Рішення

від 16.06.2009 по справі 9/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "16" червня 2009 р.Справа №  9/57

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/57

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 118  

до відповідача: корпорації "Система ССБ" (Виробниче об'єднання), м.Кіровоград, просп. Промисловий, 19      

про стягнення 906419,11 грн.

Представники сторін:

від позивача - Пайос Ю.В., довіреність №0406-12 від 06.04.2009 р., представник

від відповідача - Іванов С.І., довіреність б/н від 08.11.2008 р., представник.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ" подано позовну заяву №04.14-07 від 14.04.2009 року про стягнення з корпорації "Система ССБ" заборгованості за договором поставки №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року в розмірі 816943,63 грн., 79533,90 грн. пені, 9941,58 грн. відсотків річних, а також судових витрат.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.05.2009 року оголошувалась перерва до 10:30 год. 16.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позов визнав, просить зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з останнього за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                                     В С Т А Н О В И В:

12.01.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ" (надалі - постачальник) та корпорацією "Система ССБ" (надалі - покупець) укладено договір поставки №9/07-ПСТ (надалі - договір №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року).

Відповідно до умов договору №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року постачальник зобов'язується поставити металопродукцію (надалі - продукція), згідно специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в передбачений договором строк та розмір.

Сторонами узгоджено ціну продукції, строки та умови її постачання, порядок розрахунків, а також умови прийому-передачі продукції.

Згідно п. 5. договору №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року оплата кожної партії продукції здійснюється на умовах передоплати в розмірі 100% від вартості відповідної партії продукції. Фактом оплати кожної партії продукції є надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 10.1. договору №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2007 року.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.12.2007 року до договору №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року сторонами змінено п. 10.1. даного договору та продовжено його дію до 31.12.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно специфікацій до договору №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року позивачем передано, а відповідачем прийнято обумовлену продукцію на загальну суму 1221106,19 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями та рахунками-фактурами (т. 1 а.с. 69-150, т. 2 а.с. 1-14).

Положеннями специфікацій до договору №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року передбачено строки оплати за продукцію (т. 1 а.с. 28-68).

Однак, відповідач розрахунки за поставлений позивачем товар провів частково на суму 404162,56 грн.

Таким чином, сума заборгованості складає 816943,63 грн., що не оспорюється відповідачем.

Доказів на підтвердження проведення оплати отриманого товару в сумі 816943,63 грн. відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 816943,63 грн. основного боргу, а також три проценти річних в розмірі 9941,58 грн. згідно обгрунтованого розрахунку позивача за період з 31.10.2008 року по 01.04.2009 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року, яка згідно розрахунку позивача за період з 31.10.2008 року по 01.04.2009 року становить 79533,90 грн.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 7.3. договору поставки №9/07-ПСТ від 12.01.2007 року передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за порушення строків оплати продукції за кожний день прострочки.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені, виходячи із суми боргу 816943,63 грн. за період з 31.10.2008 року по 01.04.2009 року в розмірі 79533,90 грн.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 906419,11 грн. заборгованості, в тому числі: 816943,63 грн. основного боргу, 9941,58 грн. - 3% річних, 79533,90 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з корпорації "Система ССБ" (Виробниче об'єднання) (м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 23235177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ" (м.Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 118, ідентифікаційний код 32470867) - 906419,11 грн. заборгованості, в тому числі: 816943,63 грн. основного боргу, 9941,58 грн. - 3% річних, 79533,90 грн. пені, а також 9064,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 19.06.2009 р.