Рішення

від 02.07.2009 по справі 17/37пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/37пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.09                                                                                 Справа № 17/37пд

За позовом Комунального підприємства «Первомайськтеплокомун-енерго», м. Первомайськ  Луганської області

до  Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод», м. Первомайськ  Луганської області

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відкрите акціонерне товариство «Первомайський машинобудівельний завод», м. Первомайськ Луганської області

про внесення змін до договору

Суддя   Фонова О.С.    

Представники:

від позивача – Молодожонова В.Г., довіреність № 519 від 30.03.2009;

від відповідача –Карцев І.М., юрисконсульт, довіреність № б/н від 21.04.2009;

від 3-ої особи –не прибув

Суть спору: фактично позивачем заявлено вимогу про  викладення п. 4.2 договору про постачання теплової енергії від 15.10.2006 № 39 у редакції додаткової угоди № 4 від 02.02.2009 в редакції позивача,  а саме: „Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 20.01.2009 № 9 впроваджується в дію тариф на постачання теплової енергії, котрий для III групи користувачів «Інші користувачі»складає 600,12 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал, а також сума ПДВ –120,03 грн. Всього сума з ПДВ –720,15 грн. за 1 Гкал”.

Відповідач проти позову заперечує, та зазначає, що об'єкт, на який постачається теплова енергія за вищевказаним договором, відноситься до першої групи користувачів „Населення” та плата повинна складати 235,95 грн. за 1 Гкал.  

Крім того, відповідач зазначає, що рішенням № 28/7 від 16.07.2008 Первомайський міськвиконком даний гуртожиток прийняв до комунальної громади та зобов'язав начальника КП ЖЕК № 2 прийняти його на свій баланс з правом власності.

Таким чином, відповідач не придбав право власності на гуртожиток і не має право складати договір на отримання послуг від позивача, так як не може бути стороною договору.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників, які прийняли участь у судовому засіданні, суд

    в с т а н о в и в:

Між Комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго»(позивач у справі), як Постачальником, та Закритим  акціонерним товариством «Первомайський механічний завод» (відповідач у справі), як Споживачем,  було укладено договір №39 від 15.10.2006 про постачання теплової енергії для опалювання гуртожитку, розташованого в м. Первомайськ по вул. Ростовська, 6а (далі - Договір), який згідно п.9.4 Договору вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не буде письмової заяви жодної із сторін про припинення договору. Сторони зазначили, що таких пропозицій за договором не надходило, тому договір №39 від 15.10.2006 дійсний до 31.12.2009.

Згідно пункту 4.2 Договору, тариф на постачання теплової енергії для гуртожитків складає 192,00 грн. за 1 Гкал.

Яка зазначає позивач, рішенням виконкому Первомайської міської ради від 20.01.2009 № 9  встановлено тариф для III групи споживачів - інші споживачі, до яких відноситься відповідач, у розмірі 720,15 грн. за 1 Гкал.

На виконання рішення № 9 позивач направив відповідачу додаткову угоду  № 4 від 02.02.2009 з пропозицією внести зміни в пункт 4.2 Договору № в частині зміни тарифу до 720,15 грн. за 1 Гкал.  

19.02.2009 на адресу позивача надійшов протокол розбіжностей до додаткової угоди № 4 від 02.02.2009 з пропозицією встановити тариф у розмірі 235,95 грн. за 1 Гкал на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради від 14.10.2008 № 577.

З огляду на те, що позивач не може прийняти редакцію пункту 4.2 Договору, що запропонована відповідачем, він звернувся до суду з позовними вимогами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними  докази, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005 № 2633, яка визначає основні принципи господарювання, теплогенеруюча організація   має  право  постачати  вироблену теплову  енергію  безпосередньо  споживачу  згідно з   договором купівлі-продажу; теплотранспортуюча організація   не   має   права   відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних  можливостей  на  приєднання  споживача  до теплової мережі.

Виходячи з вищевикладеного, необхідність встановлення договірних відносин між сторонами у справі пов'язана безпосередньо з тим, що згідно зі ст. 19  вказаного Закону України ринок теплопостачання створюється на підставі договору.

Такий договір про постачання теплової енергії від 15.10.2006 № 39 було укладено між позивачем та відповідачем.

Стаття 188 ГК України передбачає порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона  договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

Як встановлено судом,  позивач  звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору, оформленою додатковою угодою № 4 від 02.02.2009,  однак вона була підписана з протоколом розбіжностей.

Частинами 3-4 статті 188 ГК України встановлено, що сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі  неодержання  відповіді  у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У зв'язку з незгодою з протоколом розбіжностей, після його отримання позивач звернувся до суду.

Позивачем запропоновано викласти пункт 4.2 Договору у наступній редакції: „Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 20.01.2009 № 9 впроваджується в дію тариф на постачання теплової енергії, котрий для III групи користувачів «Інші користувачі»складає 600,12 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал, а також сума ПДВ –120,03 грн. Всього сума з ПДВ –720,15 грн. за 1 Гкал”.

Відповідач запропонував таку редакцію: „Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 14.10.2008 № 577 впроваджується в дію тариф на постачання теплової енергії, котрий для I групи користувачів «Населення»складає  235,95 грн. за 1 Гкал”.

У статті 20 Закону України „Про теплопостачання” зазначені  загальні засади формування тарифів на теплову енергію. Зокрема, вказано, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами  господарювання,  що  займають  монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються  органами  місцевого самоврядування,  крім теплової енергії,  що виробляється суб'єктами  господарювання,  що здійснюють  комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом  виконавчої  влади  у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію для споживача визначається  як  сума тарифів  на  виробництво,  транспортування  та постачання теплової енергії.

Тарифи повинні враховувати  повну  собівартість  теплової енергії  і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням  центрального   органу   виконавчої   влади   у   сфері теплопостачання.

У пункті 2 частини „а” статті  28 Закону України  „Про місцеве самоврядування в Україні” вказано, що до відання виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,  комунальних, транспортних та інших послуг,  які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної  територіальної   громади;   погодження   в установленому  порядку цих питань з підприємствами,  установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно пункту 2 частини 1  статті 7 Закону України  „Про житлово-комунальні послуги” до  повноважень  органів  місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення  цін/тарифів  на  житлово-комунальні  послуги відповідно до закону.

Пунктом 3 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і  постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 10.07.2006 № 955, передбачено, що тарифи   формуються   для  трьох  категорій  споживачів – населення,  бюджетних  установ,  інших споживачів.

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 14.10.2008 № 577 затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення для населення, які надаються КП „Первомайськтеплокомуненерго”, зокрема, встановлено, що для І категорії споживачів – населення, тариф складає 235,95 грн. за 1 Гкал та 5,06 грн. за 1 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 20.01.2009 № 9 затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення для юридичних осіб, які надаються КП „Первомайськтеплокомуненерго”, зокрема, встановлено, що для ІІ категорії споживачів –бюджетні організації, тариф складає 720 грн.  за 1 Гкал, ІІІ категорії споживачів –інші споживачі, тариф складає  також  720 грн.  за 1 Гкал.

Як встановлено у частині 1 статті 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг  здійснюються  виключно  на  договірних

засадах.

Договір на постачання теплової енергії на об'єкт –гуртожиток за адресою:  м. Первомайськ по вул. Ростовська, 6а укладено з юридичною особою - ЗАТ «Первомайський механічний завод». Таким чином, тариф на централізоване опалення вказаного об'єкту повинен встановлюватись як для до ІІІ категорії споживачів – інші споживачі, з оплатою 1 Гкал за 720 грн., оскільки відповідач не підпадає під ІІ категорію – бюджетні організації.

Посилання відповідача на те, що оскільки об'єктом, на який надається теплова енергія є гуртожиток, то оплата повинна здійснюватись за тарифом для І категорії споживачів –населення, у сумі 235,95 грн. за 1 Гкал, є безпідставними та не беруться судом до уваги.  Як встановлено при розгляді  справи, між жильцями гуртожитку та позивачем не укладалось окремих договорів на постачання теплової енергії, що необхідно для застосування тарифу для населення, тому вимога про застосування  тарифу для І категорії споживачів є необґрунтованою.  

Крім того,  відповідач зазначає, що він не є власником об'єкту, на який постачається теплова енергія, та що даний об'єкт передано у комунальну власність, однак останнє не відповідає дійсності, оскільки відповідачем не надано доказів, зокрема, акту приймання-передачі даного гуртожитку у комунальну власність на баланс комунального підприємства. Відповідно до листа Первомайського міського госпродрозрахункового бюро технічної інвентаризації № 348 від 03.06.2009 (а.с.77), право власності на об'єкт, розташований за адресою: м. Первомайськ, вул. Ростовська, 6а зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством „Первомайський машинобудівний завод”.

Стосовно того, що відповідач не є власником вищевказаного гуртожитку, суд зазначає, що договір на постачання теплової енергії між сторонами не розірваний.  Більш того,  позивачем надано докази на підтвердження укладання договору № 8 від 23.06.2009 про розстрочення заборгованості за послуги з теплопостачання, яка виникла з розрахунку за тарифами, що  застосовуються до ІІІ категорії споживачів –інші споживачі.

Також позивачем надано суду звертання-доручення відповідача про укладання договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді, що є Додатком до договору № 39 від  15.10.2006 на той самий об'єкт: гуртожиток за адресою:  м. Первомайськ, вул. Ростовська, 6а.

З огляду на викладене, посилання відповідача на неможливість укладання додаткової угоди у зв'язку з тим, що він не є власником  вказаного гуртожитку, судом до уваги не беруться, оскільки, чинним законодавством передбачено укладення договору про постачання теплової енергії безпосередньо з споживачем, який може і не бути власником опалюваного об'єкту.

Згідно статті 43 ГПК України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.     

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача за позовом є законодавчо обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових  витрат на відповідача  згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

         в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

          2. Викласти пункт 4.2 договору про постачання теплової енергії від 15.10.2006 №39 у редакції додаткової угоди №4 від 02.02.2009 в редакції позивача, а саме:   

          «Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 20.01.2009 №9 впроваджується в дію тариф на постачання теплової енергії, котрий для III групи користувачів «Інші користувачі»складає 600,12 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал, а також сума ПДВ –120,03 грн. Всього сума з ПДВ –720,15 грн. за 1 Гкал».

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод», м. Первомайськ  Луганської області, вул. Правіка, буд. 1, ідентифікаційний код 31463293 на користь Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, буд 28,  ідентифікаційний код 32082152, державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., видати наказ.  

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  06.07.2009.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова