АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/5017/14 Справа № 206/8932/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А. О. Доповідач - Козлов С.П. Категорія 27
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Козлова С.П.,
суддів: Каратаєвої Л.О., Прозорової М.Л.,
при секретарі: Видюковій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління, до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина», про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що за кредитним договором № 772/1 від 26 квітня 2006 року банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 250000 грн. зі сплатою 18% річних строком на 36 місяців не пізніше 25 квітня 2009 року, по закінченню якого позичальник не повернув в повному обсязі кредитні кошти і станом на 06.12.2013 року має борг у сумі 800486,73 грн., а саме: прострочена заборгованість по кредиту - 192000 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту з 01.05.2009 року по 31.05.2012 року - 139192,58 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу з 01.05.2009 року по 06.12.2013 року - 28388,98 грн., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу з 01.05.2009 року по 06.12.2013 року - 440905,17 грн.. В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору позичальника 26 квітня 2006 року між банком та ТОВ «Кінотеатр «Валентина» було укладено договір поруки, а також 26.04.2006 року між банком і ТОВ «Кінотеатр «Валентина» було укладено іпотечний договір, де предметом іпотеки є нерухоме майно - будівля кінотеатру «Комунар» по вул. Комунарівська, 2 в м. Дніпропетровську. З таких підстав позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ТОВ «Кінотеатр «Валентина» на свою користь вказану заборгованість.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» подало до суду зустрічну позовну заяву, обґрунтовуючи її тим, що 26 квітня 2006 року між ТОВ «Кінотеатр «Валентина» в особі ОСОБА_3, який діяв за довіреністю, виданою його матір'ю ОСОБА_4, та ВАТ «Державний ощадний банк України» було укладено іпотечний договір, за яким майном ТОВ «Кінотеатр «Валентина» забезпечено виконання перед банком зобов'язання за кредитними договорами громадян, в тому числі ОСОБА_2, а підставою для підписання цього договору був протокол зборів учасників ТОВ «Кінотеатр «Валентина» № 7 від 10.04.2006 року, на яких збори учасників товариства прийняли рішення про передачу майна під заставу. На момент підписання цього договору учасниками товариства були ОСОБА_3 з часткою 15,34% голосів, ОСОБА_5 з часткою 2,37% голосів та Міжнародна Бізнес Компанія «MILDENHALL LIMITED» з часткою 82,29%. Згідно протоколу на зборах були всі учасники товариства, що склало 100% голосів від загальної кількості, при цьому інтереси компанії «MILDENHALL LIMITED» представляла за довіреністю ОСОБА_6, до якої в листопаді 2012 року директор ТОВ «Кінотеатр «Валентина» звернувся з проханням пояснити мету передачі майна ТОВ «Кінотеатр «Валентина» для забезпечення кредитних зобов'язань, але листом ОСОБА_6 повідомила, що участі у зборах ТОВ «Кінотеатр «Валентина», на яких приймалося рішення про передачу в заставу будівлі кінотеатру «Комунар», не приймала і підпис в протоколі їй не належить. Оскільки збори учасників ТОВ «Кінотеатр «Валентина» від 10.04.2006 року не могли вважатися повноважними і на момент укладення договору поруки ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності представника юридичної особи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» просило суд визнати недійсним вказаний договір поруки.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №772/1 від 26.04.2006 року, яка утворилася станом на 05.02.2014 року та складається із простроченої заборгованості по кредиту - 187900 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 139192,88 грн., а в задоволенні решти позовних вимог банку відмовлено; визнаний недійсним договір поруки, укладений 26 квітня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» (поручитель), Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України (кредитор) та ОСОБА_2 (боржник); вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
Посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.
Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за кредитним договором № 772/1 від 26 квітня 2006 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» надало ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 250000 грн. зі сплатою 18% річних строком на 36 місяців зі строком остаточного повернення 25 квітня 2009 року, а в забезпечення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору 26 квітня 2006 року між банком і ТОВ «Кінотеатр «Валентина» було укладено договір поруки, який від імені ТОВ «Кінотеатр «Валентина» підписано ОСОБА_3 за виданою директором товариства ОСОБА_4 та посвідченою 21.04.2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі за № 1581, довіреністю на представлення інтересів товариства, а саме: подавати заяви, розписуватися, отримувати необхідні довідки та документи, підписувати договори поруки та застави згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Кінотеатр «Валентина» № 7 від 10.04.2006 року, на яких присутніми учасниками було одностайно вирішено виступити солідарним та майновим поручителем за кредитними договорами, укладеними між громадянами України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та Дніпропетровським обласним управлінням Ощадбанку України на загальну суму 2500000 грн. строком на 36 місяців та передати в заставу належне товариству на праві власності нерухоме майно: будівлю кінотеатру «Комунар», ринковою вартістю 5027548 грн., за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, 2, проведення всіх необхідних заходів для оформлення договорів поруки та договорів застави, а також, підписання відповідних документів доручити учаснику товариства - ОСОБА_3.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
За нормами ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Частинами 1, 2, 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. При цьому рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Відповідно до норм статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань, при цьому такі питання, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
За змістом наведених норм закону і Статуту ТОВ «Кінотеатр «Валентина» до виключної компетенції загальних зборів не віднесене вирішення питань з укладання договорів поруки в забезпечення виконання зобов'язань позичальників по кредитним договорам на суму, що не перевищує п'ятдесят відсотків майна товариства.
Позивачем ТОВ «Кінотеатр «Валентина» не надано даних про визнання у встановленому порядку недійсної вказаної довіреності на ОСОБА_3 та доказів в підтвердження того, що умовами спірного договору поруки передбачено відчуження майна товариства на суму, яка становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, для чого необхідно рішення загальних зборів учасників товариства, а також не доведено, що банк знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження чи перевищення повноважень представником товариства ОСОБА_3 при підписанні цього договору, у зв'язку з чим відсутні встановлені ст. ст. 203, 215 ЦК України правові підстави для визнання цього договору недійсним, а висновки суду про відсутність у ОСОБА_3 необхідного обсягу повноважень для його укладення з посиланням на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року, якою встановлено що, протокол загальних зборів учасників ТОВ «Кінотеатр «Валентина» № 7 від 10.04.2006 року доказом повноважності зборів учасників товариства не являється за відсутністю доказів участі у них уповноваженого представника МБК „MILDENHALL LIMITED" (учасника товариства) ОСОБА_6, що володіє 82,29% від загальної кількості голосів, а також встановлено факт укладення між ТОВ «Кінотеатр «Валентина» та ВАТ «Державний ощадний банк України» договору іпотеки від 26.04.2006 року без волевиявлення учасника правочину Міжнародної Бізнес Компанії «MILDENHALL LIMITED» і відсутність у ОСОБА_4, як директора товариства, необхідного обсягу повноважень на видання довіреності ОСОБА_3 для підписання цього договору, є помилковими, оскільки спірний договір поруки не був предметом розгляду зазначеного господарського суду і ним ніякого рішення стосовно цього договору не приймалося.
Колегія суддів також не може погодитися і з висновками суду про відсутність підстав для стягнення з позичальника на користь банку 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу та втрат від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу з посиланням на те, що договором було вже встановлено 18% річних за кредитом.
Так, за наданим банком уточненим розрахунком ОСОБА_2 станом на 05.02.2014 року має заборгованість за кредитним договором №772/1 від 26.04.2006 року у сумі 797337,23 грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 187900 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 139192,58 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 29339,48 грн., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 440905,17 грн. (а.с. 100), що сторонами не спростовано і не оспорювалося.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснено в п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Проте, суд вищеназвані норми закону залишив поза увагою і неправильно застосував норми матеріального права при розгляді цієї справи, безпідставно відмовивши в задоволенні позову банку в цій частині.
За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з урахуванням уточнених розрахунків та стягнення з них в рівних частинах на користь банку судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України і Закону України «Про судовий збір», тобто в сумі 4548 грн. (3441 + 1107), які були сплачені банком при подачі позову і апеляційної скарги, а в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» про визнання договору поруки недійсним слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року скасувати та постановити нове рішення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.12.1998 року) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» (49128, м. Дніпропетровськ, вул. Комунаровська, 2, р/р 2600130134031 в ДЦО «Промінвестбанк», МФО 305437, код ЄДРПОУ 21871176) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 9-а, р/р НОМЕР_2 в ОПЕРО філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 09305480) заборгованість за кредитним договором №772/1 від 26.04.2006 року станом на 05.02.2014 року у сумі 797337,23 грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 187900 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту з 01.05.2009 року по 31.05.2012 року - 139192,58 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу з 01.05.2009 року по 06.12.2013 року - 29339,48 грн., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу з 01.05.2009 року по 06.12.2013 року - 440905,17 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.12.1998 року) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» (49128, м. Дніпропетровськ, вул. Комунаровська, 2, р/р 2600130134031 в ДЦО «Промінвестбанк», МФО 305437, код ЄДРПОУ 21871176) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 9-а, р/р 2909190118 в ОПЕРО філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 09305480) судовий збір у розмірі по 2274 грн. з кожного.
В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Валентина» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2014 |
Оприлюднено | 20.08.2014 |
Номер документу | 40189187 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Козлов С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні