Постанова

від 19.08.2014 по справі 910/1730/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 910/1730/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ (далі - Організація),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014

зі справи № 910/1730/14

за позовом Організації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мульям", м. Київ (далі - Товариство),

про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права у розмірі 24 360 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Молчанова П.В.,

відповідача - Дорошенко Ю.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2014 (суддя Бондарчук В.В.): позов задоволено; з Товариства стягнуто на користь Організації 24 360 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. - головуючий, Остапенко О.М. і Пантелієнко В.О.): задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з Організації стягнуто на користь Товариства 913,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить скасувати оскаржувану постанову та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду зі справи залишити в силі. Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин і висновків.

07.09.2012 Організацією та Товариством (як видавником) укладено договір № АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір), яким передбачено:

- видавник доручає Організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до цього договору, а саме дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання;

- у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає Організації відповідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді (пункт 3.2.7);

- видавник зобов'язаний декларувати відповідно до правил Організації твори з каталогу, управління правами на які здійснює Організація, за формою, наведеною в додатку № 1 до Договору (пункт 4.1.2).

На підставі декларації від 07.09.2012 № 1 Організації передано в управління майнові права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", у виконанні "ОСОБА_8", авторами якого є НОМЕР_1, НОМЕР_2 (далі - Твір).

Як зазначає Організація, актом фіксації від 22.11.2013 № ЧЕ-06/11/13, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами, та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні кафе-бару "Кушавель", (м. Київ, вул. Княжий Затон, 21), в якому здійснює господарську діяльність Товариство, вільно розповсюджувалися (публічно виконувалися) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіотехніки, серед яких і Твір, що відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди.

З проведеного відеозапису вбачається, що він проводився у згаданому приміщенні.

Організація визначила компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за порушення майнових авторських прав автора віршів і 10 мінімальних заробітних плат за порушення майнових авторських прав автора музики. Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 становить 1 218 грн.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Згаданий акт від 22.11.2013 № ЧЕ-06/11/13 складений одноособово ОСОБА_7, який діяв як представник Організації на підставі довіреності б/н від 01.01.2013.

Зазначена довіреність або інші докази уповноваження Організацією ОСОБА_7 проводити 22.11.2013 відповідну перевірку та складати за її результатами акт фіксації порушення Організацією не подані і в матеріалах справи відсутні.

Подана в апеляційному розгляді справи довіреність Організації від 01.01.2013, видана ОСОБА_7, таким доказом не є, оскільки згідно із зазначеним актом він брав участь у перевірці як представник Організації; але представник Організації участі у перевірці не брав, реквізити його довіреності в акті не зазначені. Відтак даний акт не є належним доказом у справі.

Поданий Організацією в обґрунтування позову відеозапис фіксації публічного сповіщення Твору також не є належним доказом зі справи, оскільки не містить даних про джерело походження звуку, з якого відбувається публічне сповіщення музичних творів у приміщенні кафе-бару.

Касовий чек від 22.11.2013, виданий Товариством у приміщенні кафе-бару, за відсутності інших належних доказів публічного сповіщення Твору не може бути достатнім доказом у справі.

Відповідно до статті 52 Закону:

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку, зокрема, до суду (абзац перший частини першої);

- суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт "г" частини другої).

Згідно з приписами ГПК України:

- сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина друга статті 4 3 );

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).

Суд апеляційної інстанції у повторному розгляді справи, встановивши, на відміну від місцевого господарського суду, факт відсутності належних доказів на підтвердження публічного сповіщення Твору в умовах, зазначених в акті фіксації, а отже, й доказів порушення майнових авторських прав, у зв'язку з чим могла б бути стягнута зазначена компенсація, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують, оскільки пов'язані з установленням обставин справи та здійсненням оцінки доказів у ній. Проте згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Невиконання ж позивачем передбаченого згаданими нормами ГПК України процесуального обов'язку щодо доведення в суді, зокрема, апеляційної інстанції належними доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у силу наведеного припису частини другої статті 111 7 ГПК України не може бути компенсоване в суді касаційної інстанції.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 ,111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 зі справи № 910/1730/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій