Ухвала

від 11.08.2014 по справі 27/173-10(40/04-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 серпня 2014 року Справа № 27/173-10(40/04-08)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСеліваненка В.П., суддів:Грека Б.М., Добролюбової Т.В., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуприватного підприємства фірми "Антей" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 17.04.2014 у справі№ 27/173 10(40/04 08) за позовомНаціонального технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до 1) Харківської міської ради; 2) приватного підприємства фірми "Антей", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство освіти і науки України, провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за участю Генеральної прокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.08.2010 у справі № 27/173 10(40/04 08), залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 та Вищого господарського суду України від 27.01.2011, відмовлено у задоволенні позовів Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.2013 у зазначеній справі, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2014, задоволено заяву Міністерства освіти і науки України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2010: скасовано зазначене рішення господарського суду Харківської області; прийнято нове рішення про задоволення позовів Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та Міністерства освіти і науки України: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.12.1999 № 231/99, укладений Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області та приватним підприємством фірмою "Антей".

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2014 у справі № 27/173 10(40/04 08) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 залишено без змін.

Приватним підприємством фірмою "Антей" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.04.2014 у справі № 27/173 10(40/04 08), в якій заявник просить зазначену постанову скасувати.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.05.2013 у справі № 27-28/17-1720-2011, від 14.01.2009 у справі № 8/38(7/4-4/2), від 16.04.2013 у справі № 5023/5790/12, від 13.07.2010 у справі № 30/257 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 27/173 10(40/04 08) не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

З даної норми не вбачається такої підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів, як неоднакове застосування норм процесуального права.

За змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом і до його повноважень не належить оцінка правильності застосування судовими інстанціями норм процесуального права.

Проте в тексті заяви приватним підприємством фірмою "Антей" зазначається, що заява Міністерства освіти і науки України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2010 у справі № 27/173 10(40/04 08) на час її подання до господарського суду Харківської області була підписана особою, яка не мала повноважень її підписувати, тому на підставі пункту 5 частини шостої статті 113 ГПК України суд мав повернути заяву заявнику. Таким чином, фактично заявник порушує питання оцінки дій суду щодо правомірності прийняття до розгляду зазначеної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме правильності застосування норм процесуального права, що не відповідає приписам розділу XII 2 ГПК України.

При цьому Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що постанови від 13.05.2013 у справі № 27-28/17-1720-2011, від 16.04.2013 у справі № 5023/5790/12, на які посилається заявник, не можуть бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки в даних постановах суд касаційної інстанції вирішував процесуальне питання щодо правомірності повернення апеляційних скарг на підставі статті 97 ГПК України та не вирішував спори у названих справах по суті позовних вимог.

Крім того, з постанови від 17.04.2014 у справі № 27/173 10(40/04 08), про перегляд якої просить заявник, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з огляду на встановлення судами факту визнання недійсним у судовому порядку розпорядження голови Харківської міської ради, на підставі якого було укладено оспорюваний договір оренди, тобто відсутності рішення орендодавця в особі органів місцевого самоврядування щодо надання відповідачу-2 (орендарю) спірної земельної ділянки в оренду.

Водночас у постанові від 13.07.2010 у справі № 30/257, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з правомірністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсними укладених сторонами договорів з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що оспорювані договори укладені з порушенням законодавства щодо особливого порядку відчуження та реалізації майна Збройних Сил України, оскільки відсутнє рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, що розташована на території військового містечка; Міністерство оборони України не подало доказів добровільної відмови від права користування спірною земельною ділянкою, тобто рішення про припинення права користування земельною ділянкою не приймалося; Міністерством оборони України не подано доказів списання та прийняття рішення про реалізацію майна військового містечка; договори від імені Міністерства оборони України укладені особою, що не мала відповідних повноважень.

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах у справі № 27/173 10(40/04 08), про перегляд постанови у якій просить заявник, та у справі 30/257, оскільки позови у згаданих справах заявлені з різних підстав, а у постановах відсутні неоднакові правові висновки, що унеможливлює посилання на постанову у справі № 30/257 як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Також Вищий господарський суд України не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову від 14.01.2009 у справі № 8/38(7/4-4/2), оскільки предмети позовів у вказаній справі та справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так, у справі № 8/38(7/4-4/2) подано заяву про визнання банкрутом, тоді як у справі № 27/173 10(40/04 08), про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, тому спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Враховуючи викладене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному підприємству фірмі "Антей" у допуску справи № 27/173 10(40/04 08) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:В.Селіваненко Судді:Б.Грек Т.Добролюбова Л.Стратієнко М.Черкащенко