Рішення

від 14.08.2014 по справі 914/2217/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 р. Справа № 914/2217/14

за первісним позовом: Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Марко», м. Львів

про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.11.2003р.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Марко», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС», м. Львів,

про визнання права власності

Суддя Мороз Н.В

При секретарі Кривка Н.В

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Воробець В.І.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Барабах О.І.

Суть спору:

Позов подано Відкритим акціонерним товариством по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС», м. Львів, до відповідача Приватного підприємства «Марко», м. Львів, про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.11.2003р.

Ухвалою суду від 25.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.08.2014р.

05.08.2014р. Приватним підприємством «Марко», м. Львів, через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву від 01.08.2014р. до Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС», м. Львів, про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою суду від 06.08.2014р. зустрічну позовну заяву від 01.08.2014р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

07.08.2014р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.08.2014р., про що представники сторін ознайомлені під розсписку.

08.08.2014р. через канцелярію суду позивачем, до початку розгляду справи по суті, подано заяву від 06.08.2014р. № 213/1275 про зміну предмета позову. Згідно поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача 114 000 грн. вартості об»єкту незавершеного будівництва, переданого відповідачеві за укладеним між позивачем та відповідачем договором купівлі-продажу об»єкта незавершеного будівництва б/н від 20.11.2003р.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з»явився, позовні вимоги відповідно до заяви про зміну предмета позову підтримав. Крім того подав заяву від 13.08.2014р. №213/1309 про визнання зустрічного позову.

Представник позивача за зустрічним позовом в судове засідання з»явився, зустрічний позов підтримав, позов просить задоволити. Заявою, поданою 14.08.2014р., первісний позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 06.08.2014р. визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності з ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

20.11.2003р. між позивачем за первісним позовом (продавець) та відповідачем за первісним позовом ( покупець) був укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, у відповідності до п. п.1, 2 якого продавець взяв не себе зобов'язання передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва, що на північному заході межує з будинком № 8 по вул. Демнянській у м. Львові, а покупець зобов'язався прийняти зазначений об'єкт незавершеного будівництва та оплатити продавцеві його вартість. Об'єкт незавершеного будівництва визначається як сукупність конструкцій, виробів та матеріалів (наведених у переліку, що є невід'ємним додатком до договору), використаних для відповідного будівництва.

Також продавцем і покупцем вчинено додаток № 1 до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.11.2003р. - Перелік конструкцій, виробів та матеріалів (до пункту 2 договору).

Відповідно до п.п. 4, 5 договору, сторони погодились, що вартість об'єкта становить 114 000,00 грн. Ціна договору є остаточною і зміні не підлягає. Покупець бере на себе зобов'язання оплатити продавцеві вартість об'єкта, вказану у п. 4 договору, після підписання цього договору. Згідно п.6 договору, передача об»єкта продавцем та його прийняття покупцем засвідчується актом приймання-передачі, що підписується сторонами.

Як вбачається з п. 8 договору, кожна сторона зобов'язується виконувати зобов'язання, що випливають з цього договору, а також сприяти іншій стороні у здійсненні її прав та обов'язків за договором.

Пунктом 20 договору визначено, що в іншому, що не передбачено даним Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Як вказують сторони по справі, об'єкт незавершеного будівництва був переданий продавцем покупцеві. Дана обставина підтверджується долученим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 20.11.2003р., згідно якого об»єкт незавершеного будівництва продавець передав покупцю відповідно до умов договору, без зауважень до якості і кількості.

Згідно ст. 224 Цивільного кодексу (ЦК) УРСР, який діяв на дату кладення договору, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст.ст. 161, 162 ЦК Української РСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. Аналогічні за своєю суттю правові приписи містяться у чинному Цивільному кодексі України.

29.07.2014р. позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості №213/1237, однак доказів виконання своїх зобов'язань, що випливають з п.п. 4, 5 договору, відповідач суду не представив, доводів на спростування факту наявності перед позивачем за первісним позовом заборгованості у розмірі 114 000,00 грн. не надав.

Відтак, суд вважає обґрунтованою, підставною та такою, що підлягає до задоволення позовну вимогу позивача за первісним позовом (з урахуванням заяви від 06.08.2014 року № 213/1275 про зміну предмета позову) про стягнення з відповідача 114 000,00 грн. вартості об'єкта незавершеного будівництва, переданого покупцеві на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.11.2003р.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача.

Що стосується зустрічного позову, то у відповідності до ч. 1 ст. 128 ЦК У РСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вбачається з п. 3 договору, право власності на об'єкт виникає у покупця з моменту підписання сторонами цього договору.

Тобто, за даних конкретних умов у приватного підприємства «Марко» ще 20 листопада 2003 року виникло право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що на північному заході межує з будинком № 8 по вул. Демнянській у м. Львові і визначається як сукупність конструкцій, виробів та матеріалів (перелік наведено у переліку конструкцій, виробів та матеріалів (до пункту 2 договору), що виступає додатком № 1 до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.11.2003р.), використаних для відповідного будівництва.

Проте, як вбачається з листа від 27.05.2014р. № 213/870, відкрите акціонерне товариство по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС» повідомило позивача за зустрічним позовом про припинення договору (відповідно до п. 12 договору), як такого, що не спричинив жодних правових наслідків.

До матеріалів справи долучено звіт від 03.04.2014р. про проведення технічного обстеження з встановлення факту наявності будівництва на земельній ділянці, що межує з житловим будинком №8 по вул. Демнянській у м. Львові, проведеного на замовлення позивача за зустрічним позовом. За наслідками проведеного технічного обстеження вбачається наявність незавершеного будівництва на земельній ділянці, що на північному заході межує з будинком №8 по вул.Демнянська, м. Львів а також встановлено відповідність наявних конструкцій робочому проекту.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ЦК УРСР, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом.

П. 4 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовими приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судові витрати за зустрічним позовом, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що зустрічний позов приватного підприємства «Марко» про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Кодексом (01.01.2004 р.).

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. За приписами ст. 76 ЦК УРСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи, що строк пред'явлення позову по даній справі, з огляду на норми ст. 76 ЦК УРСР не сплив до набрання чинності ЦК України, відсутність заяв сторін в порядку ст. 267 ЦК України, позовна давність судом не застосовується.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС» з урахуванням заяви від 06.08.2014р. № 213/1275 про зміну предмета позову задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Марко», м. Львів, вул. Угорська, 27, кв. 13 (ідентифікаційний 22335356) на користь Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС», м. Львів, вул. Тютюнників, 55 (ідентифікаційний 00128504) - 114 000,00 грн. вартості об'єкта незавершеного будівництва та 2 280,00 грн. судового збору.

3. Зустрічний позов Приватного підприємства «Марко» задоволити повністю.

4. Визнати право власності Приватного підприємства «Марко», м. Львів, вул. Угорська, 27, кв. 13 (ідентифікаційний № 22335356) на об'єкт незавершеного будівництва, що на північному заході межує з будинком № 8 по вул. Демнянській у м. Львові і визначається як сукупність конструкцій, виробів та матеріалів (перелік наведено у Переліку конструкцій, виробів та матеріалів (до пункту 2 договору), що виступає додатком № 1 до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.11.2003р.), використаних для відповідного будівництва.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС», м. Львів, вул. Тютюнників, 55 (ідентифікаційний 00128504) на користь Приватного підприємства «Марко», м. Львів, вул. Угорська, 27, кв. 13 (ідентифікаційний № 22335356) - 2 280,00 грн. судового збору.

6. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення складено 18.08.2014р.

Суддя Мороз Н.В.