ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 р. Справа № 821/4284/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проведено позапланову невиїзну податкову перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з ТОВ "ТПК"Стиль" (код за ЄДРПОУ 31006793) за квітень 2012 року, з ТОВ "Херсонбудпром" (код за ЄДРПОУ 37125331) за травень 2012 року та з ТОВ "Аміра-груп" (код за ЄДРПОУ 38202626) за липень 2012 року у за результатами якої складено Акт перевірки від 17.10.2013 р. № 1102/2103-1702/НОМЕР_1.
Спірне податкове повідомлення - рішення складено на підставі висновку акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 17.10.2013 р. № 1102/2103-1702/НОМЕР_1.
За результатами перевірки встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V, а саме: заниження ПДВ на загальну суму 52762, 00 грн.
Основним видом діяльності фізичної особи - підприємця є ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; електромонтажні роботи, технічні випробування та дослідження, неспеціалізована оптова торгівля.
Під час проведення перевірки відповідачем досліджувалися господарські відносини позивача з ТОВ "ТПК"Стиль", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Аміра-груп" .
Щодо господарських операцій позивача із TOB "Херсонбудпром" суд зазначає, що 25 квітня 2012 року між ФОП ОСОБА_4 укладено письмовий договір № Б/Н з ТОВ "Херсонбудпром" щодо купівлі-продажу товару.
На виконання вищенаведеного договору були виписані наступні первинні документи, податкові накладні № 59 від 08.05.2012 р. електромонтажні роботи на суму 59400,00 грн., сума ПДВ 9900, 00 грн.; № 77 від 12.05.2012 р. електромонтажні роботи на суму 34200,00 грн., сума ПДВ 5700, 00 грн.; № 113 від 16.05.2012 р., електромонтажні роботи на суму 59400,00, сума ПДВ 9900,00, всього на суму 153000 грн., сума ПДВ 25500 грн.
Також за результатами виконання робіт договору виписано акти виконання робіт - послуг № 59 від 08.05.2012 р., № 77 від 12.05.2012 р., № 113 від 16.05.2012 р.
До ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області надійшов акт від 09.07.12 № 96/15-3/37125331 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Херсонбудпром" (код ЄДПРПОУ 37125331) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків.
Також відповідачем здійснено виїзд та проведено обстеження податкової адреси підприємства: м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км. під час якого встановлено, що за зазначеною адресою "Херсонбудпром" (код ЄДРПОУ 37125331) не знаходиться.
ТОВ "Херсонбудпром" має стан „9" - направлено повідомлення про відсутність за незнаходженням.
Під час проведення перевірки встановлено, що у TOB "Херсонбудпром" відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь - якого виду діяльності.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ "Аміра-груп" суд зазначає, що за даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України та декларації з ПДВ за липень 2012 р. (з додатками) ФОП ОСОБА_4. включено до податкового кредиту сума ПДВ, яка сформована за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "Аміра-Груп" (код за ЄДРПОУ 38202626).
Так, 11. 01.2012р. між позивачем та ТОВ „Аміра-Груп" укладено письмовий договір № 05/01 та договір № 10/05 від 15.05.2012 щодо купівлі-продажу товару.
На виконання вищенаведеного договору були виписані наступні первинні документи, податкові накладні № 19 від 02.07.2012 р., монтажні роботи, на загальну суму 584000,00 грн., ПДВ 9733,33 грн.; № 123 від 09.07.2012 р., монтажні роботи на суму 4860,00 грн., ПДВ 8100, 00 грн., № 288 від 23.07.2012 р., електромонтажні роботи на суму 5672,00 грн., ПДВ 9428, 67. Разом 68932 грн., ПДВ 27262, 00 грн.
За результатами виконання робіт договору виписано акти виконання робіт-послуг.
Оплата здійснювалася готівкою: прибутковий касовий ордер № 5 від 03.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер №4 від 02.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 8 від 05.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер №7 від 04.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер №12 від 09.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер №10 від 06.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер №15 від 11.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер №13 від 10.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 21 від 13.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 16 від 12.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 24 від 17.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 23 від 16.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 29 від 19.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 27 від 18.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 32 від 21.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 31 від 20.07.12 на суму 10000 грн., прибутковий касовий ордер № 35 від 23.07.12 на суму 10000 грн.
11.10.2012 р. до ДПІ у м. Херсоні надійшов акт від №1595/2240/38202626 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Аміра-груп" (код ЄДРПОУ 38202626) згідно якого встановлено, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшла службова записка від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.10.2012 № 3743/ДПІ/0710/3, щодо не встановлення підприємства за місцезнаходженням.
Під час проведення перевірки встановлено, що у TOB "Аміра-груп" відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь - якого виду діяльності.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта Товариства з обмеженої відповідальністю "Херсонбудпром" № 17857110 від 17.02.2014 р. відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
Також згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта Товариства з обмеженої відповідальністю "Аміра-груп" № 20140024 від 08.04.2014 р. відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим висновок податкового органу про те, що фактичного здійснення господарської операції не могло відбутися, відтак відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, збільшення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) вважає правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо наявності у ФОП ОСОБА_4 первинних документів на здійснення операцій суд зазначає наступне: відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, витрати і податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг і потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної видаткової і податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.
Оцінюючи докази у їх взаємозв'язку, а також зважаючи на викладені обставини відсутності дійсного економічного змісту в договорі, укладеному між позивачем і контрагентами, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку, що внаслідок укладення даних договорів позивач отримав очевидну податкову вигоду у вигляді завищення витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що призвело до заниження з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідженні в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року по справі № 821/4284/13-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2014 |
Оприлюднено | 21.08.2014 |
Номер документу | 40194133 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Семенюк Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні