Постанова

від 23.06.2009 по справі 4/374-16/349

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/374-16/349

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.06.2009                                                                                           № 4/374-16/349

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2009

 у справі № 4/374-16/349 (суддя  

 за позовом                               Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома Лтд"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД"

 про                                                   зобов"язання поновити планування приміщення в первинний стан

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарському суду міста Києва пред'явлені вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Кома ЛТД" за власні кошти в місячний термін привести нежитлове підвальне приміщення № 135, 138 площею 379,9 кв.м. по бул. Лесі Українки, 14 (літ. А) в м. Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2007 р. позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Кома ЛТД" (01010, м. Київ, вул. Монтажників, 94, код 22940695) за власні кошти в двомісячний термін привести нежитлове підвальне приміщення № 135, 138 площею 379,9 кв. м по вул. Лесі Українки, 14 (літ. А) в м. Києві у відповідності до поверхневого плану забудови будинку.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2007 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд. В постанові зазначено, що суд не дослідив договір оренди № 13/09/2005Л1, яким нежилі приміщення № 135, 138 площею 379,9 кв. м по бул. Лесі Українки, 14 (літ А) в м. Києві передано в оренду ТОВ «Баккара ЛТД» та не встановлено строк дії договору.

Ухвалою від 26.08.2008 Господарського суду міста Києва справа прийнята до провадження суддею Ярмак О.М., справі присвоєно № 4/374 -16/349.

При новому розгляді справи представник позивача 16.12.2008 р. через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 12.12.2008 р., де просить зобов'язати відповідача за власні кошти в тримісячний термін привести нежитлові приміщення №№ 135, 138 площею 379,9 кв. м по бульвару Лесі Українки 14 (літ А) у Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку.

Представник позивача 18.12.2008 р. через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 16.12.2008 р., в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кома ЛТД» у строк чотири місяці привести нежитлові приміщення №№ 135,138 площею 379,9 кв. м, розташовані у будинку № 14 по бульвару Лесі Українки (літ А) у м. Києві у відповідність до поверхового плану будинку № 14 по бульвару Лесі Українки (літ А) у м. Києві, складеного Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Представник  позивача  в  засіданні  суду  23.12.2008 р. надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить зобов'язати відповідача в чотиримісячний термін привести нежитлові приміщення №№ 135, 138 площею 379,9 кв. м в будинку № 14 (літ. А) по бульвару Лесі Українки в Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку, складеного КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Під час розгляду спору судом першої інстанції відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, надав заяву про визнання позову № 777/5 від 17.12.2008 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2009 р. у справі № 4/374-16/349  (далі – Рішення  суду) позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Кома ЛТД" (01010, м. Київ, вул. Монтажників, 94, код 22940695) в чотиримісячний термін привести нежитлові приміщення №№ 135, 138 площею 379,9 кв. м в будинку № 14 (літ. А) по бульвару Лесі Українки в Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку, складеного Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кома ЛТД" (01010, м. Київ, вул. Монтажників, 94, код 22940695) на користь Комунального підприємства по триманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс" (01021, м. Київ, Пров. Мар'яненка, 7, код 05756837) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Баккара ЛТД” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати повністю, прийняти нове Рішення, яким відмовити Комунальному підприємству по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник зазначає, що:

- Господарським судом м. Києва цілком вірно було встановлено, що відповідачем, тобто ТОВ «Кома ЛТД», виконано роботи по влаштуванню ніші на місті дверного отвору в капітальній стіні (приміщення № 3), але при цьому Господарським судом м. Києва помилково було визначено, що відповідач передав Заявнику приміщення в оренду без перепланувань, що, на думку суду, підтверджується актом приймання-передачі приміщень від 12.06.2007 р. та довідкою-характеристикою № 1107399, виданою Київським міським БТІ. Але, судом не враховано те, що акту приймання-передачі приміщень від 12.06.2007 р. не існує, а є Акт приймання-передачі приміщень (надання в оренду) що був підписаний у вересні 2005 року. Крім того, зазначена Довідка-характеристика № 1107399 надавалась нотаріусу під час укладення Договору оренди і була потрібна лише для визначення балансової вартості приміщення, при цьому немає жодного посилання на поверховий план в довідці-характеристиці, також був відсутній поверховий план при підписання Акту прийому-передачі приміщення;

- при винесенні Рішення судом не було враховано те, що на даний момент приміщення, в яких знаходиться Заявник відповідно до положень Договору оренди, не потребують проведення ремонтних робіт, що підтверджували представники позивача та відповідача при складанні Акту перевірки дотримання умов договору оренди від 14.05.2008 р. (копія надавалась суду під час розгляду справи) та на що звертали увагу при проведенні досліджень представники Управління Державного архітектурно-будівельного контролю (Листи № 070-83/04 від 12.01.2008 р. та № 070-80/02 від 12.01.2008 р.).

З огляду на зазначене апелянт вважає, що винесене Господарським судом м. Києва Рішення порушує його права та інтереси.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 07.05.2009 р. задоволено клопотання апелянта про відновлення пропущеного процесуального строку, відновлено  апелянту пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2009 р. у справі № 4/374-16/349, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Баккара ЛТД” і порушено апеляційне провадження у справі № 4/374-16/349, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.06.2009.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 р. Новікова М.М. у зв'язку із закінченням повноважень судді Євсікова О.О. та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Шипка В.В. (доповідач), суддів: Борисенко І.В., Скрипки І.М.

До початку судового засідання 02.06.2009 р. відповідач подав заяву про відвід суддів колегії суддів у складі головуючого судді Шипка В.В., суддів Євсікова О.О., Борисенко І.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 03.06.2009 р. за підписом Заступника Голови Київського апеляційного Новікова М.М. заяву відповідача про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Шипка В.В., суддів Євсікова О.О., Борисенко І.В. у справі № 4/374-16/349 залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 05.06.2009 р. розгляд апеляційної скарги призначено на 23.06.2009.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 Новікова М.М. у зв'язку із виробничою необхідністю (зайнятістю судді Скрипки І.М. у розгляді інших справ, перебуванням судді Шипка В.В. у відпустці) та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків справу передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О. (доповідач), суддів: Борисенко І.В., Лосєва А.М.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Позивач та третя особа своїми процесуальними правами не скористалися, у судове засідання не з'явилися, будь-яких заяв або клопотань від них до суду не надходило.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.2009 р. заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 135, 138 від 28.01.2007 р., серія ВАС № 683606, відповідачу належить на праві приватної власності нежитлове приміщення в житловому будинку по вул. Лесі Українки, 14 (літ. А) у м. Києві, загальною площею 379,9 кв.м.

Між ТОВ «Кома» (орендодавець) та ТОВ «Баккара ЛТД» (орендар) 13.09.2005 р. укладений договір оренди приміщення № 13/09/2005 Л1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення №№ 135, 138 (літ. А), загальною площею 379,9 кв. м, розташовані на першому поверсі та в підвалі будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, будинок 14.

Відповідно до пункту 6.2 договору строк оренди становить 120 календарних місяців з 13.09.2005 р. до 13.09.2015 р.

Згідно зі статтею 179 Житлового кодексу України передбачені обов'язки громадян стосовно дотримання правил користування приватними квартирами в житловому будинку, дбайливого ставлення до конструкційних елементів будинку (ст. 10), порядку переобладнання та перепланування квартир (ст. 152).

Беручи до уваги те, що нежитлове приміщення відповідача розташоване в житловому будинку і Житловим кодексом передбачені обов'язки щодо громадян, а іншими нормативно-правовими актами не передбачені зобов'язання юридичних осіб, слід застосовувати аналогію права (ст. 8 ЦК України).

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу України переобладнання житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до п. п. 4, 7 Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. Переобладнання в перепланування жилих і підсобних приміщень власниками квартир може провадитись лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян. Не допускається виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщення, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1.4.6. вказаних Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнення   або   перепланування,   що   призводить   до   порушення   конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

З матеріалів справи вбачається, що в капітальній стіні (приміщення № 3) виконано роботи по влаштуванню ніші на місці дверного отвору та встановлено перегородку в приміщенні № 8, про що свідчить відповідний акт від 12.07.2007 р.

Відповідно до ст. 154 Житлового кодексу України контроль за утриманням будинків, що належать на праві приватної власності, здійснює виконавчий комітет місцевих Рад народних депутатів.

Будинок по вул. Лесі Українки, 14 (літ. А) у м. Києві знаходиться в комунальній власності територіальної громади Печерського району м. Києва та перебуває на балансі КП „Липкижитлосервіс”.

Рішенням Печерської районної в м. Києві ради від 31.01.2002 р. № 25 делеговано балансоутримувачам будинків, які належать до територіальної громади району, представляти та захищати інтереси громади в разі порушення власниками жилих приміщень порядку утримання і користування зазначеними приміщеннями.

Відповідно до ст. 24 Житлового кодексу України житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утриманням житлового будинку та прибудинкової території.

Позивач забезпечує обслуговування будинку, здійснює контроль за утриманням приміщень, місць загального користування.

Так, 03.09.2007 р. та 10.09.2007 р. відповідачу було направлено припис-попередження з вимогою надати відповідну проектно-дозвільну документацію або привести приміщення у відповідність до поверхового плану будинку, але відповідач проігнорував вимоги позивача.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі, про що зазначив в заяві про визнання позову від №777/5 від 17.12.2008 р. та в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а саме: про зобов'язання відповідача в чотиримісячний термін привести нежитлові приміщення №№ 135,138 площею 379,9 кв. м в будинку № 14 (літ. А) по бульвару Лесі Українки в Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку, складеного КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України підставно покладено на відповідача.

Переглядаючи рішення по суті, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що "відповідачем виконано роботи по влаштуванню ніші на місці дверного отвору".

Місцевим судом також встановлено, що орендовані приміщення передані відповідачем в оренду без перепланувань, що підтверджується актом приймання передачі приміщень від 12.06.2007 р., довідкою-характеристикою № 1107399, виданою Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Зазначені обставини, на які послався суд першої інстанції, протирічать одна одній.

Однак матеріли даної справи не містять достатніх доказів на підтвердження того, хто саме здійснив перепланування.

Так, матеріалами справи, в т. ч. поверховими планами приміщень, що належать відповідачу, дійсно підтверджується наявність перепланувань, встановлених Актом від 12.07.2007 р. (т. с. 1, а. с. 13-15).

Сторони та третя особа не заперечують наявність таких перепланувань.

Разом з тим колегія суддів відзначає наступне.

Предметом спору у справі № 4/374-16/349 не є встановлення обставин щодо того, яка саме особа вчинила перепланування. Ці обставини не входять до предмету позову та предмету доказування. Предмет позову охоплює лише зобов'язання відповідача як власника приміщення здійснити певні дії. Позивач у позові та наданих пояснення лише посилається на невідповідність приміщень поповерховому плану будинку та просить суд зобов'язати належного власника приміщень (відповідача) привести приміщення у належний стан.

Предметом дослідження у справі не є обставини здійснення перепланувань (обставини приведення приміщення у стан, що не відповідає поверховому плану забудови будинку), а саме: яка особа, коли, за яких обставин, яким чином, тощо здійснила перепланування.

Відповідач у заяві про визнання позову цілком вірно зазначав, що предметом спору не є встановлення обставин щодо того, яка саме особа вчинила перепланування, ці обставини не входять до предмету позову та предмету доказування, знаходиться поза межами позовних вимог, предмет позову охоплює лише зобов'язання Відповідача здійснити певні дії.

Відповідач визнає існування перепланувань та усвідомлює необхідність їх усунення. Визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, а також суті позовних вимог, наявність перепланувань сама по собі є достатньою підставою для задоволення позову.

При цьому колегія суддів також відзначає таке.

Обставини здійснення без дозвільної і проектної документації, затвердженої у відповідних інстанціях, перепланування нежилого приміщення першого поверху та технічного переобладнання підвального приміщення, що належать відповідачеві, були предметом дослідження у справі Господарського суду міста Києва № 30/495 (за позовом ТОВ "Кома ЛТД" до ТОВ "Баккара ЛТД" про розірвання Договору оренди № 13/09/2005 від 13.09.2005 р. та виселення ТОВ "Баккара ЛТД" з нежилого приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 14).

Рішення у справі № 30/495 долучене до матеріалів справи № 4/374-16/349.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім  переконанням, що ґрунтується а всебічному, повному і об'єктивному  розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва  від 17.02.2009 р. у справі № 4/374-16/349 в резолютивній частині відповідає обставинам, які мають значення для розгляду спору, а також прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Баккара ЛТД” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва  від 17.02.2009 р. у справі № 4/374-16/349 – без змін.

2. Матеріали справи № 4/374-16/349 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді