Рішення

від 22.06.2009 по справі 17/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.09                                                                                 Справа № 17/66

За позовом  Державного підприємства „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області

до Приватного науково-виробничого підприємства „Промтехналадка”,                        м. Луганськ

про стягнення 4628 грн. 67 коп.

         Суддя  Фонова О.С.

  Представники:

від позивача - Твердохліб Л.А., довіреність № 14-175д від 17.06.2008;

від відповідача - Неунилов В.А., директор, наказ № 1-к від 30.03.1994; Неунилова Л.В., довіреність № б/н від 21.05.2009.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 2 766 грн. 56 коп. та  штрафу у сумі 1 862 грн. 11 коп.  (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 20.05.2009).

У судовому засіданні 22.06.2009 від представника позивача надійшло клопотання про викликання для дачі пояснень щодо питань, які виникли під час розгляду справи, теплотехніка Пилипчик Л.І., яка працює на  ВП «Шахта «Червоний партизан»ДП „Свердловантрацит”. Суд відхиляє вказане клопотання з огляду на його недоцільність.

Відповідач у відзиві позовну заяву, зданому у судовому засіданні 07.05.2009 проти позову заперечує. Зокрема, відповідач зазначає, що у зв'язку з несвоєчасним наданням позивачем належної технічної документації, необхідної для складання проекту та його погодження, строк договору був перенесений з 07.05.2008 до 29.09.2009 самим позивачем.

Таким чином, початком відліку строку за договором є 29.09.2008, строком виконання усіх робіт є 68 календарних днів, відповідно графіка доданого до договору №1271/6-08 від 07.05.2008. Застосуванням позивачем пунктів 5.3, 5.4 Договору є необґрунтованим, так як перенесення строку договору на 29.09.2008 є провиною самого позивача.

Відповідач виплатив попередню оплату на протязі 15 діб за мірою надходження коштів, про що позивач був попереджений, тому порушень за договором зі сторони відповідача не було.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

         в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством «Свердловантрацит» (позивач у справі), як Замовником, та Приватним науково-виробничим підприємством «Промтехналадка»(відповідач у справі), як Виконавцем, було укладено Договір № 1271/6-08 від 07.05.2008 на проведення робіт по монтажу вузла обліку природного газу з системою корекції та наладки комплекту приборів по обліку природного газу для ВП «Шахта «Червоний партизан»(далі - Договір).

Згідно пунктів 2.2-2.3 Договору, загальна  сума цього Договору складає 53203,20 грн., зокрема ПДВ 20% - 8867,20 грн. Замовник проводить оплату за виконання робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в наступному порядку: - попередня оплата для придбання матеріалів у розмірі 50% від загальної суми Договору; - остаточний розрахунок протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2).

Позивачем було перераховано відповідачу згідно платіжних доручень № 9036 та № 9038 від 25.06.2008 у якості передплати суму 26601,60 грн.

Згідно пункту 3.1 Договору, Виконавець зобов'язується виконати роботи відповідно до графіка, що є невід'ємною частиною цього Договору з урахуванням термінів надання Замовником котлів для виконання робіт.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Договору встановлено, що після прибуття персоналу Виконавця для виконання робіт Замовник зобов'язаний надати   технічну   документацію   по   об'єкту,   протоколи   попередніх   наладок,   карти установок  і т. д.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що  за невчасне виконання робіт Виконавець виплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаних робіт. За прострочення понад 30 днів Виконавець додатково виплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у разі невиконання зобов'язань у встановлені Договором строки  Виконавець повинен у триденний строк з моменту отримання вимоги Замовника, повернути йому перераховану передплату.

Як встановлено у пункті 9.1 Договору, він може бути розірваний достроково в однобічному порядку з письмовим попередженням іншої сторони за 30 календарних днів, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.   

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення умов Договору, відповідач взагалі не приступив до виконання робіт за графіком та відповідно їх не виконав у встановлені графіком строки.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим що роботи по договору не проводились, ним був надісланий лист від 15.10.2008 на ім'я директора відповідача, в якому позивач просив повернути попередню оплату в сумі 26601,60 грн., в строк передбачений п. 5.3 договору № 1271/6-08 від 07.05.2008 року.

Відповідачем була повернена попередня оплата у сумі 26601,60 грн. платіжними дорученнями № 538 від 22.10.2008, № 544 від 29.10.2008, № 555 від 04.11.2008.

28.11.2008 відповідно до додаткової угоди №1 від 28.11.2008 договірні відносини між сторонами  було розірвано.

Таким чином, позивач звертається до суду з вимогою про стягнення пені у сумі 2 766 грн. 56 коп. за період з 10.07.2008 по 21.10.2008 та  штрафу у сумі 1 862 грн. 11 коп. за невиконання зобов'язань за Договором.

Відповідач  з позовними вимогами в повному обсязі не погоджується з підстав викладених вище.  

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що у відповідності з графіком виконання робіт за Договором (а.с.20), відповідач повинен протягом 14 днів з після укладення Договору та перерахування 50% передплати на розрахунковий рахунок Виконавця,  виконати перший етап робіт,  а саме: виготовити проект та його погодити.

Договір було укладено сторонами 07.05.2008,  передплата у розмірі 50% відбулась 25.06.2008, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.68-69).

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Договору передбачений обов'язок Замовника  після прибуття персоналу Виконавця для виконання робіт надати технічну   документацію   по   об'єкту,   протоколи   попередніх   наладок,   карти установок   і т. д.

Таким чином, відповідач повинен був приступити до виконання робіт за графіком з 26.06.2008.

Посилання відповідача на путьовий лист від 25.06.2008, як на доказ прибуття до позивача для отримання відповідної технічної документації, судом не може бути прийнятий до уваги, оскільки передплата була внесена позивачем тільки 25.06.2008 і строк виконання першого етапу робіт за графіком почав бігти з 26.06.2008, також сам по собі путьовий лист є доказом виїзду автомобілю відповідача на адресу позивача, і аж ніяк не доказом прибуття для отримання відповідної технічної документації на виконання умов Договору.

Як зазначає відповідач, технічна документація його представникам не була надана позивачем, однак, інших доказів окрім путьового листа на підтвердження факту  відмови позивача щодо надання технічної документації відповідачем на вимогу суду не надано.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що тільки 08.07.2008 (лист № 700 від 08.07.2008)  позивачем з власної ініціативи було надіслано відповідачу завдання на проектування  вузлу обліку природного газу.

Листом № 138 від 21.08.2008, тобто більш ніж через 10 днів, відповідач повідомляє позивача про необхідність надання нових технічних умов на вузол обліку газу, у зв'язку з тим, що вихідні документи не були надані в повному обсязі та проект не був погоджений з ВАТ «Луганськгаз».

Листом № 1009 від 05.09.2008 відповідачу було надане нове завдання на проектування вузла обліку природного газу.

Тільки 29.09.2008 були видані технічні умови на комерційний вузол обліку природного газу ВП «Шахта «Червоний партизан».

Однак, листом від 15.10.2008 № 8/83-242 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору в однобічному порядку з посиланням на пункт 9.1 Договору та про необхідність повернення передплати у триденний строк з моменту отримання вимоги.   

Передплату відповідачем було повернуто платіжними дорученнями № 538 від 22.10.2008, № 544 від 29.10.2008, № 555 від 04.11.2008.

Крім того, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 28.11.2008 про розірвання Договору (а.с.82).

З вищевикладеного вбачається, що сам відповідач шляхом повернення передплати та розірвання Договору, визнав факт невиконання зобов'язань у передбачені строки.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обставин, що обумовлюють настання відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, що передбачена пунктом 5.1 Договору.  

З приводу правової природи такої відповідальності слід зазначити наступне.

В силу частини 1 статті 216, частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 549 ЦК України визначає, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 2 статті 4 ГК України  особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України.

Так, Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів.

Частина 3 статті 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у частині 1 статті 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Дана правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2009 у справі № 15/287-08.

Таким чином, позивачем обґрунтовано та вірно нараховано пеню у сумі 2 766 грн. 56 коп. за період з 10.07.2008 по 21.10.2008 та  штраф у сумі 1 862 грн. 11 коп.,  які підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд     

              в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства „Промтехналадка”, м. Луганськ, вул. Свердлова, буд. 58, ідентифікаційний код 21774438 на користь Державного підприємства „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1, ідентифікаційний код 32355669, пеню у сумі 2 766,56 грн.  та  штраф у сумі 1 862,11 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 94,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109,21 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  30.06.2009.

  Суддя                                                                                       О.С. Фонова