Постанова

від 06.10.2009 по справі 4/374-16/349

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/374-16/349

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 жовтня 2009 р.                                                                                    № 4/374-16/349  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю  "Баккара ЛТД"

та           Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД"

на рішення           Господарського суду міста Києва від 17.02.2009 року

та на постанову          Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року

у справі          № 4/374-16/349

господарського суду          міста Києва

за позовом          Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

до            Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД"

третя особа           Товариства з обмеженою відповідальністю  "Баккара ЛТД"

про          зобов'язання поновити  планування приміщення в первісний стан

за участю представників          

позивача -          не з'явився

відповідача -           Амбруцумян К.М. – довіреність № 667/5 від 01.09.2009 року

          Супрунова О.В. –довіреність № 404/5 від 04.06.2009 року

третьої особи –Кравчук О.В. –довіреність б/н від 01.08.2009 року -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" звернулось до господарському суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД" про зобов'язання останнього за власні кошти в місячний термін привести нежитлове підвальне приміщення № 135, 138 площею 379,9 кв. м. по бул. Лесі Українки, 14 (літ. А) в м. Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 лютого 2009 року (суддя Ярмак О.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2009 року (судді Євсіков О.О., Борисенко І.В., Лосєв А.М.) зі справи № 4/374-16/349 позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД" в чотиримісячний термін привести нежитлові приміщення №№ 135, 138 площею 379,9 кв. м в будинку № 14 (літ. А) по бульвару Лесі Українки в Києві у відповідність до поверхового плану забудови будинку, складеного Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД" на користь Комунального підприємства по триманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Києва від 17 лютого 2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" та в описовій частині не зазначати будь-яку особу, яка здійснила роботи по переплануванню приміщень та влаштуванню ніші на місці дверного отвору.

А також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 17 лютого 2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2009 року звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та залишити позов без розгляду.

Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 135, 138 від 28 січня 2007 року, серія ВАС № 683606, відповідачу належить на праві приватної власності нежитлове приміщення в житловому будинку по вул. Лесі Українки, 14 (літ. А) у м. Києві, загальною площею 379,9 кв. м.

Між ТОВ "Кома" (орендодавець) та ТОВ "Баккара ЛТД" (орендар)                      13 вересня 2005 р. укладений договір оренди приміщення № 13/09/2005 ЛІ, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення №№ 135, 138 (літ. А), загальною площею 379,9 кв. м, розташовані на першому поверсі та в підвалі будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, будинок 14.

Відповідно до пункту 6.2 договору строк оренди становить 120 календарних місяців з 13 вересня 2005 року до 13 вересня 2015 року.

Статтею 179 Житлового кодексу України передбачені обов'язки громадян стосовно дотримання правил користування приватними квартирами в житловому будинку, дбайливого ставлення до конструкційних елементів будинку (ст. 10), порядку переобладнання та перепланування квартир (ст. 152).

Враховуючи те, що нежитлове приміщення відповідача розташоване в житловому будинку і Житловим кодексом передбачені обов'язки щодо громадян, а іншими нормативно-правовими актами не передбачені зобов'язання юридичних осіб, слід застосовувати аналогію права (ст. 8 ЦК України).

Відповідно до ст.10 Житлового кодексу України переобладнання житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до п. п. 4, 7 Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. Переобладнання в перепланування жилих і підсобних приміщень власниками квартир може провадитись лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян. Не допускається виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщення, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1.4.6. Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в капітальній стіні (приміщення № 3) виконано роботи по влаштуванню ніші на місці дверного отвору та встановлено перегородку в приміщенні № 8.

Відповідно до ст.154 Житлового кодексу України контроль за утриманням будинків, що належать на праві приватної власності, здійснює виконавчий комітет місцевих Рад народних депутатів.

Будинок по вул.Лесі Українки, 14 (літ. А) у м.Києві знаходиться в комунальній власності територіальної громади Печерського району м. Києва та перебуває на балансі КП "Липкижитлосервіс".

Рішенням Печерської районної в м. Києві ради від 31 січня 2002 року № 25 делеговано балансоутримувачам будинків, які належать до територіальної громади району, представляти та захищати інтереси громади в разі порушення власниками жилих приміщень порядку утримання і користування зазначеними приміщеннями.

Відповідно до ст.24 Житлового кодексу України житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утриманням житлового будинку та прибудинкової території.

Позивач забезпечує обслуговування будинку, здійснює контроль за утриманням приміщень, місць загального користування.

Так, 03 вересня 2007 року та 10 вересня 2007 року відповідачу було направлено припис-попередження з вимогою надати відповідну проектно-дозвільну документацію або привести приміщення у відповідність до поверхового плану будинку, але відповідач проігнорував вимоги позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД" у касаційній скарзі, то колегія суддів Вищого господарського суду вважає за необхідне зазначити, що останні були предметом розгляду суду апеляційної інстанції про що останній зазначив наступне, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що "відповідачем виконано роботи по влаштуванню ніші на місці дверного отвору", а також місцевим судом встановлено, що орендовані приміщення передані відповідачем в оренду без перепланувань, що підтверджується актом приймання передачі приміщень від 12.06.2007 р., довідкою-характеристикою № 1107399, виданою Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені обставини, на які послався суд першої інстанції, протиріччять одна одній. Однак, матеріли даної справи не містять достатніх доказів на підтвердження того, хто саме здійснив перепланування, а також у відповідності до вимог ст. 111 -5 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційних скарг, а тому рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. ІІІ5, ІІІ7, ІІІ9, ІІІ10, ІІІ11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома ЛТД" залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року зі справи № 4/374-16/349 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    Ж. О. Бернацька

                                                                                                    С. С. Разводова