Рішення

від 08.05.2009 по справі 26/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.09                                                                                           Справа№ 26/289

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Плюс Банк”, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Леопрінт”, м. Пустомити Львівської області

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Огоновський Ігор Миколайович, м. Львів

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дуда Степан Іванович, м. Львів

про: стягнення 1 300 926,77 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Леопрінт”,                        м. Пустомити Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Плюс Банк”, м. Івано-Франківськ

про: визнання недійсним договору

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Черняк С.В. –представник (довіреність № 13-7795 від 27.11.2008 р.), Попадинець Л.П. –представник (довіреність № 13-7894 від 09.12.2008 р.)

від відповідача Огоновський І.М. –директор

від третьої особи1 Огоновський І.М.

від третьої особи2 не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Плюс Банк”, м. Івано-Франківськ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Леопрінт”, м. Пустомити Львівської області про стягнення 1 300 926,77 грн.

Ухвалою суду від 29.12.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.01.2009 р. Ухвалою суду від 27.01.2009 р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Огоновського Ігора Миколайовича та Дуду Степана Івановича. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладався до 20.02.2009 р. Ухвалою суду від 20.02.2009 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до        20.03.2009 р. Відповідачем 19.02.2009 р. подано зустрічний позов про визнання недійсним договору. Ухвалою суду від 24.02.2009 р. зустрічний позов визнано взаємно пов'язаним з первісним та призначено його до судового розгляду на 20.03.2009 р. Ухвалою суду від 20.03.2009 р. розгляд справи відкладався до 08.05.2009 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов підтримали повністю. В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що у відповідача існує заборгованість за Договором № ДФ/0040/2008 про надання послуг факторингу від 14 серпня 2008 року в сумі      1 300 926,77 грн., в тому числі: основного боргу –1 214 775,69 грн., підготовчої комісійної винагороди –5 400,00 грн., комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості –5 323,14 грн., процентів –34 179,30 грн., штрафних процентів –        27 221,86 грн., пені – 12 468,25 грн. та 3% річних –1 558,53 грн.  Оскільки відповідачем не було здійснено оплати заборгованості, зазначена суму боргу, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, однак підтримав зустрічні позовні вимоги.

Позивачем 23.03.2009 р. подано відзив № 05.1-1002 від 19.03.2009 р. на зустрічну позову заяву. Представники позивача в судовому засіданні проти зустрічних позовних вимог заперечили з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Третя особа1 в судове засідання з'явилася.

Третя особа2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

14 серпня 2008 року між позивачем як фактором і відповідачем як факторантом було укладено договір № ДФ/0040/2008 про надання послуг з факторингу (далі по тексту –Договір факторингу), з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 16.09.2008 р. та Додаткової угоди № 2 від 09.10.2008 р. до Договору факторингу, невід'ємними частинами якого є такі додатки, підписані та погоджені відповідачем:

- додаток № 1 –Індивідуальні умови Договору факторингу;

- додаток №2 –Перелік Контрагентів Факторанта;

- додаток № 3 –Картка зі зразками підписів уповноважених осіб Факторанта;

- «Порядок надання послуг з факторингу»(Положення).

Відповідно до умов Договору факторингу позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги факторингу, тобто купівля (придбання) позивачем у відповідача прав грошових вимог, які належать відповідачу за господарськими договорами щодо контрагентів, вказаних у Додатку № 2 до Договору факторингу, їх фінансування, а також за плату (винагороду) передбачену Договором факторингу, виконувати інші пов'язані з цим дії.

Згідно Положення позивач зобов'язався набувати у власність права грошових вимог за фактурами (рахунками), які виставляються контрагентам відповідача, зазначеним у додатку № 2 до Договору факторингу, за поставлені товари, а також розпочати фінансування набутих прав грошових вимог протягом 2 банківських днів після подання відповідачем усіх необхідних документів та вчинення передбачених Договором факторингу дій. Відповідач у  свою чергу зобов'язався сплатити позивачу винагороду за послуги факторингу (комісії та проценти за користування факторинговим кредитом) та інші передбачені Договором факторингу послуги.

Протягом строку дії договору факторингу, станом на 22.12.2008 р., позивач надав відповідачу факторинговий кредит у сумі 1 263 100,69 грн., з яких повернено 48 325,00 грн.

Відтак, станом на 22 грудня 2008 р. Контрагенти Факторанта та відповідач частково оплатили фактури/накладні, права вимоги за якими набуті позивачем. Борг по неоплачених фактурах/накладних становить 1 214 775,69 грн.

Згідно з Положенням відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу винагороду, що включає в себе:

підготовчу комісійну винагороду в розмірі 27 000,00 грн. Станом на день подання позову залишок неоплаченої підготовчої комісії становить 5 400,00 грн.

щомісячну комісійну винагороду за адміністрування дебіторської заборгованості в сумі 5 323,14 грн. Станом на день подання позову дана винагорода відповідачем не сплачена;

проценти за користування відповідачем профінансованими позивачем коштами. Станом на день подання позову вищевказані проценти, сума яких становить 34 179,30 грн. відповідачем не сплачені.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань за Договором факторингу відповідачу нараховані штрафні проценти в розмірі 52% річних в сумі                     27 221,86 грн.

Окрім цього, відповідач повинен сплати позивачу 3% річних від суми боргу, що складає 1 558,53 грн. та пеню у розмірі 12 468,25 грн.

Таким чином, станом на 22.12.2008 р. відповідач зобов'язаний сплати на користь позивача борг за договором факторингу у загальній сумі 1 300 926,77 грн., у тому числі:   1 214 775,69 грн. –основного боргу, 5 400,00 –підготовчої комісійної винагороди,                     5 323,14 грн. –комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості,            34 179,30 грн. –процентів, 27 221,86 грн. –штрафних процентів, 12 468,25 грн. –пені,             1 558,53 грн. –3% річних.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то відповідачем (позивачем) всупереч        ст. 33 ГПК України не доведено обставин та неподано всіх допустимих доказів на підтвердження викладеного у зустрічний позовній заяві.

Проаналізувавши  всі  обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення повністю, а за зустрічним позовом є безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загального господарського інтересу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Основна сума боргу відповідача за договором про надання послуг факторингу станом на день подання позову складає 1 214 775,69 грн.

Про наявність порушень умов договору про надання послуг факторингу відповідача письмово повідомляли, про що свідчать надіслані вимоги про оплату залишку боргу, які залишені останніми без відповіді та без задоволення.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано пеню, яка в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає до стягнення в розмірі 12 468,25 грн., 3% річних у розмірі 1 558,53 грн. та нараховані штрафні проценти в розмірі 52% річних в сумі 27 221,86 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім цього. відповідачем в порушення умов договору факторингу не було сплачено 5 400,00 грн. підготовчої комісійної винагороди, 5 323,14 грн. щомісячної комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості та 34 179,30 грн. процентів за користування відповідачем профінансованими позивачем коштами, які теж підлягають стягненню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю, а за зустрічним позов необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1077 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Леопрінт”, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, Львівська область (код ЄДРПОУ 02467587) на користь Відкритого акціонерного товариства „Плюс Банк”, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7 (код ЄДРПОУ 19390819) 1 214 775 грн. 69 коп. основного боргу, 5 400 грн. 00 коп. підготовчої комісійної винагороди, 5 323 грн. 14 коп. комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості, 34 179 грн. 30 коп. процентів, 27 221 грн. 86 коп. штрафних процентів, 12 468 грн. 25 коп. пені, 1 558 грн. 53 коп. –3% річних, 13 009 грн. 27 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4.          У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5.          Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.