Рішення

від 17.07.2006 по справі 20-7/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" липня 2006 р. справа № 20-7/170

За позовом:  Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії                      (99011, місто Севастополь, вул. В. Морська, буд. 21)

до  відповідача:  Військової частини А-3370(99024, м. Севастополь, вул. Військових будівельників, 1/ ул. Военных строителей, 1)

простягнення заборгованості в сумі 5899,38 грн., з них основний борг за період з листопада 2005 по травень 2006 року в сумі 5795,79 грн., в тому числі індексу інфляції –66,35 грн., 3% річних –37,24 грн.

Суддя  Ілюхіна Г.П.

Представники:

Від позивачаСербул Л.Ю., представник, довіреність №396 від 22.02.2006.

Від відповідачаГайдукевич А.Н., капітан, довіреність №664 від 14.07.2006

Суть спору:  

06.07.2006 позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 5899,38 грн., з них основний борг за період з листопада 2005 по травень 2006 року в сумі 5795,79 грн., в тому числі індексу інфляції –66,35 грн., 3% річних –37,24 грн., з посиланням на ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, ст. 625 Цивільного кодексу України (арк.с.3-4).

Відповідач в відзиві на позов (вх. № 19265) позовні вимоги визнав повністю (арк. с. 66).

Повноваження представника відповідача перевірені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

·          04.08.2005 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №540 про надання послуг електрозв'язку, згідно якого позивач надає послуги електрозв'язку згідно Додатку, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 1.1, 3.2.8. Договору) (арк.с.11-16);

Рішення приймається в порядку ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем приймається судом, так як дії відповідача не суперечать діючому законодавству України і не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно зобов`язання по оплаті отриманих послуг електрозв`язку по договору з позивачем, у зв'язку з чим його заборгованість з листопада 2005 по травень 2006 року за надані послуги перед позивачем склала 5795,79 грн., яка підлягає стягненню.

Правовідносини сторін регулюються ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 525, 526, 527, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі нестриманий прибуток) покладаються на споживача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 527, 611, 625 Цивільного кодексу України,  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна  із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того,  що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою,  і  несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.  

У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем обґрунтовано на суму простроченої заборгованості за період з листопада 2005 по травень 2006 року в сумі 5795,79 грн., нараховано індекс інфляції в розмірі 66,35 грн., 3% річних в розмірі  37,24 грн., які також підлягають стягненню повністю.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Все вище перелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 525, 526, 527, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85  Господарського процесуального кодексу України,  суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Військової частини А-3370 (99024, м. Севастополь, вул. Військових будівельників, 1/ ул. Военных строителей, 1, ідентифікаційний код №07896790, р/р 35212020000099 в УДКУ в м. Севастополі, МФО 854209) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21, ідентифікаційний код №01190103, р/р 2600418 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504)  заборгованість  за послуги зв`язку: основний борг - 5795,79 грн., індекс інфляції –66,35 грн., 3% річних –37,24 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                       Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено

і підписано, в порядку

ст. 84 ГПК України

18.07.2006.