Ухвала

від 07.08.2014 по справі 2а-7446/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 9104/183164/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судових засідань Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податковї інспекції у м. Червонограді на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс" до Державної податковї інспекції у м. Червонограді про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

22.08.2012 року Комунальне підприємство «Червонограджитлокомунсервіс» (далі - КП «Червонограджитлокомунсервіс») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Червонограді (далі - ДПІ у м. Червонограді) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 0000621521, в частині 51 880,00 грн. застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання; визнання протиправними дій відповідача по розподілу та спрямуванню сум, сплачених КП «Червонограджитлокомунсервіс» з конкретним призначенням платежу, вказаних в платіжних дорученнях та видаткових касових ордерах.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 0000621521 в частині 51 880,00 грн. застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, визнано протиправними дії відповідача по розподілу та спрямуванню сум, сплачених КП «Червонограджитлокомунсервіс» з конкретним призначенням платежу, вказаних в платіжних дорученнях та видаткових касових ордерах: платіжне доручення № 241 від 29.01.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2009 року»; платіжне доручення № 435 від 17.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 493 від 22.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 567 від 23.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення №102 від 23.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 106 від 24.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 610 від 26.02.2010р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 612 від 26.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 112 від 26.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»; платіжне доручення № 713 від 16.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 171 від 16.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 764 від 19.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 192 від 23.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 202 від 24.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 937 від 26.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 211 від 26.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення №207 від 26.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 954 від 29.032.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 212 від 29.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»; платіжне доручення № 215 від 30.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року», зобов'язано ДПІ у м. Червонограді зарахувати суми вказані у вищезазначених платіжних дорученнях згідно їх призначенням.

З таким судовим рішенням не погодилася ДПІ у м. Червонограді, подавши апеляційну скаргу, вважає постанову суду незаконною, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для повного та всебічного розгляду справи, просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. У апеляційній скарзі вказує, що відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку 853 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 538652,00 грн. КП «Червонограджитлокомунсервіс» зобов'язане сплатити штраф у розмірі 20% зазначеної суми, що становить 107730,40 грн. Згідно Роз'яснення ДПА України № 540 від 13.11.2002 року, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. Також зазначає, що оскільки до моменту проведення перевірки, зміни призначення платежу в платіжних дорученнях не визнавались судом протиправними, не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку, то підстав не застосовувати штрафні санкції до платника не було, а дії ДПІ у м. Червонограді щодо винесеного податкового повідомлення-рішення були правомірними та обов'язковими. Крім того зазначає, що дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, те саме стосується і позовних вимог щодо визнання протиправними дій податкової інспекції щодо розподілу та спрямування сум на погашення податкового боргу та пені, а також позовних вимог щодо зобов'язання відповідача врахувати сплачені позивачем суми виключно у рахунок сплати поточних зобов'язань згідно з призначенням, вказаним у платіжних дорученнях.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що є підставою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що КП «Червонограджитлокомунсервіс» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області 10.09.2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 17 ). Позивача взято на облік до органу податкової служби 25.10.2001 року.

КП «Червонограджитлокомунсервіс» подало ДПІ у м. Червонограді звітні податкові декларації з ПДВ за грудень 2009 року, за січень 2010 року, за лютий 2010 року згідно з якою сума ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 635 023 грн. (а.с. 11-16). Згідно з платіжними дорученнями позивач сплатив самостійно задекларовану суму до бюджету у розмірі 259 400 грн..

01 серпня 2012 року ДПІ у м. Червонограді провела перевірку КП «Червонограджитлокомунсервіс» на предмет дотримання вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, за наслідками якої склала акт № 984/173/15-016/31616100 від 01.08.2012 року (далі - акт). Згідно з цим актом, під час перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, що є порушенням п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ та ст. 57 Податкового кодексу України. Суть порушення, як вбачається зі змісту акта перевірки, полягала у тому, що позивач сплатив суму податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із затримкою, що є більше 30 календарних днів. Як вбачається з додатку до акта № 984/173/15 орган ДПС зазначив, що затримка сплати становить від 820 до 853 днів відповідно до дня сплати.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Червонограді винесла податкове повідомлення-рішення № 0000621521 від 07.08.2012 року, згідно з яким на підставі п. 57.1 ст. 57 та ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 853 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 538652 грн. КП «Червонограджитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% названої суми, що становить 107730,40 грн..

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні, про протиправність цього податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація, у відповідності до пп. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 5.1 ст. 5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абз. 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 7.7 статті 7 згаданого Закону передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до вимог пп. 7.1.1 п. 7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року № 679-ХІV, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Податковий орган не наділений правом змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Судом встановлено, що позивач сплачував податкові зобов'язання по податку на додану вартість у строки, визначені чинним законодавством, що підтверджується платіжними дорученнями: за грудень 2009 рік № 241 за січень 2010 року № 435, № 493, № 102, № 567, № 106, № 610, № 612, № 112, за лютий № 713, № 171, № 764, № 192, № 202, № 937, № 211, № 207, № 954, № 212, № 215 КП «Червонограджитлокомунсервіс» перерахувало до бюджету 259 400,00 грн.. Призначенням цього платежу зазначено: «ПДВ за грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року» (а.с. 25-44).

Самостійне зарахування податковим органом сплачених позивачем сум податку на додану вартість у рахунок податкового боргу, який виник до вступу в силу Податкового кодексу України та тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погожується з висновком суду першої інстанції про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податковї інспекції у м. Червонограді - залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі № 2а-7446/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий судя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

Л.Я. Гудим

Повиний текст ухвали виготовлено 18 серпня 2014 року.