Рішення

від 19.06.2009 по справі 9/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.09                                                                                 Справа № 9/141

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяпродторг", м. Житомір

до Приватного підприємства "Інтерліс", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 87 413 грн. 32 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув,

від відповідача – Циганок Г.А., дов. б/н від 02.12.08

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Поліссяпродторг", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача:

·          суму основного боргу у розмірі 70000,0 грн.,

·          пеню - 8283,60 грн.,

·          інфляційні втрати –7910,0 грн.

·          3% річних –1219,72 грн.

всього –87413,32 грн. за договором поставки № 17/08 від 17.08.07.

Клопотанням від 12.06.09 позивач просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач, ПП "Інтерліс", надав письмові пояснення на позовну заяву, в яких, посилаючись на п. 6 ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, просить відмовити у стягненні нарахованої пені у розмірі 8283,60 грн. через сплив строку позовної давності.

В решті позову відповідач погодився з позовними вимогами.

В обгрунтування позову позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № 17/08 від 17.08.07, за яким відповідач за накладною № 36 від 20.08.08 отримав сухе знежирене молоко (далі –товар) на суму 165000,0 грн., який зобов'язався оплатити у строк, визначений специфікацією № 1 до договору –протягом 14 банківських днів з моменту отримання.

Відповідач здійснив попередню оплату товару частково, на 18.03.09 борг складає  70000,0 грн.

Пунктом 6.2 сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченого товару.

За цієї умови позивачем нарахована пеня у розмірі 8283,60 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 7910,0 грн. та 3% річних - 1219,72 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 17/08 від 17.08.07, за яким відповідач за накладною № 65 від 20.08.07, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 17) отримав товар на суму 165000,0 грн., який зобов'язався оплатити у строк, визначений специфікацією № 1 до договору –протягом 14 банківських днів з моменту отримання.

Суд звертає увагу позивача на те, що ним помилково здійснене посилання на накладну № 36 від 20.08.08 на суму 165000,0 грн., оскільки така накладна до матеріалів справи не додана.

Відповідач здійснив попередню оплату товару частково, на 18.03.09 борг складає  70000,0 грн., проти чого він не заперечує.

Пунктом 6.2 сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченого товару.

За цієї умови позивачем нарахована пеня у розмірі 8283,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач, ТОВ "Поліссяпродторг", повинен був дізнатися про порушення свого права після спливу 14 банківських днів з моменту отримання відповідачем товару (20.08.07), тобто з 10 вересня 2007 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування позивачем пені повинно бути почато 10 вересня 2007 року та припинено 10 березня 2008 року, а вимога про стягнення пені повинна бути заявлена до суду до 10 березня 2009 року, однак позивач звернувся з цією вимогою до суду у квітні 2009 року після спливу строку позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 8283,60 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 7910,0 грн. та 3% річних в сумі 1219,72 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з вересня 2008 року по квітень 2009 року згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви.

Оскільки розмір інфляційних втрат та 3% річних не перевищує розміру, який розраховувався б за період з березня 2008 року, суд задовольняє ці вимоги.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ПП "Інтер-Ліс", 93107, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Автомобілістів, 34/18, код 33537670, на користь позивача, ТОВ "Поліссяпродторг", 10002, м. Житомир, вул. Південна, 16, код 33019940, суму основного боргу у розмірі 70000,0 грн., інфляційні втрати –7910,0 грн. та 3% річних –1219,72 грн., всього –79129,72 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –791,24 грн., інформаційно-технічні витрати –106,82 грн.

3. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 8283,60 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов