Постанова

від 02.11.2014 по справі 908/2018/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р. Справа № 908/2018/14

У складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача 1. - Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької області - не прибув;

від позивача 2. - Міського комунального підприємства "Основаніє" - не прибув;

від відповідача - ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" (заявника апеляційної скарги) - не прибув;

прокурора - Ногіна О.М. (посвідчення № 008307 від 09.10.2012р.) (наказ про тимчасове закріплення № 1929к від 15.09.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" (відповідач) (вх. №2669 З/2) на рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.14 у справі № 908/2018/14

за позовом 1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької області;

2. Міського комунального підприємства "Основаніє";

до ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД"

за участю прокурора міста Запоріжжя

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 74342,67 грн.; розірвання договору оренди; виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2014р. у справі № 908/2018/14 (суддя Гандюкова Л.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" заборгованість з орендної плати у розмірі 74342 грн. 67 коп. на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 110/14 від 01.08.2001р., укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець), Міським комунальним підприємством "Основаніє" (балансоутримувач) та ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" (орендар). Вирішено виселити ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" з нежитлового приміщення загальною площею 408,30 кв.м, яке розміщено в будинку № 151 по пр. Леніна в м. Запоріжжя на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Стягнуто з ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради судовий збір у сумі 4263 грн. 00 коп.

ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" (відповідач) не погодилась з рішенням господарського суду першої інстанції та звернулась з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2014р. у справі № 908/2018/14 та прийняти нове рішення, яким розстрочити стягнення суми боргу по орендній платі ТОВ "Торгівельна фірма "Сучасник ЛТД" перед Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у сумі 74342,67 грн., затвердити наступний графік сплати заборгованості по орендній платі:

-серпень 2014р. -12390,44 грн.;

- вересень 2014р. -12390,44 грн.;

-жовтень 2014 р. - 12390,44 грн.;

- листопад 2014р. -12390,44 грн.;

- грудень 2014р. -12390,44 грн.;

- січень 2015р. -12390,44 грн.;

В іншій частині позову відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. у справі № 908/2018/14 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 10.10.2014р.

Від першого позивача Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької області надійшов відзив (вх.8824 від 10.10.2014р.) на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що вважає правомірним оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції, а заявлену апеляційну скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Від другого позивача Міського комунального підприємства "Основаніє" надійшов відзив (вх.8841 від 10.10.2014р.) на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апелянта та наводить обгрунтування своєї позиції у справі. Просить залишити без змін оскаржуване рішення і відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Крім того, другий позивач Міське комунальне підприємство "Основаніє" надіслав заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності його представника з урахуванням позиції, викладеній у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2014р., зважаючи на неявку в судове засідання представника заявника апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.10.2014р.

Розпорядженням голови суду від 27.10.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

В судове засідання 27.10.2014р. представник першого позивача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судове засідання 27.10.2014р. представник другого позивача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судове засідання 27.10.2014р. представник відповідача (заявника апеляційної скарги) не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від ТОВ "Сучасник ЛТД" (заявника апеляційної скарги) надійшло клопотання (вх. 9458 від 24.10.2014р.), в якому він просить відкласти розгляд справи, призначений на 27.10.2014р. через неможливість забезпечити явку в судове засідання свого уповноваженого представника.

В судовому засіданні 27.10.2014р. прокурор пояснив, що вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності вказаних представників сторін.

Враховуючи встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, те, що її розгляд вже відкладався, належне повідомлення сторін та інших учасників провадження у справі про час та місце розгляду апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Сучасник ЛТД" про відкладення розгляду справи. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що п. 5 та п. 4 резолютивної частини ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. та від 10.10.2014р. попереджено сторони про те, що у разі неявки їх представників в судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" надано господарським судам такі роз'яснення: господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємтсва, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь в судовому процесі іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх представників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Зважаючи на те, що заявником апеляційної скарги не надано доказів неможливості заміни його представника іншим та неможливості розгляду справи за відсутності уповноваженого представника апелянта, спливу встановленого процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду судова колегія дійшла висновку про те, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.10.2014р. прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2001 р. між КП "ВРЕЖО № 14" (орендодавець) та ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 110/14, відповідно до якого орендар на підставі рішення міськвиконкому від 04.07.2001 р. № 250/35 передав у строкове платне користування орендаря нежитлове приміщення загальною площею 400,00 кв.м., розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151, для розташування під магазин з продажу книг. Орендоване приміщення передано ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" за актом приймання-передачі від 01.08.2001р.

Додатковою угодою до договору, починаючи з 01.09.2002р. орендодавця змінено з КП "ВРЕЖО № 14" на КП "ВРЕЖО № 13" .

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 18.02.2011р. "Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів" вирішено утворити з 01.03.2011р. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та ліквідувати з 10.05.2011р. Управління житлового господарства Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради № 20 від 06.04.2011р. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради передані повноваження орендодавця комунального майна, що перебуває у віданні департаменту, у господарському віданні КП "ВРЕЖО №№ 1-11, № 13"; встановлено, що повноваження орендодавця за чинними договорами оренди переходять до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від управління житлового господарства Запорізької міської ради з моменту укладання відповідних додаткових угод до договорів в частині зміни орендодавця.

Додатковою угодою від 01.06.2011р. у договорі оренди № 110/13 від 01.08.2011р. змінено орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Визначено, що з дати підписання цієї додаткової угоди Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець) приймає на себе всі права ( в тому числі права вимоги) обов'язки та відповідальність орендодавця за договором оренди, які належали Управлінню житлового господарства Запорізької міської ради.

Отже, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради є правонаступником орендодавця у спірних правовідносинах.

Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 27.04.2012р. припинено діяльність КП "ВРЕЖО № 13", встановлено, що МКП "Основаніє" є повним правонаступником КП "ВРЕЖО № 1-4,6,9-11,13" до МКП "Основаніє" переходять все майно, майнові, немайнові права та обов'язки. Тобто, МКП "Основаніє" є балансоутримувачем нежитлового приміщення по пр. Леніна, 151 у м. Запоріжжя.

Відповідно до пункту 10.1 Договору оренди він діє з 01.08.2001р. до 01.08.2006р. У разі відсутності заяви однієї з сторін про розірвання або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається подовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Додатковою угодою від 08.08.2006р. продовжено строк дії договору оренди від 01.08.2001р. № 110/14 строком на п'ять років під магазин книжкової, шкільно-пеперової продукції, непродовольчих товарів.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного або комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він ввважається продовженим на той самий термін і тих самих умовах, які передбачені договором. Зазначений припис міститься у статті 764 Цивільного кодексу України.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, що договір оренди нежитлового приміщення № 110/14 від 01.08.2001р. на час звернення позивача до суду з даним позовом діє на попередніх умовах, оскільки жодна із сторін не зверталась з заявами про припинення договору. Відповідач продовжує користуватись зазначеним приміщенням.

15.09.2006р. додатковою угодою до договору змінено площу орендованого приміщення з 400,00 кв. м. на 4058,3 кв.м.

Згідно п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний слідуючий місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, відповідач з липня 2013р. не виконував взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати. Внаслідок чого утворилась заборгованість за період з липня 2013р. по червень 2014р., яка, згідно розрахунку позивача, станом на 01.07.2014р. склала 74342,67 грн.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, відповідач визнає заборгованість в сумі 74342,67 грн. та не заперечує, що вона утворилась внаслідок неналежного виконання ним обов'язку щодо сплати орендної плати.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької або іншої діяльності.

Статтею 18 вищезазначеного Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити плату за оренду своєчасно та у повному обсязі.

Статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним рішення господарського суду Запорізької області в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 74342 грн. 67 коп.

За висновком судової колегії апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимог про розірвання договору оренди та виселення є таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи, яким господарський суд дав належну оцінку, зважаючи на наступне.

Згідно частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та не заперечується сторонами крім заборгованості з орендної плати за період з липня 2013 по червень 2014, яку у даній справі позивачі просять стягнути з відповідача, у останнього існує борг за інший період з березня 2011р. по червень 2013р., зазначений факт встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2013р. у справі № 908/2267/13, яким стягнуто з ТОВ "Сучасник ЛТД" заборгованість з орендної плати в сумі 123 412,36 грн.

Відповідачем в період з 13.08.2013р. по 08.11.2013р. з метою часткового погашення заборгованості сплачено 9000 грн., які були зараховані позивачем в оплату минулого боргу за період з березня 2011 по червень 2013р. Відповідач проти такого зарахування платежів не заперечував.

Викладене свідчить про те, що відповідач тривалий час не виконує обов'язків щодо сплати орендної плати, що позбавляє позивача отримувати те, на що він розраховував при укладення договору оренди. Позивач вже неодноразово змушений в судовому порядку звертатись про стягення з відповідача заборгованості з орендної плати. При цьому, попереднє рішення суду про стягнення заборгованості за минулий період на час розгляду даної справи у повному обсязі не виконано. Отже, це свідчить про системність порушень відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати та збільшення розміру заборгованості перед позивачем. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів наявності у нього фінансової можливості погашення зазначеної заборгованості у розумний строк та недопущення порушень умов договору по сплаті за користування орендованим приміщенням у подальшому.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про розірвання договору.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на Закон України від 20.05.2010р. № 2274-VI "Про посилення захисту майна редакцій, засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" та Указ Президента України від 19.06.2013р. № 336/2013 "Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи і популярізації читання в Україні". Заявник апеляційної скарги вказує на те, що його підприємство займається книгорозповсюдженням, а зазначеними законодавчими актами прямо заборонено виселення таких підприємств з приміщень, якими вони користуються при здійсненні своєї діяльності.

Однак, судова колегія ввважає такі посилання апелянта безпідставними, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.05.2010р. № 2274-VI заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні, видавництва, книгарні, підприємства книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки.

Для цілей цього Закону під відчуженням приміщень розуміється укладення та виконання договорів купівлі-продажу, застави, іпотеки, внесення їх до статутних капіталів (фондів) суб'єктів господарювання, інших цивільно-правових актів, які передбачають перехід права власності або користування до інших юридичних та фізичних осіб, а також продаж майна під час провадження у справі про банкрутство.

Отже, зазначеним Законом під відчуженням розуміється укладення та виконання договорів відповідно до яких відбувається перехід права власності.

В даному випадку спірне орендоване приміщення знаходиться у комунальній власності та здається в оренду приватному підприємству, отже не йдеться про перехід права власності, а йдеться лише про повернення майна його власнику, який через неналежне виконання відповідачем умов договору не отримує того, на що розраховував при укладенні договору.

Крім того, приписами статті 142 Конституції України визначено, що матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Оскільки орендоване приміщення знаходиться у комунальній власності, то плата за оренду в такому випадку спрямовується до місцевого бюджету.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що засновниками ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" є окремі громадяни України - фізичні особи, товариство створено з метою отримання прибутку, отже, дія закону, на який посилається апелянт, не розповсюджується на підприємтсво відповідача, оскільки в законі вказано, що заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні, видавництва, книгарні, підприємства книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки.

Пунктом 4 Указу Президента України від 19.06.2013р. № 336/2013 "Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи і популярізації читання в Україні" Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: уживати в установленому порядку заходів щодо забезпечення збереження за видавництвами, видавничими організаціями, книготорговельними підприємствами приміщень, що відповідно належать Автономній Республіці Крим, перебувають у комунальній власності та орендуються зазначеними суб'єктами; сприяти розвитку мережі книгорозповсюдження, зокрема збільшенню кількості об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією, вирішенню в установленому порядку питань щодо надання приміщень для розміщення книгарень, книгосховищ, підприємств книгорозповсюдження; організовувати в обласних та районних центрах, містах обласного і районного значення книжкові виставки та ярмарки з метою популяризації книжкової продукції.

Отже, зазначеним Указом не заборонено у разі невиконання умов договору оренди розривати договір та виселяти порушника із займаного приміщення.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, у зв'язку з чим рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.14 у справі № 908/2018/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.14 у справі № 908/2018/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 03.11.2014р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.