Рішення

від 04.06.2007 по справі 20-7/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" червня 2007 р. справа № 20-7/170

За позовом:          Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”

          (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8-2)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс”

          (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

          (99058, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5-А)

про          стягнення заборгованості за Договором оренди  № 253  від 06.01.2005 в сумі 1365,48 грн., з яких: 1331,01 грн. –основний борг, 24,73 грн. –пеня, 9,74 грн. –3 % річних,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

Від позивача:          - Мяснікова Н.М., юрист, довіреність № 462 від 01.06.2007;

Від відповідача:          - не з'явився;

Суть спору:

27.04.2007 (вх.№ 1147) Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон”  звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” про стягнення заборгованості за Договором оренди  № 253  від 06.01.2005 в сумі 1365,48 грн., з яких: 1331,01 грн. –основний борг по орендній платі та технічному обслуговуванню, 24,73 грн. –пеня за період з 21.01.2007 по 31.03.2007, 9,74 грн. –3 % річних за 89 днів без зазначення періоду, з посиланням на Договір оренди № 253 від 06.01.2005, статті 526, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, статті 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Ухвалою суду від 03.05.2007 порушено провадження по справі (арк.с. 1-2).

Заявою (вх.№18809) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу в сумі 1331,01 грн., просить стягнути з відповідача пеню в сумі 24,73 грн.,  3% річних в сумі 9,74 грн. та судові витрати в сумі 102,00 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі в сумі 118,00 грн., надавши докази сплати відповідачем 23.05.2007 суми основного боргу (арк.с.29-32).

Відповідачем сума основного боргу сплачена після порушення провадження по справі 23.05.2007, що є підставою для припинення провадження по справі в цій частині по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодекс України в зв'язку з відсутністю предмету спору, про що винесено ухвалу.

Відповідач явку уповноважених представників в попереднє 21.05.2007 та судове засідання 04.06.2007 не забезпечив, вимоги ухвали суду від 03.05.2007 не виконав, витребуваних документів та доказів, відзиву на позов не надав, про причину нез'явлення та невиконання вимог ухвали суду суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.26).

Справа розглядалась за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому що позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

06.01.2005 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” (Орендодавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 253, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендну нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 27,80м2, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, які знаходяться на балансі у Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”, строком до 06.12.2007 (п.п.1.1., 7.1 Договору) (арк.с.7-8).

Згідно пункту 3.2. Договору, орендна плата складає 356,95 грн. за першій місяць оренди та експлуатаційні витрати - 1,67 грн. перераховуються на рахунок Орендодавця  Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до діючого законодавства за весь час заборгованості з урахуванням пені, що нараховується з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за якій сплачується пеня від суми недоплати, за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 4.4. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати  інші платежі, пов'язані з використанням об'єктом оренди, в тому числі оплату послуг, що надаються підприємствами комунальної сфери.

06.01.2005 складено Акт прийому-передачі орендованого майна (Додаток № 2 до договору) (арк.с.9).

28.03.2007 вих.№10-п/а позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити орендну плату в сумі 884,84 грн., пеню в сумі 9,67 грн. та 3 % річних в сумі 4,22 грн., а всього –898,73 грн., яку відповідач залишив без розгляду, заборгованість не погасив (арк.с.13).

Станом на 31.03.2007 заборгованість відповідача по орендній платі та технічному обслуговуванню складає 1331,01 грн.(арк.с.11).

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконує належним чином умови Договору, а саме в частині своєчасної оплати за оренду.

Правовідносини сторін регулюються статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 549, 611, 625, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пеня згідно розрахунку позивача з 21.01.2007 по 31.03.2007 складає 24,73 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідач свого контр розрахунку пені та 3 % річних не надав.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Сума 3 % річних згідно розрахунку позивача за 89 днів прострочення без зазначення періоду складає 9,74грн., які підлягають стягненню частково в сумі 6,60 грн. згідно наступного розрахунку суду:

- з 21.01.2007 по 20.02.2007 –441,32 грн. * 3% : 365 * 31 = 1,12 грн.;

- з 21.02.2007 по 20.03.2007 –884,84 грн. * 3% : 365 * 28 = 2,20 грн.;

- з 21.03.2007 по 20.04.2007 –1331,01 грн. * 3% : 365 * 30 = 3,28 грн.,

всього: 1,12 + 2,20 + 3,28 = 6,60 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контрозрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості не надав.

Все вищевикладене дає суду підстави для задоволення позову частково в розмірі: 31,33 грн., яка складається з: 24,73 грн. –пеня, 6,60 грн. –3% річних.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як заборгованість погашена після порушення провадження по справі.

На підставі викладеного, статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 549, 611, 625, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтями 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, 99058, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5-А, ідентифікаційний код 20738009, п/р 26000301382 в АБ „Таврика”, МФО 324377) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”  (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8-2, ідентифікаційний код 20711909, п/р 26000945207871 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) 24,73 грн. –пені; 6,60 грн. –3% річних; 101,77 грн. –витрат по сплаті державного мита в сумі та 117,73 грн.  –витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 3,14 грн. відмовити.

Суддя                                                                                                                     Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

11.06.2007