Ухвала

від 24.02.2015 по справі 821/4284/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/49712/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014

у справі № 821/4284/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014, відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "ТПК"Стиль" за квітень 2012 року, з ТОВ "Херсонбудпром" за травень 2012 року та з ТОВ "Аміра-груп" за липень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.10.2013 №1102/2103-1702/НОМЕР_1, у висновках якого зафіксовано порушення п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V, а саме: заниження ПДВ на загальну суму 52762,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 №0004761702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 65952,00 грн., в тому числі 52762,00 - за основним платежем, 13190,00 грн. - за штрафними (Фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що внаслідок укладення спірних договорів позивач отримав очевидну податкову вигоду у вигляді завищення витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що призвело до заниження з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що 25.04.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Херсонбудпром" (підрядчик) було укладено договір підряду, за умовами якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати роботу, а замовник - прийняти та оплатити її.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ „Аміра-Груп" (виконавець) укладено договір від 11.01.2012 № 05/01 та договір від 15.05.2012 № 10/05, за умовами яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок своїми силами провести монтажні роботи.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт.

Разом з тим, як вбачається з акта перевірки, підтвердити взаємовідносини та розрахунки між суб'єктами не надалося можливим, у зв'язку з відсутністю ТОВ "Херсонбудпром" за адресою реєстрації, про що складено акт від 09.07.2012 № 96/15-3/37125331 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Херсонбудпром" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків. Також, під час проведення перевірки встановлено, що у TOB "Херсонбудпром" відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь - якого виду діяльності.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Аміра-Груп", встановлено, що за даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України та декларації з ПДВ за липень 2012 р. (з додатками) позивачем включено до податкового кредиту сума ПДВ, яка сформована за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "Аміра-Груп".

11.10.2012 до ДПІ у м. Херсоні надійшов акт від №1595/2240/38202626 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Аміра-груп", згідно якого встановлено, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшла службова записка від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.10.2012 № 3743/ДПІ/0710/3, щодо не встановлення підприємства за місцезнаходженням.

Під час проведення перевірки встановлено, що у TOB "Аміра-груп" відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь - якого виду діяльності.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта ТОВ "Херсонбудпром" № 17857110 від 17.02.2014 відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Також, згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта ТОВ "Аміра-груп" № 20140024 від 08.04.2014 відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відсутні.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Крім того, судам слід врахувати, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль