Постанова

від 23.09.2009 по справі 12/423

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/423

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "23" вересня 2009 р.                                                           Справа № 12/423

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченка Р.Ю.- представника за довіреністю  від 01.06.2009р.,

від відповідача: Медвецького О.П. - представника за довіреністю №1172/19  від

                    01.04.2009р.  

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ   

на рішення господарського суду Житомирської області

від "07" липня 2009 р. у справі № 12/423  (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ    

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир        

про стягнення 36880041,48грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.07.2009р. у справі №12/423 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир про стягнення 36880041,48грн. задоволено частково.

Зменшено розмір пені, що підлягає стягненню до 185091,27грн.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 23188327,73грн. основного боргу, 185091,27грн. пені, 9463286,49 грн. інфляційних нарахувань, 1379132,27грн.  3% річних, 24809,69грн. витрат по сплаті держмита та 114,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 911111,35грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині зменшення пені, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що відповідачем не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність виняткових обставин, що спричинили неналежне виконання зобов'язання, а отже, на думку скаржника, суд необгрунтовано зменшив розмір нарахованої пені.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 07.07.2009р. прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить  його скасувати з підстав, наведених у скарзі,  та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені  в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої  інстанції від 07.07.2009р. є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна  скарга - безпідставною, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення 36880041,48грн., з яких: 23188327,73грн. - сума основного боргу, 2849294,99грн. - пеня, 9463286,49грн. - інфляційні нарахування та 1379132,27грн. - 3% річних.

Відповідачем подано заяву про зменшення суми штрафних санкцій в зв'язку з тяжким фінансовим станом ВАТ "Житомиргаз", викликаним заборгованістю споживачів.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, в зв'язку з чим останній просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовити повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2006 року між ВАТ "Житомиргаз" (відповідач) та ДК "Газ України" (позивач) був укладений договір  на постачання природного газу № 06/06-801 (надалі -Договір) (а.с 16-18) з протоколом розбіжностей (а.с.19), згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу в січні 2007р природний газ з урахуванням  можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) для подальшої реалізації населенню, а відповідач прийняти та оплатити його.

Крім того, між сторонами було укладено додаткові угоди  до договору на постачання природного газу № 06/06801 від 29.12.06р. за № 1 від 31.01.07р., №2 від 14.03.07р., №3 від 30.03.07р., №4 від 27.04.07р., №5 від 31.05.07р., №6 від 05.07.07р., №7 від 31.07.07р.,№8 від 31.08.07р., №9 від 28.09.07р.,№10 від 31.10.07р., №11 від 30.11.07р. (а.с.20-30) щодо  передати  у власність відповідача у лютому-грудні 2007 року  природного газу.  

Пунктом 5.1 договору з протоколом розбіжностей сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється  до 25 числа, наступного за місяцем поставки.

Позивач свої зобов'язання за Договором  та додатковими угодами до нього виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом  січня-грудня 2007 року природний газ в об'ємі 336123,769 тис. м куб на загальну суму 125333090,31грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ в сумі  102144762,58грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 23188327,73грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і                ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Місцевим господарським судом встановлено, що ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оскільки розрахувався за поставлений природний газ лише частково, тому заборгованість ВАТ "Житомиргаз" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" складає 23188327,73грн., що підтверджується належним чином оформленими документами.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки основний борг відповідача становить 23188327,73грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, господарський суд Житомирської області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача.  

В зв'язку з неналежним виконанням ВАТ "Житомиргаз" зобов'язань по сплаті боргу в повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційних нарахувань.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даноиу Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України; в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.  

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений законом  або договором.

У відповідності до ст.625 ЦК України, позивачем відповідачу нараховано інфляційні за період з березня  місяця 2007 року по лютий місяць 2009 року у сумі 9463286,49грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 26.02.2007р. по 19.03.2009р. у розмірі 1379132,27грн.

Розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ВАТ "Житомиргаз" інфляційних в сумі 9463286,49грн. та 1379132,27грн. 3% річних є обгрунтованими, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до протоколу розбіжностей до Договору на постачання природного газу №06/06-801 від 29.12.2006р., неустойка нараховується  постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання за цим договором мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату за спожитий газ за період з 26.01.2008р. по 26.07.2008р. в розмірі 2849294,99грн.

Однак, перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені, враховуючи проведені відповідачем оплати, облікову ставку НБУ, а також клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, яке відповідає ч.3 ст.267 ЦК України, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, прийшов до вірного висновку, що пеня за несвоєчасно проведені розрахунки за спожитий природний газ в жовтні місяці 2007 року становить 1623,73грн.; листопаді 2007р. - 679944,93грн.; грудні 2007р. - 2080455,48грн., що загалом становить 2762024,14грн., а оскільки позивач звернувся до суду 19.03.2009р., то пеня має бути нарахована за період з 19.03.2008р. по 26.07.2008р., що становить 1850912,79грн., а отже правомірно відмовив в стягненні 911111,35грн. як таких, що заявлені до стягнення поза межами строків позовної давності.    

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до звернення позивача з позовом до суду виконано грошове зобов'язання за договором №06/06-801 від 29.12.2006р. на суму 102144762,58грн., що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.

Взявши до уваги важкий фінансовий стан відповідача та оцінивши обставини справи, господарський суд, з чим погоджується і колегія суддів, обґрунтовано зменшив розмір пені до 185091,27грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, не грунтуються на нормах чинного законодавства та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 07.07.2009 року у справі №12/423 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення  господарського суду  Житомирської  області від 07 липня2009р. у справі № 12/423 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ - без задоволення.

2. Справу № 12/423 повернути до  господарського суду Житомирської  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд