Рішення

від 30.06.2009 по справі 13/526-8/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/526-8/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  13/526-8/46

30.06.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Виставкова фірма «Троян»

до                        Закритого акціонерного товариства «Київміськбуд-1»  

про                              стягнення  205 820,58 грн.

                                                                                                              Суддя Дідиченко М.А.

                                                                                                                      Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:                   Кукуть В.Й. –представник за довіреністю від 04.03.2009 року;

Від відповідача:      Яворський О.М. –представник за довіреністю № 1268 від 16.12.2008 року   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виставкова фірма «Троян», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київміськбуд-1»про стягнення 175 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів за договором інвестування будівництва нежилого приміщення житлового будинку за адресою: пр.40-річчя Жовтня, 68-а № НП68-А1/4 від 04.07.2002 року та збитків у розмірі 30 820,58 гривень.

          Під час розгляду справи позивач уточнив заявлені позовні вимоги, долучивши до матеріалів справи заяву від 21 грудня 2006 року, та просить суд стягнути з відповідача –Закритого акціонерного товариства «Київміськбуд-1»збитки у сумі 196910 гривень, в тому числі 175 000 гривень як безпідставно отриманих коштів відповідачем.

          Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 року у справі № 13/526 позов буд задоволений в повному обсязі.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року у справі № 13/526 рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 року у справі № 13/526 було залишено без змін, а скарга без задоволення.

          Постановою Вищого Господарського суду України від 23.01.2008 року у справі № 13/526 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 року у справі № 13/526 були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

          Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справа № 13/526 була прийнята до провадження суддею Катрич В.С., справі присвоєно № 13/526-8/46.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2008 року по справі № 13/526-8/46 позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача 175 000,00 гривень безпідставно отриманих коштів. В іншій частині позову відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року у справі № 13/526-8/46 Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2008 року по справі № 13/526-8/46 залишено без змін, а скарга відповідача без задоволення.

          Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2009 року у справі № 13/526-8/46 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року та Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2008 року по справі № 13/526-8/46 були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

           Вищезазначена постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано обставин, пов'язаних з наявністю технічного паспорту на спірний об'єкт, за даними якого за умовами укладеного між сторонами договору здійснюється уточнення площі об'єкту інвестування та як наслідок доплата або повернення коштів, і не наведено цим обставинам правової оцінки.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року справу було прийнято до провадження суддею Дідиченко М.А., присвоєно даній справі новий номер № 13/526-8/46-27/244, розгляд справи призначений на 18.05.2009 року. Даною Ухвалою було зобов'язано позивача надати суду технічний паспорт на нежитлове вбудоване приміщення житлового будинку в місті Києві по пр-ту 40 річчя Жовтня, 68-а, секція 1-А, 2 поверх, нежитлове приміщення № 7.

          У судовому засіданні від 18.05.2009 року було оголошено перерву до 01.06.2009 року та зобов'язано сторін надати пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2009 року по справі № 13/526-8/46.

          Представники сторін у судовому засіданні 01.06.2009 року подали витребувані судом докази та заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

          З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.          

          У судовому засіданні 01.06.2009 року оголошено перерву до 15.06.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2009 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 175 000, 00 грн. безпідставно отриманих коштів за договором № НП68-А1/4 від 04.07.2002 року, збитки у вигляді сплати процентів за користування цільовим кредитом для викупу непроінвестованої площі у сумі 19 690, 10 грн. та 2 220, 00 грн. витрат, пов'язаних з отриманням кредитних коштів.

          Представник відповідача в судовому засіданні 15.06.2009 року проти позовних вимог заперечував, зазначаючи, що загальну площу квартир слід визнати як суму площ їхніх приміщень, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, площа яких підраховується за такими знижувальними коефіцієнтами: веранди, тамбури і холодні комори –1, 0, лоджії –0, 5, тераси і балкони –0, 3 та посилається на ДБН, які затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005 року № 80, як на підставу зарахування спільного коридору.

          У судовому засіданні 15.06.2009 року оголошено перерву до 30.06.2009 року для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          04 липня 2002 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виставкова фірма «Троян», як інвестором, та відповідачем - Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд-1», як забудовником,  був укладений Договір № НП68-А1/4 інвестування будівництва нежилого приміщення житлового будинку за адресою пр.40-річчя жовтня, 68-а (надалі - Договір), відповідно до якого забудовник (відповідач) зобов'язався своїми силами та засобами, за рахунок залучених від інвестора (позивач) коштів, збудувати та передати інвестору (позивачу) обумовлене вбудоване приміщення (об'єкт інвестування), а інвестор (позивач) зобов'язується забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та після здачі приміщення як офісного закладу до експлуатації прийняти його в свою особисту власність на умовах вищезазначеного Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору сторони визначили об'єктом інвестування –Вбудоване приміщення першого поверху житлового будинку за адресою пр.40-річчя Жовтня, 68-а, в м.Києві, секція 1-А, перший поверх, офіс 4 загальною площею 104,41 кв.м.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що запланований термін здачі будинку в експлуатацію –ІІ квартал 2004 року.

Загальна вартість інвестицій за об'єкт інвестування склала 381618,55 гривень, в тому числі ПДВ –63603,09 грн., із розрахунку вартості 1 кв.м. в розмірі 3655 грн. (п.п.3.1., 3.2. Договору).

Крім того, відповідачем до Договору було додано поверховий план секції 1А, складений Інститутом ДП «Київпроет-5»ТМ «Вісак», який визначав місце розташування об'єкту інвестування –офісу 4 та його загальну площу в розмірі 104,41 кв.м. Згідно з названим поверховим планом прохід до офісу 4 –об'єкту інвестування повинен був здійснюватися через вхід до будинку, розташований між офісами 2 та 3, по внутрішньому коридору. Таке місце розташування офісного приміщення було істотним для позивача, оскільки його основним видом діяльності є організація та проведення виставок, що підтверджується матеріалами справи - Статутом позивача, зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м.Києва 13.09.2000р., довідкою Державного комітету статистики України від 07.10.2002р.

Запланований термін здачі будинку було не дотримано відповідачем та перенесено на травень 2005 року, що підтверджується листом позивача на адресу відповідача від 23.03.2005р. та відповіддю відповідача від 18.04.2005р., які знаходяться в матеріалах справи.

В процесі будівництва секції 1-А Житлового будинку №68-а по пр.40-річчя Жовтня, де розташований офіс 4, вхід до об'єкту інвестування було облаштовано зі сторони паркінгу по осі Ж/Е між осями 3 –3/2 відповідно до поверхового плану  секції 1А, складеного Інститутом ДП «Київпроет-5»ТМ «Вісак», та листа відповідача від 06.10.2005р., №677, які знаходяться в матеріалах справи.

У відповідь на заяву позивача №34/10 від 04.10.2005р. щодо неможливості експлуатації офісного приміщення за цільовим призначенням в зв'язку зі зміною місця розташування входу до нього, відповідач запропонував 4 варіанти вирішення проблеми, що викладені у листі від 06.10.2005р., №677.

Позивачем було обрано 4-ий варіант, відповідно до якого замість офісного приміщення він отримував таке ж приміщення на другому поверсі, що підтверджується листом позивача від 06.10.2005р., №35/10, який знаходиться в матеріалах справи.

Результатом домовленостей та вирішення суперечки є укладення між позивачем та відповідачем Додаткової угоди №2 від 07.10.2005р. до Договору, згідно якої внесені зміни до:

- п.1.2. Договору –змінено об'єкт інвестування на: «Нежитлове вбудоване приміщення другого поверху житлового будинку за адресою: м.Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 68-а, секція 1А, 2-поверх, нежитлове вбудоване приміщення №7 (будів.), загальною площею 125,80 кв.м. (площа приміщення підлягає уточненню за технічним паспортом БТІ).»- надалі «Офіс № 7»або об'єкт інвестування;

- п.3.1. Договору «3.1. На день заключення цієї додаткової угоди вартість нежитлового вбудованого приміщення, вказаного у п.1.2., складає у сумі: 595 518,55 гривень, в тому числі ПДВ –99253,09 грн.»;

- п.3.2. Договору «3.2. Поточна вартість 1 кв.м. непроінвестованної площі нежитлового вбудованого приміщення, вказаної в п.1.2. цього Договору, на непроінвестовані кв.м., складає на день заключення цієї додаткової угоди 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1666,67грн.». Також до цього пункту внесені зміни щодо строків оплати вартості об'єкту інвестування. Крім цього, пунктом 3.2. Договору визначено: «При уточненні площі вбудованого приміщення за технічним паспортом БТІ доплата або повернення коштів здійснюється за вартістю вимірної одиниці на день першої проплати. В разі, якщо дані БТІ відрізняються від розмірів загальної площі вбудованого приміщення зазначеного в Договорі п.1.2. в меншу сторону більше ніж на 0,5 кв.м., Забудовник повертає Інвестору вартість площі, що перевищує 0,5 кв.м.».

Пунктом 4 Додаткової угоди №2 від 07.10.2005р. до Договору сторони погодили, що інші пункти Договору залишені без змін.

28 жовтня 2005 року сторонами було підписано Додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої термін надходження коштів від Позивача продовжено до 12.11.2005р.

З метою забезпечення своєчасного фінансування будівництва та на виконання термінів, визначених п.3.2. Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 07.10.2005р., позивачем було отримано цільовий кредит від АКБСР «УКРСОЦБАНК для «викупу непроінвестованої площі нежитлового вбудованого приміщення другого поверху житлового будинку за адресою: пр-т 40-річчя Жовтня, 68-а в м.Києві, секція 1А, другий поверх, нежитлове вбудоване приміщення №7, загальною площею 125,8кв.м.»на суму 170 000,00 гривень зі сплатою 20,5 процентів річних та комісій, що підтверджується Договором кредиту №24-10/280 від 15.12.2005р., укладеним між позивачем та АКБСР «УКРСОЦБАНК», який знаходиться в матеріалах справи.

Позивач виконав в повному обсязі зобов'язання щодо оплати вартості об'єкту інвестування у сумі 595518,55 гривень, що підтверджується довідкою відповідача, виданої 30.12.2005р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями та План за поверхами на будівлю літера А, пр-т 40-річчя Жовтня, 68, кв.№2308 визначають, що площа приміщення №250 (офіс №7 –об'єкт інвестування) складає 108,3 кв.м., в тому числі коридор –12,9 кв.м.; туалет –1,8 кв.м.; кабінет –20,8 кв.м.; підсобне –4,1 кв.м.; кабінет –19,7 кв.м.; кабінет –49,0 кв.м. Крім цього, на Плані зазначені місця загального користування: тамбур – 2,8 кв.м.; коридор – 21,8 кв.м. (стор.66-67 Том І справи).

Враховуючи зміст позовної заяви позивача від 20.60.2006р., №62/06 (стор.2-5 Том І справи), з урахуванням змін заяви позивача від 21.12.2006р., №121/12 (стор.4-5 Том ІІ справи) та письмових пояснень від 01.06.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 175000 гривень, яка була «сплачена понад вартість загальної площі вбудованого приміщення та підлягає поверненню відповідно до п.ІІІ додаткової угоди №2 від 07.10.2005р.». Також позивач просить, щоб відповідач відшкодував збитки на загальну суму 16520,29 грн., а саме витрати на оформлення кредиту в сумі 2220 грн., витрати на сплату процентів за користування кредитними коштами в сумі 14300,29 грн.

Відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву (стор.50-52 Том ІІ справи) та пояснень по справі, одержаних 29.05.2009 року відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Ретельно вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до наступних висновків:

Відповідно до умов п.3.2. Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, з урахуванням змін, передбачених Додатковими угодами № 2 від 07.10.2005р. та № 3 від 28.10.2005р. до Договору, підставою для уточнення площі об'єкту інвестування є дані технічного паспорту БТІ.

Технічна інвентаризація об'єктів нерухомості здійснюється комунальними підприємствами –бюро технічної інвентаризації на підставі Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 N 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, далі –Інструкція. Дана Інструкція встановлює порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд та містить в додатках Типові форми усіх видів документів, що складаються при інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до розділу 2 Інструкції до об'єктів, що підлягають інвентаризації, зокрема належать житлові будинки квартирного типу різної поверховості як загалом, так і їх основні елементи та приміщення громадського призначення, вбудовані в житлові будинки.

Відповідно до розділу 4 Інструкції плани поверхів будинків складаються на підставі даних обмірів, попередньо включених до ескізів будинку.

Згідно розділу 6 Інструкції підрахунок площ приміщень будинків здійснюється в журналах внутрішніх обмірів (додаток 1.7. –Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями.

Порядок внесення поточних змін до інвентаризаційних документів регулюється розділом 11 Інструкції. У разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення.

При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті.

Матеріал має бути сконцентрований в одній інвентаризаційній справі (паралельні справи не заводяться).

Виявлені зміни заносяться в нові абриси і ескізи з наступним перенесенням в інвентаризаційні плани, журнали, описи, картки і експлікації.

На планах виправлення здійснюються шляхом закреслення старих контурів та нанесенням нових, якщо цим не ускладнюється читання планів.

До технічного паспорта вносяться відомості щодо змін власника з відповідною відміткою та засвідченням печаткою.

Згідно встановленої Типової форми в Додатку № 3 до Інструкції технічний паспорт на квартиру в житловому будинку повинен містити наступну інформацію: дані власника, розмір частки власності, технічні характеристики квартири: поверх розташування, кількість кімнат, загальна житлова площа, площа кожної кімнати окремо, площі балкону/лоджії/тераси, загальна площа квартири, висота приміщень, інвентаризаційна вартість, загальні відомості про будинок, план квартири в масштабі 1:100. Технічний паспорт на квартиру підписується Начальником БТІ з зазначенням дати виготовлення та скріплюється печаткою.

Згідно встановленої Типової форми в Додатку № 6 до Інструкції технічний паспорт на громадський будинок повинен містить наступні дані: інформацію щодо власника із зазначенням розміру частки власності, План земельної ділянки громадського будинку, План поверхів громадського будинку, Експлікацію приміщень до плану поверхів виробничого будинку зі зазначенням загальної, корисної, основної, допоміжної площі приміщень, площі літніх приміщень, площі приміщень загального користування, Характеристику будинку, господарських будівель та споруд із зазначенням опису основних конструктивних елементів та інженерного обладнання. Технічний план на громадський будинок  підписується Начальником БТІ та скріплюється печаткою.

Протягом майже трирічного розгляду справи сторонами до матеріалів справи неодноразово були надані документи, що містять дані відносно площі офісу №7 –об'єкту інвестування, а саме:

- стор.65-67 Том І справи –в копії Журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщенням зазначена загальна площа по групі приміщень №250 (офіс №7) у розмірі 108,3 кв.м., без урахування площі лоджії. Документи подані позивачем в якості додатку до позовної заяви.

- стор. 53-55 Том ІІ справи –в копії Журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщенням зазначена загальна площа по групі приміщень №250 (офіс №7) у розмірі 110,7 кв.м., з урахуванням площі лоджії в розмірі 2,4 кв.м. Документи завірені підписом представника відповідача.

- стор. 139-141, 179-181 Том ІІ справи та стор.46-48 Том ІІІ справи –в копії Журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщенням зазначена загальна площа по групі приміщень №250 (офіс №7) у розмірі 110,7 кв.м., з урахуванням площі лоджії в розмірі 2,4 кв.м.

- стор.69-71 Том ІІІ справи –в Експлікації внутрішніх площ до плану будови літера А по пр.40-річчя Жовтня,68 зазначена загальна площа по групі приміщень №250 (офіс №7) у розмірі 111,1 кв.м., з урахуванням площі лоджії в розмірі 2,8 кв.м. Експлікація внутрішніх площ та Поповерховий план отримано від Київського міського бюро технічної інвентаризації на підставі Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2008р.

При цьому необхідно звернути увагу, що на копії Плану за поверхами на будівлю А пр-т 40-річчя Жовтня, 68, кв.№ 2308, який був доданий з вищезазначеними копіями Журналу підрахунку площі, взагалі не визначено площі лоджії та є відмітка «Приміщення не здане в експлуатацію».

Таким чином, вивчивши надані докази, суд робить висновок, що Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями є складовою Інвентаризаційної справи та за своїм змістом не може являтися Технічним паспортом на об'єкт інвестування. Приміщення не здане в експлуатацію, як зазначено на Плані за поверхами на будівлю А пр-т 40-річчя Жовтня, 68, кв.№ 2308, , а тому не було здійснено реєстрації права власності на об'єкт інвестування –офіс № 7 із визначенням власника, дані про якого є обов'язковим реквізитом технічного паспорту.

Отже, твердження позивача відносно того, що підставою звернення до суду стало складання Київським бюро технічної інвентаризації технічного паспорту (додаток №18 до позовної заяви) є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Додаток №18 до позовної заяви (стор.65-68 Том І справи) містить в собі Журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями,  План за поверхами на будівлю літера А, пр-т 40-річчя Жовтня, буд.68, кв.№2308, Оцінювальний акт про будинок А, пр-т 40-річчя Жовтня, буд.68. Перераховані документи є складовими Інвентаризаційної справи, складеної органами БТІ, та, за своїм змістом, не є технічним паспортом на об'єкт інвестування.

Суд звертає увагу, що надані до матеріалів справи поверхові плани секції А другого поверху, розроблені МПП «Творча майстерня «ВІСАК»та ТОВ «Будальянс», також не можуть бути підставою для розрахунку кінцевої площі об'єкту інвестування та проведення взаєморозрахунків між сторонами, оскільки дані поверхові плани є складовою проектної документації стадій П та Р, на підставі якої здійснюється будівництво об'єкту, а не визначення кінцевої площі.

Відповідно до п.4 Перехідних положень ГК України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно зі статтею 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як було встановлено судом, пунктом 3.2 Договору зазначено, що доплата або повернення коштів при уточненні площі вбудованого приміщення здійснюється на підставі технічного паспорту.

Згідно із матеріалів справи вбачається, що позивачем не було введено в експлуатацію об'єкт інвестування та не було отримано технічного паспорту.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна остаточний обрахунок площ приміщень здійснюється комунальним підприємством –бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, дані якого вносяться до технічного паспорту.

Тому, твердження позивача щодо необґрунтованості включення в загальну площу інвестованого об'єкту площ лоджії та коридору, згідно Журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями є передчасним, оскільки технічний паспорт із зазначенням інформації про загальну, корисну, основну та допоміжну площі приміщення не видавався.  

           До того ж, суд звертає увагу на те, що посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 175 000,00 гривень є таким, що не відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

          Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Підставою для отримання відповідачем грошових коштів у суму 175 000,00 гривень від позивача є Договір, який містить зобов'язання позивача здійснити оплату вартості об'єкту інвестування. Зазначена сума була перерахована як частина вартості об'єкту інвестування, погодженої сторонами Договору, а не помилково зарахована на розрахунковий рахунок відповідача та використана ним за власним розсудом. Договірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, виключають застосування до цих відносин недоговірних зобов'язань.

          Таким чином, посилання позивача на ст.1212 ЦК України та твердження про безпідставність набуття грошових коштів в сумі 175 000,00 грн. не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з вимогами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, та враховуючи, що доплата або повернення коштів при уточненні площі вбудованого приміщення згідно п. 3.2 Договору, здійснюється на підставі технічного паспорту, який отриманий позивачем не був, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 175 000, 00 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 16 520, 29 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 218 ГК України, встановлюючи підстави господарсько-правової відповідальності, визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір будівництва нежитлового приміщення, який за своїм змістом є господарським договором, на який поширюються норми Господарського кодексу України відповідно до п.4 Перехідних положень та норми Цивільного кодексу України згідно зі ст.193 ГК України.

Позивач діяв за своїм власним волевиявленням, підписуючи Додаткову угоду №2 до Договору та збільшуючи вартість об'єкту інвестування на 213 000 гривень. Позивач погодив основні характеристики об'єкту інвестування –офісу № 7, а саме: загальну площу об'єкту, місце його розташування, а також порядок повернення грошових коштів, в разі зміни площі об'єкті інвестування, припускаючи, що площа може зменшитись.

Додаткова угода №2 до Договору не містить жодних посилань на укладений позивачем Кредитний договір чи намір його укласти в майбутньому. Позивач здійснив усі заходи, необхідні для належного виконання взятих на себе зобов'язань, як того вимагає чинне законодавство. Позивачем було укладено Договір кредиту №24-10/280 від 15.12.2005р. з АКБСР «УКРСОЦБАНК»з метою оплати вартості непроінвестованої частини приміщення.

Витрати позивача, пов'язані з оплатою оформлення кредиту та сплатою відсотків за користування грошима, не можуть судом кваліфікуватися як збитки, оскільки зазначені витрати позивача не пов'язані з правопорушенням зі сторони відповідача –невиконання умов Договору та не можуть бути судом віднесені до складу збитків позивача.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 16 520, 29 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.          

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 368, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 224, 225 ГК України, N 2866-III, Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджену Наказом Держбуду України 24.05.2001 N 127 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, ст.ст. 33, 44, 49, 82 –85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

     Суддя                                                                                                         Дідиченко М.А.