Рішення

від 12.08.2014 по справі 908/2018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/42/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2014 Справа № 908/2018/14

За позовом 1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 60"б")

2. Міського комунального підприємства "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151)

за участю прокурора міста Запоріжжя

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 74342,67 грн., розірвання договору оренди № 110/14 від 01.08.2001 р., виселення з нежитлового приміщення

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача-1 - Сипко І.А. (дов. № 23/01/01-10 від 05.02.2014 р.);

Від позивача-2 - Сипко І.А. (дов. № 187 від 08.01.2014 р.);

Від відповідача - Овсієнко А.В. (дов. № 2 від 15.07.2014 р.);

Від прокурора - Галянчук А.М. (службове посвідчення № 020072,

наказ № 4776к від 18.07.2014 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району суми 42137,60 грн. заборгованості за договором № 110/14 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2001 р., яка виникла за період з 01.07.2013 р. по 01.02.2014 р.; розірвання договору № 110/14 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2001 р.; виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 408,30 кв.м, яке розміщене у будинку № 151 по пр. Леніна в м. Запоріжжі на користь позивача-1.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2018/14, справі присвоєно номер провадження 20/42/14, судове засідання призначено на 01.07.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.07.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.08.2014 р., потім до 12.08.2014 р.

В судовому засіданні 12.08.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

05.08.2014 р. через канцелярію суду від першого заступника прокурора м. Запоріжжя надійшла заява (вих. № 177-948вих-14 від 05.08.2014 р.) про вступ у справу № 908/2018/14 в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на стороні позивача.

Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Відповідно до ст. 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Прокурор вважається таким, що взяв участь у справі, з дня одержання господарським судом письмового повідомлення про участь прокурора у розгляді справи, тобто дня його реєстрації у канцелярії суду (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7).

16.07.2014 р. від позивачів надійшла письмова заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачі збільшили період та суму заборгованості з орендної плати, яку просять стягнути з відповідача. Копія заяви була направлена відповідачу 14.07.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком № 4239 від 14.07.2014 р. та описом вкладення до цінного листа (а.с. 100-101).

Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Представники позивачів підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Позов просять задовольнити, стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району суму 74342,67 грн. заборгованості за договором № 110/14 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2001 р., яка виникла за період з липня 2013 р. по червень 2014 р. включно; розірвати договір № 110/14 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2001 р.; виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 408,30 кв.м, яке розміщене у будинку № 151 по пр. Леніна в м. Запоріжжі на користь позивача-1. Позов обґрунтовано ст. 17, ч. 3 ст.18, ст. 19, п. 3 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 526, ч. 1 ст.530, ст. 679, п. 1 ст. 770, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762, п. 1 ст. 785 ЦК України, ст. 193 ГК України, рішеннями Запорізької міської ради № 6 від 18.02.2011 р. «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність складу Запорізької міської ради та їх виконавчих органів», № 20 від 06.04.2011 р. «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя», № 5 від 27.04.2012 р. «Про припинення діяльності підприємств шляхом приєднання», № 6 від 25.07.2012 р. «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «Основаніє».

Прокурор в судових засіданнях 07.08.2014 р., 12.08.2014 р. позов підтримував, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково, в письмовому відзиві зазначив, що мається заборгованість з орендної плати, починаючи з грудня 2013 р. Станом на лютий 2014 р. заборгованість склала суму 42137,60 грн. З початком шкільного базару, тобто з серпня 2013 р. по грудень 2013 р., відповідач систематично сплачував заборгованість по орендній платі, але зі зміною політичної ситуації у країні зменшилась і покупна здібність мешканців України. У липні 2014 р. відповідачем був укладений договір з ДП з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» на поставку книжкової продукції, що призведе до збільшення виторгу за день та можливості сплачувати орендну плату в повному розмірі. Основним видом діяльності юридичної особи відповідача є роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами. Виселення книготорговельного підприємства з нежитлового приміщення, яке орендується, буде порушенням Закону України від 20.05.2010 р. «Про посилення захисту майна редакцій, засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок», Указу Президента України від19.06.2013 р. «Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи і популяризації читання в Україні». Просить розстрочити стягнення суми боргу по орендній платі у сумі 42137,60 грн. на 4 місяці, починаючи з липня 2014 р., в іншій частині позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2001 р. між КП «ВРЕЖО № 14» (Орендодавець) та ТОВ «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД» (Орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 110/14, відповідно до якого орендар на підставі рішення міськвиконкому від 04.07.2001 р. № 250/35 передав в строкове платне користування орендаря нежитлове приміщення загальною площею 400,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151, для розташування під магазин з продажу книг. За актом прийому-передачі від 01.08.2001 р. орендоване майно було передано в оренду.

Додатковою угодою, починаючи з 01.09.2002 р., змінено орендодавця з КП «ВРЕЖО № 14» на КП «ВРЕЖО № 13».

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Запорізької міської ради № 6 від 18.02.2011 р. "Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів" вирішено утворити з 01.03.2011 р. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пункт 3.3) та ліквідувати з 10.05.2011 р. Управління житлового господарства Запорізької міської ради (пункт 4.14).

Рішенням Запорізької міської ради № 20 від 06.04.2011 р. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради передані повноваження орендодавця комунального майна, що перебуває у віданні департаменту, у господарському віданні КП «ВРЕЖО №№ 1-11, № 13»; встановлено, що повноваження орендодавця за чинними договорами оренди переходять до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської від управління житлового господарства Запорізької міської ради з моменту укладання відповідних додаткових угод до договорів в частині зміни орендодавця.

Додатковою угодою № б/н від 01.06.2011 р. у договорі оренди № 110/13 від 01.08.2001 р. змінено орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Визначено, що з дати підписання цієї додаткової угоди Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець) приймає на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов'язки та відповідальність орендодавця за договором оренди, що належали Управлінню житлового господарства Запорізької міської ради. Права, обов'язки та відповідальність сторони по договору оренди переходять до орендодавця в тому обсязі, в якому вони належали орендодавцю, що вибув, до набуття чинності цією додатковою угодою.

Таким чином, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач-1 у справі) є правонаступником орендодавця у спірних правовідносинах.

Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 27.04.2012 р. припинено діяльність КП «ВРЕЖО № 13», встановлено, що МКП «Основаніє» є повним правонаступником КП «ВРЕЖО № 1-4, 6, 9-11, 13», до МКП «Основаніє» переходять все майно, майнові, немайнові права та обов'язки.

Відповідно, балансоутримувачем нежитлового приміщення по пр. Леніна, 151 в м. Запоріжжі є МКП «Основаніє» (позивач-2).

Оскільки укладений між сторонами договір оренди № 110/14 від 01.08.2001 р. за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, при вирішення спору судом застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

У пункті 10.1. договору встановлено, що він діє з 01.08.2001 р. по 01.08.2006 р. (п'ять років). У разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається подовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Додатковою угодою від 08.08.2006 р. продовжено строк дії договору оренди від 01.08.2001 р. № 110/14 строком на п'ять років під магазин книжкової, шкільно-паперової продукції, непродовольчих товарів.

Відповідно до ст. 17 даного Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічний припис міститься в ст. 764 ЦК.

Представники сторін в судовому засіданні пояснили, що жодна із сторін договору з заявами про припинення договору не зверталася, відповідач на теперішній час користується орендованим приміщенням.

Таким чином, в силу припису ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди нежитлового приміщення № 110/14 від 01.08.2001 р. є таким, що діє на умовах, передбачених договором.

Додатковою угодою від 15.09.2006 р. змінено площу орендованого приміщення з 400,00 кв.м на 408,3 кв.м.

Розмір орендної плати передбачено в п. 3.2 договору. Розмір орендної плати за кожний слідуючий місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В подальшому до договору укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни щодо розміру орендної плати.

Згідно з додатковою угодою від 01.06.2012 р. розмір орендної плати за червень 2012 р. становить 6056,96 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць перераховується орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць до місцевого бюджету м. Запоріжжя, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.

Відповідно до пункту 5.2 договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Такі ж приписи стосовно застосування Господарського кодексу України містяться в п. 4 Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2001 р. і продовжують існувати після 01.01.2004 р., тому суд застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004 р.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 вказаного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частинами 1, 3 ст. 19 Закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, наданого позивачем розрахунку заборгованості), відповідач із липня 2013 року зобов'язання щодо оплати орендних платежів не виконував взагалі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з липня 2013 р. по червень 2014 р., яка станом на 01.07.2014 р. складає суму 74342,67 грн. Відповідачем 13.08.2013 р. сплачено суму 4000,00 грн., 27.09.2013 р. - 4000,00 грн., 08.11.2013 р. - 1000,00 грн., які були зараховані, які пояснили позивачі в судовому засіданні, в оплату боргу за минулі періоди (борг за період з березня 2011 р. по червень 2013 р. був стягнутий з відповідача за рішенням суду у справі № 908/2267/13). Відповідач проти такого зарахування сплачених сум у судовому засіданні не заперечив, пояснив, що ним здійснювалося погашення боргу.

Відповідач заявлені позовні вимоги в розмірі 74342,67 грн. визнав у повному обсязі. Доказів сплати суми боргу суду не надав. Вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними, тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 110/14 від 01.08.2001 р. та виселення ТОВ «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД» з нежитлового приміщення загальною площею 408,30 кв.м, яке розміщене у будинку № 151 по пр. Леніна в м. Запоріжжі на користь позивача-1.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

На підставі оцінки доказів суд вважає, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, оскільки за заявлений позивачем період (з липня 2013 р. по червень 2014 р.) сплата орендної плати взагалі не здійснювалася, що є істотним порушенням умов договору оренди комунального майна.

Позивачами направлялися відповідачу претензії від 25.11.2013 р., 25.01.2014 р., 26.03.2014 р. про сплату існуючої заборгованості з орендної плати. Отримання претензій відповідачем підтверджується поштовими повідомленнями. Відповідач відповідей на претензії не надавав, заборгованість на сплачував.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 10.9 договору оренди дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема: дострокового його розірвання.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар зобов'язався у разі дострокового розірвання договору оренди повернути (здати) орендодавцю орендоване приміщення за актом прийому-передачі.

Стосовно посилання позивача на ст. 782 ЦК України суд зазначає, що відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору. Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині дострокового розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення такими, що підлягають задоволенню.

Позов задовольняється судом повністю з підстав, викладених вище.

Заперечуючи проти позову в частині дострокового розірвання договору оренди та виселення з приміщення, відповідач посилався на Закон України від 20.05.2010 р. № 2274-VІ «Про посилення захисту майна редакцій, засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок» та Указ Президента від 19.06.2013 р. № 336/2013 «Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи і популяризації читання в Україні».

Закон України № 2274-VІ спрямовано на запобігання зловживанню та попередження порушень при відчуженні нерухомого майна, виселення редакцій засобів інформації, друкарень, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих профспілок з приміщень. При цьому, статтею 1 даного Закону заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні, видавництва, книгарні, підприємства книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки.

Як слідує з статуту ТОВ «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД», засновниками даного товариства являються окремі громадяни України, товариство створено з метою отримання прибутку, відповідно, дія даного Закону не розповсюджується на відповідача у справі. Крім того, Закон не містить заборони на дострокове розірвання договорів оренди нерухомого майна та виселення з приміщення внаслідок істотного порушення договору оренди, зокрема, систематичної несплати орендних платежів.

Пунктом 4 Указу Президента України від 19.06.2013 р. № 336/2013 постановлено, зокрема, обласним державним адміністраціям уживати у встановленому порядку заходів щодо забезпечення збереження за видавництвами, видавничими організаціями, книготорговельними підприємствами приміщень, що відповідно перебувають у комунальній власності та орендуються зазначеними суб'єктами.

Даний Указ також не містить прямої заборони щодо розірвання договору оренди приміщень комунальної власності та виселення з приміщення.

Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України, статті 4-2 ГПК України є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно, суд не може надавати перевагу одній стороні процесу перед іншою стороною.

У письмовому відзиві відповідачем заявлено клопотання про розстрочення стягнення суми боргу по орендній платі, яке підтримано представником відповідача у судовому засіданні. Обґрунтовуючи клопотання, відповідач посилається на зменшення покупної здібності мешканців України на книжкову продукцію через зміну політичної ситуації у країні, сезонність торгівлі продукцією (на протязі шкільного базару), тобто, тяжкий фінансовий стан товариства, укладення договору поставки української літератури, що призведе до збільшення доходів відповідача і можливість сплачувати своєчасно оренду плату.

Представники позивача та прокурор проти клопотання заперечили.

Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Умовою для надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Тобто, в матеріалах справи мають бути докази, які б дозволили обґрунтовано припустити, що існують вищезазначені обставини. При цьому суд бере до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема те, що плата за оренду комунального майна спрямовується до місцевого бюджету, а також те, що викладені відповідачем в клопотанні обставини щодо тяжкого фінансового стану належними та допустимими доказами (бухгалтерською чи/та фінансовою звітністю товариства) не підтверджені. З договору поставки № 47/К14 книжкової продукції не вбачається яку саме суму за договором отримає відповідач у справі, та в які строки, збільшення сум продажу продукції в зв'язку з укладенням даного договору є припущенням відповідача. Крім того, суд враховує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2013 р. у справі № 908/2267/13 клопотання відповідача (ТОВ «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД») щодо розстрочення суми боргу за договором № 110/14 було задоволено, борг був розстрочений, останній платіж повинен був бути здійснений у січні 2014 р. Натомість, відповідачем умови розстрочення виконані не були, що підтверджено сторонами у судовому засіданні, борг у повному обсязі стягнутий за рішенням суду у справі № 908/2267/13, не сплачений.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 121 ГПК України відповідач не позбавлений права при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, звернутися до господарського суду з заявою про відстрочення або розстрочення на стадії виконання рішення суду із наданням належних доказів у підтвердження заяви.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України стягується з відповідача на користь позивача-1, оскільки при зверненні до суду судовий збір був сплачений позивачем-1.

Керуючись ст.ст. 29, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151, код ЄДРПОУ 13627961) заборгованість з орендної плати у розмірі 74342 (сімдесят чотири тисячі триста сорок дві) грн. 67 коп. на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району на р/р № 33212871700007 в ГУДКСУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 38025407, МФО 813015, призначення платежу: 22080401 (стягувач: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (юридична адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 60б, код ЄДРПОУ 37573068). Видати наказ.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 110/14 від 01.08.2001 р., укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець), Міським комунальним підприємством «Основаніє» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД» (орендар).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151, код ЄДРПОУ 13627961) з нежитлового приміщення загальною площею 408,30 кв.м, яке розміщено у будинку № 151 по пр. Леніна в м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (юридична адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 60б, код ЄДРПОУ 37573068). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Сучасник ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151, код ЄДРПОУ 13627961) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (юридична адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 60б, код ЄДРПОУ 37573068) суму 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 18 серпня 2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).