фінансової дисципліни на загальну суму 271 047,27 грн.

Позов обґрунтовується тим, що проведеною фахівцями КРВ в Кіцманському районі та позивача ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача за 2003-2007 роки та завершений звітний період 2008 року, встановлено ряд порушень у діяльності відповідача внаслідок чого недоотримано доходів на загальну суму 22386,54 грн., незаконно витрачено коштів та матеріальних цінностей на суму 33969,41 грн. та зафіксовано інші порушення фінансової дисципліни на суму 214691,32 грн., в тому числі ревізією встановлено, що внаслідок зменшення первісної вартості основних засобів на суму нарахованого в 2003-2004 роках зносу, їх вартість занижено на суму 169772,32 грн., а проведеними під час ревізії інвентаризаціями встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 2332,28 грн. та лишки на суму 9600,00 грн. Зазначені дії відповідача призвели до порушення інтересів держави, внаслідок чого Ринком втрачено доходи, проведено незаконні виплати та допущено нестачу товарно-матеріальних цінностей, завищено кредиторську заборгованість та занижено в обліку вартість активів на загальну суму 271047,50 грн.

Вимоги позивача направлені відповідачу листом від 19.05.2008 № 24-26-09/350 про вжиття заходів щодо забезпечення за рахунок винних осіб недоотриманих доходів, незаконних витрат грошових коштів та матеріальних цінностей а також інших порушень фінансової дисципліни на загальну суму 271047,27 грн. відповідач не виконав.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у його письмових поясненнях на позов, зокрема, у зв'язку з тим, що підприємством проведено ряд заходів щодо виконання вказаних вимог, про що відповідач повідомив листом від 07.07.2008 № 73 начальника МКРВ в Кіцманському та Заставнівському районах. Однак, відповідач виконав не всі вимоги позивача у зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів, про що листом від 09.07.2008 № 74 знову повідомив вказаного начальника МКРВ та просив його надати рекомендації щодо виконання його вимог за відсутності бухгалтерської документації. Однак останній ніяким чином на зазначений лист не відреагував, що в свою чергу є порушенням Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб недоотриманих доходів, незаконних витрат грошових коштів та матеріальних цінностей та інших порушень фінансової дисципліни на загальну суму 271 047,27 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно акту від 22.04.2008 № 26-19/40 проведеною в 2008 році міжрайонним контрольно-ревізійним відділом в Кіцманському та Заставнівському районах ревізією фінансово-господарської діяльності малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок»за 2003-2007 роки та завершений звітний період 2008 року встановлено недотримання доходів, незаконні витрати коштів та матеріальних цінностей та інші порушення  фінансової дисципліни на загальну суму 214691,32 грн.

На підставі вказаного акту ревізії 19.05.2008 міжрайонним КРВ в Кіцманському та Заставнівському районах відповідачеві був скерований лист про вжиття заходів щодо усунення виявлених ревізією фінансових порушень, в тому числі шляхом відшкодування недотриманих підприємством доходів, незаконних витрат, грошових коштів та матеріальних цінностей за рахунок винних осіб, в строк до 07.06.2008.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 29.01.1993 № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі –Закон), законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

З огляду на викладене суд зазначає, що, звернувшись з даним позовом, в якому по суті продубльовано вказані вище вимоги, позивач обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначених законом.

Зокрема, п. 8 ст. 10 Закону визначено підстави, з яких контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а саме у разі якщо  підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Отже, способом захисту порушеного права держави в контексті зазначеної норми Закону є звернення органу Контрольно-ревізійної служби до суду в інтересах держави з відповідним позовом до особи, яка безпідставно отримала та використала державні активи (кошти).

Пунктом 7 цієї статті Закону передбачено право КРУ ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (зокрема, й у разі неправильного їх використання під час здійснення господарської діяльності).

В силу ст. 15 Закону відповідач зобов'язаний виконати вимоги структурного підрозділу позивача, викладені в листі від 19.05.2008, тому зобов'язання відповідача виконати ці вимоги в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобов'язання платника податків сплачувати податки, зобов'язання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобов'язані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності.

Так, п. 9 ст. 10 Закону передбачено право контрольно-ревізійної служби накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення.

Суд також зазначає, що навіть у разі задоволення судом вимог МКРВ в Кіцманському та Заставнівському районах у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», що також зайвий раз свідчить про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права держави.

Крім того, додані відповідачем до своїх письмових пояснень докази беззаперечно свідчать про те, що відповідач вжив всі залежні від нього заходи для виконання незаконних по суті вимог вказаного відділу.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У  задоволенні позові відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.

Суддя                                                А. Паскарь