Постанова

від 09.07.2009 по справі 5/87-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/87-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2009 р.                                                           Справа № 5/87-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Бохан М.В., довіреність № 54-684 від 25.07.2007 р.,

відповідача: Симоненко В.Г., довіреність № 30/226 від 24.12.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1434 С/3 від 27.05.2009 р.) Відкритого акціонерного товариства «Шосткінський завод хімічних реактивів», м. Шостка Сумської області на рішення господарського суду Сумської області від 09.04.2009 р. по справі № 5/87-09.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Шосткінський завод хімічних реактивів», м. Шостка Сумської області,

до: Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз», м. Суми,

про визнання недійсною окремої частини правочину

встановила:

В лютому 2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Шосткінський завод хімічних реактивів», м. Шостка Сумської області (далі позивач) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом  до Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз», м. Суми (далі відповідач) про визнання недійсним абзацу 5 пункту 1 Додаткової угоди  № 2 від 05.05.2008 р. та речення чотири пункту 4.3. Договору на постачання природного газу № 569 П-2007 від 25.12.2006 р. наступного змісту: «При здійснені оплати після терміну, зазначеного в абзаці 1 п. 4.3. договору, оплата вважається відстроченою. За надання відстрочення Покупець сплачує Газозбутовій організації відсотки в розмірі 0,5% від загальної вартості несплаченого газу, за кожен день відстрочення. Сума відсотків сплачується одночасно з розрахунком за газ».

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.04.2009 р. по справі № 5/87-09 (суддя Гудим В.Д.) у позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що оскаржувана умова договору на постачання природного газу № 569 П-2007 від 25.12.200 6 р. в редакції Додаткової угоди № 2 від 05.05.2008 р. не суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач з рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року по справі № 5/87-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити  позовні вимоги позивача. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки судом відмовлено в позові про визнання недійсними положень Додаткової угоди  № 2 від 05.05.2008 р., що, на думку заявника скарги, суперечать іншим істотним умовам договору та чинному законодавству.

Ухвалою від 28.05.2009 р. колегії суддів Харківського апеляційного  господарського суду у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Афанасьєв В.В., Шевель О.В. апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду  на 06.07.2009 р.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4433 від 06.07.2009 р.), в якому позивач, посилаючись на те, що оспорювана умова договору не суперечить положенням чинного законодавства України і повністю узгоджується з принципами державної політики в нафтогазовій галузі, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою заступника голови Харківського апеляційного  господарського суду від 02.07.2009 р. склад колегії суддів змінено та призначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Істоміна О.А., Шевель О.В.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 09.04.2009 р. по справі № 5/87-09 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

25.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»(Газозбутова організація) та Відкритим акціонерним товариством «Шосткінський завод хімічних реактивів (Покупець) був укладений Договір на постачання природного газу № 569 П-2007, відповідно до умов якого Газозбутова організація (відповідач) зобов'язується постачати, а покупець (позивач) приймати та оплачувати поставлені обсяги природного газу у встановленому договором порядку.

Відповідно до п. 4.3. укладеного між сторонами договору оплата за природний газ, який постачається, здійснюється позивачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі: 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, 50% - не пізніше 1 числа місяця поставки газу. В разі несвоєчасних розрахунків, відповідач зараховує сплачені позивачем кошти, як погашення заборгованості за минулі періоди. Кошти, які надійшли від позивача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору.

Додатковою Угодою № 2 від 05.05.2008 р. до договору на постачання природного газу № 569 П-2007 були внесені зміни, в тому числі щодо порядку оплати газу, що постачається. Так, пункт 4.3 Договору доповнено реченням чотири наступного змісту: «При здійсненні оплати після терміну, зазначеного в абз.1 п.4.3. Договору, оплата вважається відстроченою. За надання відстрочення Покупець сплачує Газозбутовій організації відсотки в розмірі 0,5% від загальної вартості несплаченого газу, за кожен день відстрочення. Сума відсотків сплачується одночасно з розрахунком за газ».

Як вбачається з матеріалів справи, вказану додаткову угоду (а.с.14) було підписано обома сторонами без будь-яких застережень – даний факт не заперечується позивачем. Тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, із посиланням на відповідні норми 638 ЦК України, зроблено висновок про досягнення сторонами згоди щодо умов зазначеної додаткової угоди.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що викладена в додатковій угоді умова –про оплату товару з відстрочкою - суперечить такій істотній умові договору як попередня оплату товару (газу). При цьому в додатковій угоді не зазначені обов'язкові умови такої відстрочки, що, на думку заявника скарги, є грубим порушенням приписів ЦК України, зокрема –ст.ст.694 та 695, якими передбачена можливість продажу товару у кредит з відстроченням або розстроченням платежу –але лише за умов оплати товару  після його прийняття; по-друге, в договорі мають обумовлюватися строк відстрочки (розстрочки), порядок її сплати. І оскільки ні першого, ні другого в додатковій угоді не визначено –позивач вважає дану обставину підставою для визнання відповідного її положення недійсним.

Колегія суддів вважає, що невідповідність спірної умови договору ст.ст.694 та 695 ЦК України не є підставою для визнання її недійсною, оскільки положення цих статей взагалі не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Даними нормами визначено порядок продажу товару в кредит, тобто, як зазначає сам же позивач, умовою оплати товару має бути післяплата. Натомість Договором на постачання природного газу №569 П-2007 від 25.12.2006 р. встановлено, що продаж товару здійснюється на умовах передоплати. Таким чином, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору та вищенаведених статей ЦК України, і не заперечується заявником скарги, договір №569 П-2007 від 25.12.2006 р. (із додатковою угодою № 2 від 05.05.2008 р.) не є договором купівлі-продажу товару в кредит.

На думку колегії суддів, спірну умову договору не може бути віднесено і до штрафних санкцій, оскільки нею регулюється порядок оплати за газ у разі відстрочення платежу –на цю обставину також обґрунтовано вказує сам позивач в апеляційній скарзі. Разом з тим, твердження заявника скарги про те, що місцевим господарським судом визначено правову природу вказаної умови договору саме як такої, що стосується сплати штрафних санкцій –не відповідає матеріалам справи, оскільки в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом не зроблено такого висновку.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено: за змістом договору на постачання природного газу № 569 П-2007, оспорювана умова застосовується при недотриманні позивачем передбаченого порядку оплати природного газу; сторони домовилися про те, що в такому випадку платіж вважається відстроченим зі сплатою відповідних відсотків.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що попередня оплата за своєю правовою природою не може відстрочуватися, оскільки вона сплачується до отримання товару. Проте на доказ даного твердження заявником скарги не наведено аргументів із посиланням на відповідні норми укладеного між сторонами договору та чинного законодавства.

Натомість, як вбачається зі змісту спірного пункту додаткової угоди, сторони погодилися з тим, що при здійсненні оплати після терміну, зазначеного в абз.1 п.4.3. Договору, оплата вважається відстроченою. Таким чином, волевиявленням обох сторін встановлено, що у тому разі, якщо попередня оплата не здійснена покупцем своєчасно (до передачі товару), вона не є попередньою, а стає відстроченою.

Позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що вищевказане положення договору суперечить чинному законодавству. Колегія суддів вважає, що ототожнення позивачем понять: «відстрочення оплати»та «продаж товарів у кредит»таким доказом не є. Тобто із того факту, що укладений між сторонами договір не є договором про купівлю-продаж товару в кредит (в розумінні ст.ст.694 та 695 ЦК України, на які посилається позивач) не вбачається, що умови договору суперечать чинному законодавству.

Крім того, ст.6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Зокрема, однією з таких засад є виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зі змісту даних норм, а також ст.638 ЦК України, на яку обґрунтовано посилається місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, вбачається, що сторони мають право, на випадок невиконання однієї з умов договору (у даному разі – щодо своєчасного здійснення передоплати), передбачити оплату товару на інших умовах (і зокрема –сплату відповідних відсотків у разі відстрочення передоплати).

Крім того, колегія суддів відзначає, що за умов дотримання позивачем (покупцем) вимог ст.526 ЦК України та абзацу 1 пункту 4.3. Договору на постачання природного газу № 569 П-2007 від 25.12.2006 р. (щодо здійснення передоплати у встановлені строки) –спірну умову про відстрочення оплати, встановлену додатковою угодою, взагалі застосовано не буде. Таким чином, позивачем не доведено, в чому саме полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів як добросовісного учасника господарських правовідносин.

Позивач також стверджує, що місцевим господарським судом не досліджено відповідність договору №569 П-2007 від 25.12.2006 р. умовам Типового договору на постачання природного газу, затвердженого Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України «Держнафтогазпром»наказом №42 від 10.04.1995 р.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що всупереч вимогам статті 33 ГПК України, якою обов'язок доказування підстав своїх вимог та заперечень покладено саме на сторони, позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанцій доказів того, що спірний договір суперечить принципам державного регулювання даних правовідносин, які діють на час укладення та виконання цього договору,  або ж звичаям ділового обороту (на що посилається позивач в апеляційній скарзі).  

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході апеляційного провадження, позивачем не доведено наявності вищезазначених підстав для визнання спірної умови договору недійсною.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі дослідження обставин справи, наявних у справі доказів, у відповідності до приписів чинного законодавства місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про те, що оскаржувана умова договору не суперечить вимогам чинного законодавства, отже позовні вимоги ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів»не підлягають задоволенню.

Колегія суддів відзначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказаного висновку, у зв'язку з чим дана скарга не підлягає задоволенню –з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103,  ст.105 ГПК України судова колегія, -

постановила:

          Рішення господарського суду Сумської області від 09.04.2009 р. по справі 5/87-09- залишити без змін.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Шосткінський завод хімічних реактивів», м. Шостка Сумської області - залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Істоміна О. А.  

                                                                                                               Шевель О. В.