Рішення

від 02.07.2009 по справі 3/109/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/109/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" липня 2009 р.                                                 Справа №  3/109/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»

юридична адреса: пр. Мінський, 4, м. Київ, 04201

фактична адреса: пр. Лісовий, 39, м. Кивї, 02166

До:                     Фермерського господарства «Рідний край»

с. Миколаївка, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55152

про: стягнення заборгованості в сумі 94760,12 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Курченко М.І., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом (заява про уточнення позовних вимог вх. № 9487 від 27.06.09 р.) в якому просить стягнути з відповідача 45 120,98 грн. основного боргу; 22 962,55 грн. курсової різниці; 4 998,32 грн. штрафу; 8 611,37 грн. пені; 1 073,79 грн. 3% річних; 6510,99 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 22.02.2008 року та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим договором.

02.07.2009 р. позивач з невідомих причин свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач 19.05.2009 р. надав заперечення на позов в яких зазначає, що господарство виконало в повному обсязі прийняті на себе зобов'язання.

Крім того, в судовому засіданні 02.07.2009 р. повністю заперечує проти стягнення курсової різниці та вважає, що позивачем невірно нараховано штраф за умовами договору.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

22.02.2008 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 2 згідно з умовами п. 12 якого предметом договору є товар, який належить продавцю ( позивач по справі) на момент укладання договору, або буде набутий продавцем у майбутньому.

Асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатку № 1 та додатку № 1 а, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до умов пунктів 4.7, 5.1, 5.2, 5.3 договору право власності на товар переходить до покупця (відповідач по справі) після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару. Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватися продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 2008 року, 80% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в термін до 01.09.2008 року.

Матеріали справи свідчать, що згідно з видатковими накладними:

№ 92/0000145 від 03.06.08 р. на суму 1254,43 грн. (абсолют);

№ 92/0000095 від 12.05.08 р. на суму 636,30 грн. (лінкор);

№ 92/0000062 від 24.04.08 р. на суму 6435,72 грн. (соняшник візит);

№ 92/0000034 від 14.04.08 р. на суму 26113,75 грн. (соняшник LATIHO);

№ 92/0000014 від 09.04.08 р. на суму 20680,81 грн. (кукурудза);

№ 92/0000206 від 22.06.08 р. на суму 4862,19 грн. (солю, басфоліар, тітус, пар-тренд, діален супер) позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 59 983,20 грн.

Банківська виписка надана позивачем свідчить про часткову сплату відповідачем за поставлену продукцію, а саме в розмірі 10 000,00 грн. 22.09.2008 р. При цьому, слід зазначити, що позов подано до господарського суду Миколаївської області 09.04.2009 року.

Акт звірки запропонований позивачем відповідач отримав 02.06.2009 р., але свої зауваження чи згоду з сумою визначеною в акті не висловив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, оскільки передача товару відбулася, претензій щодо якості чи кількості поставленого товару на адресу позивача не надходило. Відповідач же в порушення чинного законодавства та умов договору існуючий розмір заборгованості погасив лише частково та жодним платіжним дорученням не засвідчив факт повної сплати боргу по спірним правовідносинам.

Суд бере до уваги пояснення позивача про той факт, що поставка товару згідно накладної № 92/0000206 від 22.06.08 р. на суму 4862,19 грн. є поставкою, яка здійснена не на підставі даного договору, так як асортимент товару, що вказаний в цій накладній не відповідає асортименту товару, що визначений сторонами у додатках до договору № 2 від 22.02.2008 р.

Отже, враховуючи вищенаведене заборгованість відповідача перед позивачем цілком обґрунтовано становить в розмірі 45 120,98 грн. ( 1254,43+636,30+6435,72+26113,75+20680,81-10000,00).

Відповідно до норм ст. ст. 655, 629 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ст. ст. 526, 525, 610 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

З умов договору від 22.02.2008 року вбачається, що відповідачу була надана відстрочка щодо оплати товару до 01.09.2008 року, але відповідач порушив взяті на себе зобов'язання.

Розділом 8 договору сторони встановили відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору по несвоєчасній оплаті товару у вигляді сплати покупцем штрафу в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Виходячи з наведеного судом перераховано суму штрафу до стягнення з відповідача, яка складає 4512,10 грн., нарахована ж позивачем пеня в розмірі 8611,37 грн. залишена судом без змін.

Суд також задовольняє позовну вимогу щодо стягнення з боржника 1073,79 грн. –3% річних та 6510,99 грн. –інфляційних, оскільки нормами ст. 625 Цивільного кодексу України законодавцем передбачено, що боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо правомірності стягнення курсової різниці з боржника в сумі 22 962,55 грн. то слід зазначити наступне:

          За приписами ч. 1,2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

          Зазначена вимога позивача противорічить як нормам вищенаведеної статті так і умовам пункту 5.2 договору № 2 від 22.02.2008 року, в якому чітко зазначено, що товар оплачується в національній валюті. Умовами даного договору сторони не передбачили порядок оплати товару ураховуючи інфляційні процеси.

          Таким чином, позовна вимога в частині стягнення курсової різниці задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства «Рідний край»(с. Миколаївка, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55152, код ЄДРПОУ 30816920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»(пр. Мінський, 4, м. Київ, 04201, код ЄДРПОУ 33937992) - 45 120,98 грн. основного боргу, 4512,10 грн. штрафу, 8611,37 грн. пені, 1073,79 грн. 3% річних, 6510,99 грн.  інфляційних, 658,29 грн. державного мита та 81,96 грн. витрат на ІТЗ.

3.          В частині позову щодо стягнення 22 962,55 грн. курсової різниці відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова