Рішення

від 07.07.2009 по справі 12/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/423

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" липня 2009 р. Справа № 12/423

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді Сікорської Н.А.

 за участю представників сторін

від позивача Нестерчук А.П. - дов. №196/10 від 26.12.08р.

від відповідача Хомчук В.А. - дов. №11/19 від 05.01.09р. (в с/з 15.06.09р. та 07.07.09р.)

                             Медвецький О.П.- дов. № 1172/19  від 01.04.09р.

Розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)  

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 36880041,48 грн.

В судовому засіданні 15.06.09р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16:30 год. 18.06.09р., до 17:30 год. 02.07.09р. та до 15:50 год. 07.07.09р.

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 36880041,48 грн., з яких: 23188327,73 грн. - сума основного боргу, 2849294,99грн. - пеня, 9463286,49 грн. - інфляційні нарахування та 1379132,27 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та письмових доповненнях до відзиву (а.с. 53-55).

Крім того, представник позивача подав заяву від 21.05.09р. (а.с.69-70) про зменшення суми штрафних санкцій, у зв'язку з тяжким фінансовим станом ВАТ "Житомиргаз", викликаним заборгованістю споживачів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд      

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2006 року між ВАТ "Житомиргаз" (відповідач) та ДК "Газ України" (позивач) був укладений договір  на постачання природного газу № 06/06-801 (надалі -Договір) (а.с 16-18) з протоколом розбіжностей (а.с.19), згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу в січні 2007р природний газ з урахуванням  можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) для подальшої реалізації населенню, а відповідач прийняти та оплатити його.

Крім того, між сторонами було укладено додаткові угоди  до договору на постачання природного газу № 06/06801 від 29.12.06р. за № 1 від 31.01.07р., №2 від 14.03.07р., №3 від 30.03.07р., №4 від 27.04.07р., №5 від 31.05.07р., №6 від 05.07.07р., №7 від 31.07.07р.,№8 від 31.08.07р., №9 від 28.09.07р.,№10 від 31.10.07р., №11 від 30.11.07р. (а.с.20-30) щодо  передати  у власність відповідача у лютому-грудні 2007 року  природного газу.  

Позивач свої зобов'язання за Договором  та додатковими угодами до нього виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом  січня -грудня 2007 року природний газ в об'ємі 336123,769 тис. м куб на загальну суму 125333090,31грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 31-42).

Пунктом 5.1 договору з протоколом розбіжностей сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється  до 25 числа, наступного за місяцем поставки.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі  102144762,58 грн.

На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становила 23188327,73грн.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даноиу Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України; в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до протоколу розбіжностей до Договору на постачання природного газу № 06/06-801 від 29.12.06р.,  неустойка нараховується  постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання за цим договором мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату за спожитий газ за період з 26.01.2008р. по 26.07.2008р. в розмірі 2849294,99 грн. (а.с.3).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано інфляційні за період з березня  місяця 2007 року по лютий місяць 2009 року у сумі 3463286,49 грн. (а.с.3-4) та 3% річних від простроченої суми  за період з 26.02.07р. по 19.03.09р. у розмірі 1379132,27грн.(а.с.5-6).

Відповідач заперечив проти позову, оскільки не вбачає своєї вини в неналежному виконанні зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ.  

Наголосив, що оплата за газ, поставлений позивачем проводилась відповідно до Алгоритму  розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним  режимом використання газопостачальних підприємств. Вплинути на суму та дату  оплати, тобто самостійно виконувати вимоги договору щодо оплати поставленого газу  ВАТ "Житомиргаз" не мало можливості, оскільки перерахування коштів відбувалось згідно з приписами імперативних нормам чинного законодавства.

Так, відповідно до  п.1 Постанови  Кабінету Міністрів України  від 13.11.1998р. № 1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий  природний газ", кошти, що надійшли протягом операційного дня від споживачів природного газу, установи  банків зараховують на розподільні рахунки газозбутових і газотранспортних підприємств постачальників природного газу. Ці кошти установи банків розподіляють згідно з алгоритмом розподілу  коштів з розподільних рахунків газозбутових і газотранспортних підприємств та перераховують на консолідований розподільний рахунок.

Крім того, представник відповідача вказав, що на виконання  Закону України № 554-ІУ ВАТ "Житомиргаз" уклав договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, що не дає можливості здійснити стягнення заборгованості  з боржників - фізичних осіб.

Водночас, відповідач заперечує проти позовних вимог  в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки відповідно до  протоколу розбіжностей до договору № 06/06-801 визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється  до 25 числа, наступного за місяцем поставки, а  перебіг позовної давності  по стягненню неустойки встановлено в один рік.

Враховуючи вищевикладене,  представник відповідача  вважає, що  перебіг позовної давності по стягненню неустойки за договором № 06/06-801 починається з 26.01.08р. по 26.01.09р., тому просить   в задоволенні  позовних  вимог в частині  стягнення пені  відмовити повністю, у зв'язку із закінченням  строку позовної давності.

Крім того, представником відповідача подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с.69-70) з посиланням на тяжкий фінансовий стан підприємства та низький рівень розрахунків  населення  за спожитий газ.

Зазначив, що сплата штрафних санкцій, у визначеному позивачем розмірі, може призвести до погіршення фінансового стану підприємства та поставити під загрозу постачання природного газу по всій Житомирській області.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши  в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задаволення позовних вимог на підставі слідуючого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір №  № 06/06-801 від 29.12.06р. та додаткові угоди до договору  № 1 від 31.01.07р., №2 від 14.03.07р., №3 від 30.03.07р., №4 від 27.04.07р., №5 від 31.05.07р., №6 від 05.07.07р., №7 від 31.07.07р.,№8 від 31.08.07р., №9 від 28.09.07р.,№10 від 31.10.07р.,№11 від 30.11.07р.

Відповідно до ст.  626 ЦК України,  договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, як вбачається з договору та додаткових угод до нього, у позивача виникло зобов'язання  щодо поставки природного газу, а у позивача виникло зобов'язання  щодо прийняття та оплати отриманого природного газу.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятого на себе зобов'язання  позивач здійснив поставку газу  відповідачу.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати, на день звернення з позовом до суду, виконав частково і на день вирішення спору заборгованість складає  23188327,73грн.

Щодо заперечень відповідача, що розрахунки  за спожитий природний газ здійснювались у відповідності до Алгоритму розподілу коштів, що надходять на  поточні рахунки  зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого постановою НКРЕУ від 12.07.00р. № 759 слід зазначити, що відповідно до п 1.1 цей Агороритм визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним  режимом  використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

В договорі  сторони погодили, що оплата за поставлений газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами  шляхом 100% поточної оплати протягом місяця, що не суперечить Алгоритму. Однак остаточні розрахунки проводяться до 25 числа, наступного за місяцем поставки.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 23188327,73 грн.

Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив  розрахунки  за постачання природного газу, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню.

Однак, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку пені, суд встановив, що позивачем  невірно застосовано період  її  нарахування,  внаслідок чого  до стягнення заявлено більшу суму.

Як вбачається з розрахунку позивача, пеня нарахована за період з 26.01.08 по 26.07.08 р.  На початок періоду нарахування (26.01.08),  заборгованість відповідача становила 35305351,73 грн., яка  включала в себе заборгованість  за жовтень 2007 р. в сумі - 990477,81 грн.; листопад 2007 р. -15240557,64 грн.; грудень 2007 р. - 19074316,28 грн.

Враховуючи положення  п. 6.3 договору із врахуванням протоколу розбіжностей, (неустойка нараховується  протягом шести місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано) періоди нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки є наступними:

-  жовтень 2007 р.  - з 26.11.07 по 26.05.08;

-  листопад 2007 р. - з 26.12.07 по  26.06.08;

-  грудень 2007 р. -   з 26.01.08 по 26.07.08.

Однак, враховуючи період нарахування пені, визначений позивачем - з 26.01.08 по 26.07.08, буде вірним початком періоду нарахування пені вважати 26.01.08, а кінець періоду по кожному місяцю має відповідати кінцевій даті, визначеній у відповідності до п. 6.3 договору, а саме:

-  жовтень 2007 р.  - з 26.01.07 по 26.05.08;

-  листопад 2008 р. - з 26.01.08 по  26.06.08;

-  грудень 2008 р. -   з 26.01.08 по 26.07.08.

Враховуючи визначену позивачем суму, щодо якої здійнено обрахунок пені,  проведені відповідачем оплати, облікову ставку НБУ, суд встановив, що пеня за несвоєчасно проведені розрахунки за спожитий природний газ в жовтні місяці 2007 року становить 1623,73 грн.; листопаді 2007 р. -  679944,93 грн.; грудні 2007 р. - 2080455,48 грн., що загалом становить 2762024,14 грн.  

За таких обставин, позивачем неправомірно нараховано пеню  в сумі  87270,85 грн. (2849294,99 грн. - 2762024,14 грн.), а тому  в її задоволенні слід відмовити.

Крім того, оскільки відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, що відповідає ч.3 ст. 267 ЦК України, позивачем  безпідставно заявлено до стягнення пеню, по стягненню якої закінчився строк позовної давності.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 19.03.09р., тому  з відповідача можливо стягнути пеню лише за період з 19.03.08р. по 26.07.08р.,  і її сума за обоахунком суду становить 1850912,79 грн.

За вказаних обставин у стягненні 911111,35 грн. (2762024,14 грн. - 1850912,79 грн.) пені слід відмовити, оскільки її заявлено до стягнення поза межами строків позовної давності, що відповідає ч.4 ст. 267 ЦК України, згідно якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином,  безпідставно  нарахованою до стягнення  є сума пені 998382,20 грн. ( 87270,85 грн. + 911111,35 грн.)

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних та 3% річних є обгрунтованими. При цьому розрахунок інфляційних в сумі 9463286,49 грн. та  3% річних в сумі 1379132,27грн. є вірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, то відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як уже наголошувалось вище, за договором від 29.12.08р.  №06/06-801 відповідачу поставлено природний газ на суму 125333090,31 грн. Відповідач, до звернення з позовом до суду, виконав грошове зобов'язання на суму 102144762,58 грн. (81,5 %), що є доволі  високим, оскільки  основна маса споживачів природного газу є населення.  Однак, саме низький рівень розрахунків населення, підвищення вартості природного газу, а також світова економічна криза, на думку суду, стали однією з причин виникнення заборгованості у відповідача.  

Господарський суд, врахувавши та оцінивши обставини, які викладені відповідачем у  відзиві на позов, ступінь виконання зобов'язання зменшує розмір пені до 10% від вірно обрахованої суми (1850912,79 грн.), а саме до  185091,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню частково на суму 34215837,77 грн., а саме: 23188327,73 основного боргу, 185091,28 грн. пені, 9463286,49 грн. інфляційних та 1379132,27 грн. 3% річних.

В стягненні 998382,20 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 185091,27 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського,35, код 03344071

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827

- 23188327,73 грн. основного боргу;

- 185091,27 грн. пені;

- 9463286,49 грн. інфляційних нарахувань;

- 1379132,27 грн.  3% річних;

- 24809,69 грн. витрат по сплаті держмита;

- 114,81 грн.  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В стягненні 911111,35 грн. пені  відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам