Рішення

від 19.06.2009 по справі 34/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/228

19.06.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Подорожуйте з нами»

до                    Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

про                    зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Гарний Д.С., представник за дов. б/н від 28.04.2009;

від відповідача –Варяничко С.В., представник за дов. б/н від 11.02.2009.

.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туроператор Подорожуйте з нами»(далі –Позивач, або Клієнт) звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –Відповідач, або Банк) про зобов'язання виконати платіжні доручення 09.01.08 №381 на суму 4 666, 21 грн., від 09.01.08 №382 на суму 5 312,78 грн., від 09.01.08 №383 на суму 7 314,81 грн., від 14.01.09 №388 на суму 8 032,00 грн., від 16.01.09 №389 на суму 2 125,00 грн., від 20.01.09 №394 на суму 6 645,00 грн., від 20.01.09 №391 на суму 12 777, 29 грн.. від 20.01.09 №392 на суму 12 777, 29 грн., від 14.01.09 №387 на суму 7 092,00 гри, від 23.01.09 №395 на суму 12 546,00 грн., від 20.01.09 №393 на суму 3 149,00 грн., від 19.01.09 №390 на суму 3 336,00 грн., від 12.01.09 №385 на суму 530, 76 грн., платіжне доручення від 12.01.09 № 386 на суму 569,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку №б/н від 06.12.2007 (далі –Договір).

У ході проведення судового засідання представник Позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) та просив суд здійснити переказ коштів на рахунки отримувачів за платіжними дорученнями 09.01.08 №381 на суму 4 666, 21 грн., від 09.01.08 №382 на суму 5 312,78 грн., від 09.01.08 №383 на суму 7 314,81 грн., від 14.01.09 №388 на суму 8 032,00 грн., від 16.01.09 №389 на суму 2 125,00 грн., від 20.01.09 №394 на суму 6 645,00 грн., від 20.01.09 №391 на суму 12 777, 29 грн.. від 20.01.09 №392 на суму 12 777, 29 грн., від 14.01.09 №387 на суму 7 092,00 гри, від 23.01.09 №395 на суму 12 546,00 грн., від 20.01.09 №393 на суму 3 149,00 грн., від 19.01.09 №390 на суму 3 336,00 грн., від 12.01.09 №385 на суму 530, 76 грн., платіжне доручення від 12.01.09 № 386 на суму 569,08 грн.

Необхідність зміни позовних вимоги, як зазначив Позивач викликана суттєвим розходженням між розумінням поняття виконання платіжних доручень в ужитку на практиці та розумінням цього поняття в нормативно-правових актах з питань безготівкових розрахунків в Україні. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі – Закон) та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 розрізняють такі поняття, як «виконання доручення клієнта»та «проведення переказу».

Відповідач подав відзив на позовну заяву та зазначив, що грошові кошти про зобов'язання перерахування яких йдеться у позовній заяві, за платіжними дорученнями Позивача були списані з рахунку останнього. Станом на 07.05.2009 Відповідачем не виконані і відображені на рахунку 9804 «Документи клієнтів банку, що не виконані в строк»наступні платіжні доручення: №389 від 12.01.2009, №385 від 12.01.2009, №386 від 12.01.2009.

Платіжні доручення своєчасно виконані не були, оскільки гроші були поміщені у картотеку платежів та будуть сплачені за наявності грошових коштів на кореспондентському рахунку Відповідача. Списані грошові кошти були повернуті на належний Позивачеві рахунок.

Водночас, Відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 №59, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26002006678001 в українських гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492.  

Відповідно до п.п.2.3.3 п.2.3 Договору Банк взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

У відповідності до п.4.2. Договору Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку Клієнта Банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня (поточні надходження). За проведення Банком платежів Клієнта з поточних надходжень, Клієнта сплачує операційного дня (поточні надходження).

Згідно з п.4.3. Договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затверджених тарифів. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня»та «післяопераційний час»та проводяться Банком наступного робочого дня.

Протягом січня 2009 року Позивач ініціював переказ грошових коштів, відповідно до поданих платіжних доручень: №381 на суму 4 666, 21 грн., №382 на суму 5 312,78 грн., №383 на суму 7 314,81 грн. (одержувач - ТОВ «Анекс Тур»); №388 від 14.01.2008 на суму 8 032.00 грн. (одержувач - ТОВ «Анекс Тур»); №389 від 16.01.2009 на суму 2 125,00 грн. та №394 від 20.01.2009 на суму 6 645.00 грн.,  (одержувач - ТОВ «Пегас»); №391 від 20.01.2009 на суму 12 777,29 грн. та №392 від 20.01.2009 на суму 12 777, 29 грн. (одержувач ТОВ «Тез Тур»); №387 від 14.01.2009 на суму 7 092.00 грн. (одержувач ТОВ «Туртесс Тревел»); №395 від 23.01.2009 на суму 12 546,00 грн. (одержувач ТОВ «Туртесс Тревел»); №393  від 20.01.2009 на суму 3 149,00 грн. (одержувач - ТОВ «СелекТур»); №390 від 19.01.2009 на суму 3 336,00 грн. (одержувач - ТОВ «Клуб мандрівників»); №385 від 12.01.2009 на суму 530, 76 грн. (одержувач - Голден Телеком); №386 від 12.01.2009 на суму 569,08 грн. (одержувач - УДСО при ГУ МВС України у м. Києві).

Однак, Відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань перерахування грошових коштів відповідно до поданих платіжних доручень контрагентам Позивача не здійснив, чим порушив п.2.3.3, 4.2, 4.3 Договору та норми чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 8 Закону банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому  розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону  визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Пунктом 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відтак, позовні вимоги Позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням поданої представником Позивача заяви про зміну позовних вимог від 19.06.2009.

Що ж стосується посилання Відповідача на те, що грошові кошти про зобов'язання перерахування яких йдеться у позовній заяві, за платіжними дорученнями Позивача були списані з рахунку останнього суд не приймає до уваги в силу наступного.

Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Однак, Відповідач в підтвердження викладених обставин не надав жодних підтверджуючих доказів, а відтак не довів обставин, на які посилається як підставу своїх заперечень.  

Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси Позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом зобов'язання здійснити переказ грошових коштів за спірними платіжними дорученнями.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, в особі філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління (м. Київ, вул. І. Кудрі, 32) здійснити переказ коштів на рахунки отримувачів за платіжними дорученнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Подорожуйте з нами»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 118, ідентифікаційний код 35509839), а саме платіжними дорученнями від 09.01.2009 №381 на суму 4 666, 21 грн., від 09.01.2009 №382 на суму 5 312,78 грн., від 09.01.2009 №383 на суму 7 314,81 грн., від 14.01.2009 №388 на суму 8 032,00 грн., від 16.01.2009 №389 на суму 2 125,00 грн., від 20.01.2009 №394 на суму 6 645,00 грн., від 20.01.2009 №391 на суму 12 777,29 грн., від 20.01.2009 №392 на суму 12 777, 29 грн., від 14.01.2009 №387 на суму 7 092,00 грн., від 23.01.2009 №395 на суму 12 546,00 грн., від 20.01.2009 №393 на суму 3 149,00 грн. від 19.01.2009 №390 на суму 3 336,00 грн., від 12.01.09 №385 на суму 530, 76 грн., від 12.01.2009 № 386 на суму 569,08 грн.

Стягнути з Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, в особі філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління (м. Київ, вул. І. Кудрі, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Подорожуйте з нами»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 118, ідентифікаційний код 35509839) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

          Повний текст рішення підписано 24.06.2009