Рішення

від 23.06.2009 по справі 5/87-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/87-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2009 р.                     Справа 5/87-09

за позовом: закритого акціонерного товариства "Актаріс-Укргаз метерс компані" (03067 м.Київ, вул.Виборзька, 103, ідент.код 22939385)   

до: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012 м.Вінниця, пров.Щорса, 24, ідент. код 03338649)  

про стягнення 33397,20  грн.

Головуючий суддя                     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання   Семенько Д.А.

Представники

позивача      : Каніковський О.О. - діє за довіреністю;

відповідача : Ляхович О.С. -за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 33397,80 грн., в тому рахунку: 33334,8 грн. заборгованості за відвантажений відповідачу згідно видаткових накладних товар (побутові лічильники газу "Gallus 2000-U"), а також 63,00 грн. 3% річних.

23.03.2009 року суддею Бенівським В.І. постановлена ухвала, якою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2009 року.

В зв'язку з надходженням апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" №07-15-634 від 08.04.2009 року та направленням справи №5/87-09 до Житомирського апеляційного господарського суду, слухання справи 14.04.2009 року не відбулось.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Вінницької області від 12.05.2009 року, виданим з огляду на перебування судді Бенівського В.І. на лікарняному, справа №5/87-09  спрямована на розгляд судді Кожухар М.С.

Ухвалою суду від 15.05.2009 року дана справа призначена до слухання на 23.06.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Натомість, представник відповідача, посилаючись на викладені у відзиві №07-15-1183 від 23.06.2009 року обставини, проти позову заперечив. При цьому зазначив, що оскільки позивач не надав належних доказів в підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у суду відсутні підстави для задоволення його позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, суд встановив, що 30 листопада 2006 року та 14 лютого 2007 року між закритим акціонерним товариством "Актаріс-Укргаз метерс компані" (продавцем) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (покупцем) укладені договори купівлі-продажу №06/06 та №02/07 (відповідно), відповідно до умов яких: продавець продає, а покупець купує побутові лічильники газу  "Gallus 2000-U".

Згідно пунктів 4.1 договорів: ціна, загальна кількість товару та строк відстрочки платежів визначені в додаткових угодах до договорів купівлі-продажу №06/06 та №02/07.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахунку грошових засобів на рахунок продавця (пункти 4.2 договорів).

Підписавши 30.11.2006 року та 14.02.2007 року додаткові угоди до договорів купівлі-продажу, сторони також домовились, що кількість побутових лічильників газу, що купується покупцем згідно договору №06/06 від 30.11.2006 року становитиме 900 штук та згідно договору №02/07 - 940 штук.

На виконання договорів купівлі-продажу №06/06 від 30.11.2006 року від 14.02.2007 року позивач поставив відповідачеві товар (побутові лічильнику газу "Gallus 2000-U")  в кількості 1840 штук.

Поза межами вказаних письмових договорів за видатковими накладними, копії яких є в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні) позивач додатково поставив відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 960 лічильників на загальну суму 565488,00 грн., які отримані відповідачем через представника, що діяв на підставі виданих йому доручень.

На оплату товару відповідач разом з видатковими накладними отримав від позивача рахунки (що стверджується зокрема реквізитами видаткових накладних) та оплатив їх на суму 532153,2 грн., що стверджується наданими позивачем повідомленнями банку про перерахування коштів і не заперечується відповідачем.

Таким чином борг відповідача перед позивачем на день подання позову та розгляду справи становить 33334,80 грн.

Наведене стверджується матеріалами, копії яких є  у справі, а оригінали оглянуті в судовому засіданні.

16.01.2009 року позивачем на адресу боржника направлений лист №01 від 15.01.2009 року з вимогою про сплату боргу в сумі 3334,80 грн., який отриманий останнім 20.01.2009 року (а.с.38, 70).

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши і оцінивши докази по справі у їх сукупності, враховуючи, що на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 33334,80 грн. боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений законом, тобто є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 63,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 20.01.2009 року по 11.02.2009 року є обгрунтованими.

Доводи відповідача щодо недоліків первинних документів про передачу товару судом не приймаються, оскільки факт отримання цього товару відповідачем та наявність заборгованості за нього в сумі 33334,8 грн. підтверджено матеріалами справи у їх сукупності і не заперечується відповідачем.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 33334,8 грн. основного боргу та 63,00 грн. 3% річних з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012 м.Вінниця, пров.Щорса, 24, ідент. код 03338649, р/р 260053021146 в облдирекції УСБ, МФО 302010) на користь закритого акціонерного товариства "Актаріс-Укргаз метерс компані" (03067 м.Київ, вул.Виборзька, 103, ідент.код 22939385, п/р 26002012497000 в АТ "КАЛІОН БАНК Україна", МФО 300379) - 33334,80 грн. боргу; 63 грн. 3% річних; 333,98 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  01 липня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам