Рішення

від 17.06.2009 по справі 34/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/297

17.06.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»

простягнення 60 348,83 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Маслей М.В. (довіреність № 14 від 11.03.2009);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»(далі –Відповідач) 51 908,51 грн. страхового відшкодування, 3 926,69 грн. інфляційних втрат, 637,22 грн. 3% річних, 3 876,41 грн. пені, всього 60 348,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань відповідно до генерального договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 02/01/04 ФП від 23.03.2004, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) щодо перерахування у встановлений Договором строк своєї частки страхового відшкодування.

25.05.2009 Позивач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 51 908,51 грн. страхового відшкодування, 4 393,87 грн. інфляційних втрат, 799,35 грн. 3% річних, 4 292,34 грн. пені, всього 61 394,07 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, а 25.05.2009 в порядку статті 22 ГПК через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового засідання.

Суд задовольнив вказане клопотання Відповідача, та відповідно до ухвали суду від 25.05.2009 відклав розгляд справи на 17.06.2009.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2004 між Позивачем (Перестрахувальник) та Відповідачем (Перестраховик) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого предметом Договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії) відповідно до чинного законодавства України, а також права і обов'язки сторін, які приймають участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Перестраховик зобов'язується: письмово повідомити Перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частки страхового відшкодування по конкретному договору перестрахування в термін, передбачений цим Договором, вказавши причини на підставі яких здійснюється відмова. Не пізніше двох робочих днів від дня отримання від Перестрахувальника повідомлення про зміну первісних умов оригінального договору страхування інформувати його про можливість (з зазначенням умов) або неможливість подальшої участі у конкретному договорі перестрахування (пункт 3.3.3 Договору); письмово повідомити Перестрахувальника, протягом 48 годин з моменту одержання від нього повідомлення про страховий випадок, про своє рішення приймати участь у розслідуванні причин виникнення страхового випадку, а також у вирішенні питань пов'язаних з призначенням і проведенням експертизи. Відсутність такої заяви в зазначений термін, розглядається сторонами як відмова у їх участі (пункт 3.3.7 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору під відповідальністю Перестраховика (перестрахувальною відповідальністю, перестрахувальним захистом) слід розуміти обов'язок Перестраховика виплатити страхове відшкодування в частці (частині), обумовленій конкретним договором перестрахування, при настанні страхового випадку по оригінальному договору страхування. Такий обов'язок поширюється на всі страхові випадки по оригінальному договору страхування, що сталися в період дії пов'язаного з ним конкретного договору перестрахування.

Перестраховик несе повну відповідальність перед Перестрахувальником по прийнятій у перестрахування частці (частині) ризику. При цьому розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті Перестраховиком, визначається по конкретних договорах пропорційного перестрахування –пропорційно його частці в загальній сумі страхового відшкодування (пункт 4.6 Договору).

Перестрахувальна премія є платою Перестрахувальника Перестраховику за надання перестрахувального захисту. Розмір і валюта перестрахувальної премії обумовлюється в кожному конкретному договорі перестрахування (пункт 5.1 Договору).

Згідно з пунктом 7.1 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і обумовленого конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику (або за дорученням Перестрахувальника та згодою Перестраховика, Страхувальнику (Вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від Перестрахувальника відповідного комплекту документів.

Перестраховик має право вимагати від Перестрахувальника інші документи, що підтверджують правильність визначення суми збитку. Відповідна вимога повинна бути заявлена протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надання Перестрахувальником документів, зазначених в переліку пункту 8.1 Договору. Перелік додатково запитуваних документів не може бути ширшим переліку документів, передбаченого Правилами страхування страховика (пункт 7.2 Договору).

Пунктом 8.4 Договору визначено, що сторони визначають розмір касового збитку при перевищенні якого Перестраховик зобов'язаний сплатити свою частку відповідальності протягом 10 (десяти) календарних днів після одержання документів, визначених пунктом 8.1 Договору, незалежно від оплати Перестрахувальником власної частки відповідальності, на поточний рахунок Перестрахувальника або Страхувальника (Вигодонабувача) за заявою Перестрахувальника. Розмір касового збитку встановлюється в конкретних договорах перестрахування.

На виконання умов Договору 11.01.2008 Позивач та Відповідач уклали Ковер-ноту № КИ 06-1/07-203, відповідно до якої Позивачем було перестраховано ризик за договором страхування № КИ 06-1/07-415 від 20.07.2007, об'єктом страхування згідно якого був автомобіль Volkswagen Toureg державний номерний знак ВС 8188 АС (далі –автомобіль wagen»), а частка відповідальності Відповідача становила 20%.

15.07.2008 із застрахованим автомобілем olkswagen»стався страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП), в результаті якого власнику автомобіля було завдано збитків. Розрахунок частини страхового відшкодування разом з пакетом всіх необхідних документів був направлений Позивачем на адресу Відповідача листом № 248/08-2 від 10.09.2008, який Відповідач отримав 11.09.2008. Загальний розмір збитків відповідно до страхового акта № КИ-06-1/07-415/1/201 від 21.08.2008 становить 88 952 грн., а частка Відповідача відповідно до розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає сплаті Відповідачем становить 17 282,90 грн.

Вказаний борг визнано Відповідачем, що підтверджується актами про страховий випадок № RE-355 від 23.02.2009 та № RE-355-1 від 06.04.2009, платіжним дорученням № 4433 від 02.03.2009 та листами № 089 від 19.03.2009 та № 113 від 07.04.2009.

На виконання умов Договору 20.02.2008 Позивач та Відповідач уклали Ковер-ноту № КИ 06-1-07/336-251, відповідно до якої Позивачем було перестраховано ризик за договором страхування № КИ 06-1/07/336 від 21.06.2007, об'єктом страхування згідно додатку № 66 до якого був автомобіль Mitsubishi Temsa Safir державний номерний знак 06-260 КА (далі –автомобіль tsubishi»), а частка відповідальності Відповідача становила 23,25%.

05.04.2008 із застрахованим автомобілем itsubishi»стався страховий випадок, а саме ДТП, в результаті якого власнику автомобіля було завдано збитків. Розрахунок частини страхового відшкодування разом з пакетом всіх необхідних документів був направлений Позивачем на адресу Відповідача листом № 387/08-2 від 01.12.2008, який Відповідач отримав 05.12.2008. Загальний розмір збитків відповідно до страхового акта № КИ-06/1-07-336/16/242 від 24.09.2008 становить 62 077,40 грн., а частка Відповідача відповідно до розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає сплаті Відповідачем становить 14 443 грн.

Вказаний борг визнано Відповідачем, що підтверджується актом про страховий випадок № RE-552 від 23.01.2009, платіжним дорученням № 4434 від 02.03.2009 та листом № 089 від 19.03.2009.

На виконання умов Договору 10.06.2008 Позивач та Відповідач уклали Ковер-ноту № КИ 06-1/08-361, відповідно до якої Позивачем було перестраховано ризик за договором страхування № КИ 06-1/07 від 13.05.2008, об'єктом страхування згідно якого був автомобіль Tayota Camry державний номерний знак АІ 0474 МІ (далі –автомобіль »), а частка відповідальності Відповідача становила 18,42%.

30.08.2008 із застрахованим автомобілем ayota»стався страховий випадок, а саме ДТП, в результаті якого власнику автомобіля було завдано збитків. Розрахунок частини страхового відшкодування разом з пакетом всіх необхідних документів був направлений Позивачем на адресу Відповідача листом № 389/08-2 від 04.12.2008, який Відповідач отримав 10.12.2008. Загальний розмір збитків відповідно до страхового акта № КИ-06-1/07-70/1/324 від 27.11.2008 становить 109 623,30 грн., а частка Відповідача відповідно до розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає сплаті Відповідачем становить 20 192,61 грн.

Вказаний борг визнано Відповідачем частково в сумі 16 461,15 грн., у зв'язку з тим, що визнаючи вказану суму боргу Відповідач посилається на довідку спеціаліста ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка»№ 109 від 30.03.2009, складеної на замовлення Відповідача, відповідно до якої вартість придатних до експлуатації залишків автомобіля a»становить 91 134,36 грн.

Проте, відповідно до звіту про оцінку № 895/09/08 від 27.10.2008 складеного оцінювачем ТОВ «Сател Груп»Гастуляком Б.П. вартість відновлювального ремонту автомобіля yota»становить 134 767,06 грн., що перевищує 70% страхової суми, яка встановлена № КИ 06-1/07 від 13.05.2008 і становить 190 000 грн. У зв'язку з цим, відповідно до абзацу 10 вказаного договору автомобіль ota»вважається повністю знищеним, а розмір страхового відшкодування в разі конструктивної загибелі транспортного засобу розраховується методом, який визначено пунктом 16.4.1 вказаного договору страхування, а саме: 190 000 грн. (страхова сума відповідно до пункту 4.6 вказаного договору страхування) –70876,70 грн. (вартість працездатних та ліквідних складових, придатних до подальшої експлуатація автомобіля », відповідно до звіту про оцінку № 895/09/08 від 27.10.2008) –9 500 грн. (безумовна франшиза, встановлена пунктом 4.9.3 вказаного договору страхування) = 109 623,30 грн. (сума страхового відшкодування).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно частини 3 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, звіт про оцінку майна та акт оцінки майна є єдиними законодавчо визначеними документами, які містять висновки про вартість майна та підтверджують виконані процедури з оцінки майна.

Відтак, довідка спеціаліста ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка» № 109 від 30.03.2009 не відноситься до документів, які містять висновки про вартість майна та підтверджують виконані процедури з оцінки майна.

Проте, звіт про оцінку № 895/09/08 від 27.10.2008 складеного оцінювачем ТОВ «Сател Груп»Гастуляком Б.П. відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що частка страхового відшкодування, що підлягає сплаті Відповідачем за вказаним страховим випадком становить 20 192,61 грн.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір є договором перестрахування, оскільки його положення відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач відповідно до умов Договору повинен був здійснити сплату своєї частки страхового відшкодування у сумі 17 282,90 грн. в строк до 21.09.2008; у сумі 14 433 грн. в строк до 15.12.2008; у сумі 20 192,61 грн. в строк до 20.12.2008, всього у сумі 51 908,51 грн.

Проте, Відповідач, як у встановлений умовами Договору строк, свого зобов'язання щодо сплати своєї частки страхового відшкодування у сумі 51 908,51 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 51 908,51 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 799,35 грн. 3% річних та 4 393,87 грн. інфляційних втрат. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Згідно з пунктом 3.3.5 Договору Відповідач зобов'язується за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором сплатити Перестрахувальнику пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ (денних відсотків), що діє на день оплати, за кожний день прострочки.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 4 292,34 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 3.3.5 Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530 ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»(03037, м. Київ, проспект Червонозоряний, 52, ідентифікаційний код 21265671, р/р 26506001 в ТОВ КБ «Арма»м. Київ, МФО 380300, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, ідентифікаційний код 30729278, р/р 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) 51 908 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот вісім) грн. 51 коп. боргу, 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 35 коп. 3% річних, 4 393 (чотири тисячі триста дев'яносто три) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 4 292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 34 коп. пені, а також 613 (шістсот тринадцять) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано –22.06.2009