Ухвала

від 11.08.2014 по справі 904/9083/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 серпня 2014 року Справа № 904/9083/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМележик Н.І., суддів:Губенко Н.М., Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О., Селіваненка В.П., розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.04.2014 у справі№ 904/9083/13 за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грей" простягнення 88 652, 89 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 78 413,61 грн. - основного боргу, 4 765,37 грн. - 3% річних та 1 663,58 грн. - судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2014, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2014 у даній справі касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014 у справі №904/9083/13 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2014 у справі №904/9083/13, в якій заявник просить вказану постанову в частині стягнення пені скасувати, позов в цій частині задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у справі №13/110-11, від 13.03.2013 у справі №21/5005/6113/2012 та від 24.09.2013 у справі №904/1394/13-г.

Підстави для висновку про пропуск заявником строку, встановленого статтею 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відсутні.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2014 у справі №904/9083/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання за договором поставки природного газу (в частині, що стосується доводів заявника). При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що положеннями пункту 7.5 договору, якими передбачено, що пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією чи позовом, фактично змінено встановлений законодавством порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення пені. Вказане суперечить вимогам статей 260, 261 Цивільного кодексу України та положенням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Водночас у постанові від 30.05.2012 у справі №13/110-11, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, за подібних предмета спору в частині стягнення пені, встановлених судами обставин справи та за подібних умов договору, передбачених пунктом 7.10 (неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передує моменту звернення з позовом), керуючись положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові про стягнення пені та вказав про правомірність визначення позивачем періоду нарахування пені за шість місяців до моменту звернення з позовом. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України сторонами у договорі може бути визначений інший порядок нарахування штрафних санкцій, як було зроблено у даному випадку, тому є помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо невідповідності пункту 7.10 договору положенням частини другої статті 260 Цивільного кодексу України. Отже, вимоги про стягнення пені за шість місяців до заявлення позову та в межах однорічного строку позовної давності відповідають вимогам частини другої статті 232 Господарського кодексу України та статті 258 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Разом з тим, зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2014 у справі №904/9083/13, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 13.03.2013 у справі №21/5005/6113/2012 та від 24.09.2013 у справі №904/1394/13-г, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що не підтверджує доводів заявника про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу № 904/9083/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Мележик Судді Н. Губенко Н. Дунаєвська Н.Кочерова В. Селіваненко