Рішення

від 02.06.2009 по справі 31/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09                                                                                           Справа№ 31/58

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Приватного підприємства „Мега –Оліс”, м. Луцьк

до відповідача:Приватного підприємства „Д.М.В.”, м. Броди Львівської області

про:стягнення 39029,08 грн.

Суддя: Артимович В.М.                                                                                          Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Смедюк І.М. –представник;

від відповідача:не з”явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства „Мега –Оліс”, м. Луцьк, надалі –позивач, до Приватного підприємства „Д.М.В.”, м. Броди Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення основного боргу в сумі 39029,08 грн., трьох процентів річних в сумі 168,27 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1637,81 грн., а всього коштів на загальну суму 40835,16 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 07.05.2009 р.

В судове засідання 07.05.2009 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові. Представник відповідача не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Через канцелярію суду 19.05.2009 р. позивачем подано уточнення позовних вимог, в яких він просить суд стягнути із відповідача на користь позивача кошти в загальній сумі 38290,23 грн., в тому числі 37223,00 грн. основного боргу, три проценти річних в сумі 211,10 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 856,13 грн.

Відповідач в судове засідання 19.05.2009 р. повторно не з”явився, доказів оплати боргу на надав, документів, що витребовувались судом не представив. Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в уточненнях позовних вимог. Розгляд справи відкладався згідно ухвали від 19.05.2009 р.

В судове засідання 02.06.2009 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та уточненнях позовних вимог, та подав в судовому засіданні копії подорожніх листів вантажного автомобіля, якими здійснювалась поставка товару відповідачеві. Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив, вимог ухвал суду у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 02.06.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 11.06.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, повно і всебічно оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивачем поставлено відповідачу нафтопродукти на загальну суму 130075,50 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, а саме: № РН-0000155 від 13.11.2008 р. на суму 20517,00 грн. (довіреність ЛОТ № 798683 від 13.11.2008 р.); № РН-0000185 від 24.11.2008 р. на суму 20135,50 грн. (довіреність ЛОТ № 798685 від 24.11.2008 р.); № РН-0000221 від 05.12.2008 р. а суму 22959,50 грн. (довіреність ЛОТ № 798686 від 05.12.2008 р.); № РН-0000234 від 10.12.2008 р. на суму 19172,25 грн. (довіреність ЛОТ № 798686 від 05.12.2008 р.); № РН-0000254 від 17.12.2008 р. на суму 21738,25 грн. (довіреність ЛОТ №798686 від 05.12.2008 р.); № РН-0000007 від 08.01.2009 р. на суму 25553,00 грн. (довіреність № 1 від 06.01.2009 р.).

Відповідач отримав поставлений йому товар та жодних претензій до постачальника щодо кількості та якості товару не заявляв. Отже, позивачем свої зобов”язання щодо поставки товару виконав належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем вживались заходи для досудового врегулювання спору, зокрема на адресу відповідача позивачем 02.03.2009 р. направлено претензію про сплату боргу, яка відповідачем залишена без відповіді та реагування.

Як підтверджується матеріалами справи та стверджується позивачем відповідачем було частково виконано зобов'язання по оплаті за поставлений товар в сумі 92858,00 грн., у зв”язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 37223,00 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунками, доданими до уточнень позовних вимог, сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 211,10 грн. та сума інфляційних нарахувань - 856,13 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства „Мега –Оліс”, м. Луцьк, задоволити повністю.

2. Стягнути із приватного підприємства „Д.М.В.” (80600, вул. Конюшнівська, 62, мю. Броди Львівської області; код ЄДРПОУ 34463647 на користь Приватного підприємства „Мега –Оліс” (43000, вул. Рівненська, 48А, м. Луцьк; код ЄДРПОУ 36112300) основний борг в сумі 39029,08 грн., три проценти річних в сумі 211,10 грн., інфляційні нарахування в сумі 1637,81 грн., державне мито в сумі 390,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

       3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Артимович В.М.