Постанова

від 16.06.2009 по справі 14/136-08-4674

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/136-08-4674

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 14/136-08-4674

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І.

                                                  Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Вдовиченко В.О., довіреність № 253-3076, дата видачі: 03.10.08р.;

від відповідача - Рябченкової С.С. - президент, Сєнова Б.О., довіреність № б/н, дата видачі: 27.11.08р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу / далі по тексту АТЗТ/ „КАНВІТ”, м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2009 року

по справі № 14/136-08-4674

за позовом відкритого акціонерного товариства /далі - ВАТ/ Завод „ФРЕГАТ”, м.Первомайськ Миколаївської області

до скаржника

про стягнення 128 081,85 грн.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2008р ВАТ Завод „ФРЕГАТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням остаточної заяви про зміну предмету позову, т. 2, а.с.58-60) до АТЗТ „КАНВІТ” про стягнення з останнього 63600 грн. заборгованості, 3% річних в сумі –5 123,73 грн. та 31 687,75 грн. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2009р.(суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково, стягнуто заявлений розмір боргу та 3% річних, а в частині стягнення 31 687,75 грн. збитків від інфляції відмовлено з підстав невідповідності розрахунку позивача діючому законодавству.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, АТЗТ „КАНВІТ” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2009р. скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що роботи виконані на суму 109 900 грн. за актами у відповідності до п. 3.2 договору №262/Д-17 від 02.02.2006р., а оплачені ним на суму 113 292, що на 3392 грн. перевищує вартість робіт .

Крім того, апелянт зазначає, що судом неправомірно застосована ст. 625 ЦК України, бо АТЗТ „КАНВІТ” не порушувало умов договору.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але в судовому засіданні представник позивача просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2009р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, але рішення господарського суду підлягає зміні на підставі ч.2 ст.101 ГПК України виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, 02.02.2006р. ВАТ Завод „ФРЕГАТ” (Виконавець) та АТЗТ „КАНВІТ” (Замовник) уклали договір, згідно п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується здійснити покриття гарячим цинком вироби, надані Замовником.

Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, сторони узгодили, що попередня вартість цинкування розраховується на підставі документів, які Замовник зобов'язаний надати Виконавцю перед початком робіт. Такими є лист-заявка з переліком креслельних номерів на виробах, що цинкуються, та їх подетальні конструкторські креслення. Кінцева вартість робіт за оцинковані металоконструкції по кожній партії вказується у відповідному акті виконаних робіт, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 Виконавець здійснює відпуск продукції замовнику після 100% оплати виконаних робіт при наявності укладеного договору.

Відповідно до п. 5.1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору Виконавець і Замовник несуть відповідальність у відповідності з цивільним законодавством України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних в матеріалах справи накладних, ВАТ Завод „ФРЕГАТ” виконало роботи по покриттю гарячим цинком металоконструкцій, що були надані відповідачем, на загальну суму 200442 грн., що підтверджується накладними № 116 від 02.03.2006р. на суму 24222,00грн.; № 2066 від 28.03.2006р. на суму 11472,00грн.; № 2331 від 17.05.2006р. на суму 12804,00грн.; № 2442 від 02.06.2006р. на суму 25956,00грн.; № 2443 від 02.06.2006р. на суму 2760,00грн.; № 2558 від 21.06.2006р. на суму 25188,00грн.; № 2646 від 07.07.2006р. на суму 18396,00грн.; № 2814 від 02.08.2006р. на суму 20304,00грн.; № 2930 від 17.08.2006р. на суму 24408,00грн.; №3030 від 11.09.2006р. на суму 19128,00грн.; № 3267 від 05.10.2006р. на суму 15804,00грн.

АТЗТ „КАНВІТ” отримало за вищевказаними накладними оцинковані металоконструкції через його представників:

-          Рябченкова С.С., про що були складені та підписані акти виконаних робіт відповідно № 1 від 02.03.06р. та № 2 від 28.03.06р.

-          Мельника Л. Л., що діяв на підставі довіреностей: серії ЯЛО №914812 від 16.05.06р., № 914822 від 31.05.06р., № 914837 від 21.06.06р., №914752 від 06.07.06р., № 914760 від 25.07.06р., № 914770 від 15.08.06р., № 914774 від 30.08.06р., та № 914794 від 05.10.06р.,

Напротязі 2006р. згідно виставлених рахунків, АТЗТ „КАНВІТ” здійснювало оплату за прийняті роботи, а саме: 06.02.06р. оплата у сумі 15474,00грн.; 28.02.06р. оплата у сумі 1500,00грн.; 14.03.06р. оплата у сумі 3974,00грн.; 22.03.06р. оплата у сумі 6000,00грн.; 24.03.06р. оплата у сумі 4000,00грн.; 13.04.06р. оплата у сумі 10000грн.; 28.04.06р. оплата у сумі 2804,00грн.; 15.06.06р. оплата у сумі 25956,00грн.; 07.07.06р. оплата у сумі 3188,00грн.; 10.07.06р. оплата у сумі 3000,00грн.; 13.07.06р. оплата у сумі 3000,00грн.; 24.07.06р. оплата у сумі 6000,00грн.; 31.07.06р. оплата у сумі 18396,00грн.; 01.08.06р. оплата у сумі 5000,00грн.; 14.08.06р. оплата у сумі 3000,00грн.; 29.08.06р. оплата у сумі 2000,00грн. Крім того, згідно листа ВАТ „Завод „ФРЕГАТ” № 262/486 від 22.02.07р. про перерахування кредиторської заборгованості на р/р Дочірнього підприємства „Завод оцинкованих металоконструкцій” ВАТ „Завод „ФРЕГАТ” відповідачем сплачено: 02.03.07р. сума 2150,00грн.; 03.04.07р. сума 3000,00грн.; 04.05.07р. сума 2500,00грн.; 24.05.07р. сума 3000,00грн.; 29.05.07р. сума 5000,00грн.; 30.05.07р. сума 7900,00грн. Враховуючи, що відповідачем було оплачено , позивач зменшив вимоги та просив стягнути з відповідача решту заборгованості у розмірі 63600грн..

Щодо доводів апеляційної скарги про виконання робіт лише на суму 109 900 грн. за актами у відповідності до п. 3.2 договору №262/Д-17 від 02.02.2006р., а по решті робіт такі акти не складались, то колегія зазначає, що накладні на загальну суму 200442 грн, за якими отримані виконанні роботи у відповідності до вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є належними доказами факту їх передачі і підставою для оплати і як бухгалтерський документ вони ідентичні до актів приймання-передачі виконаних робіт, які згідно зазначеного п. 3.2 договору фіксують лише кінцеву вартість робіт за оцинковані металоконструкції по кожній партії.

Статтею 526 ЦК України встановлено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув основний борг у розмірі 63600 грн., який складає різницю між вартістю виконаних ВАТ Завод „ФРЕГАТ” робіт по покриттю гарячим цинком металоконструкцій, що були надані відповідачем, на загальну суму 200442 грн. та частковою оплатою на суму 136842грн..

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, заявлений позивачем розмір 3% - річних за період з жовтня 2006р. по березень 2009р. у сумі 5123,73грн. стягнутий судом першої інстанції підставно.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про безпідставну відмову місцевим господарським судом у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції, оскільки така позовна вимога заявлена у відповідності до ст. 625 ЦК України, а розрахунок ВАТ Завод „ФРЕГАТ” має погрішність в сторону зменшення відповідальності боржника.

Обґрунтований розмір інфляційних збитків, який цілком відповідає законодавству, за наявності всіх вихідних даних, що містяться в матеріалах справи господарський суд повинен був здійснити самостійно. Отже,

·          за період з 05.10.2006р. по 02.03.2007р. (індекси інфляції за жовтень 2006р. –102,6, за листопад 2006р. –101,8, за грудень 2006р. –100,9, за січень 2007р. –100,5, за лютий 2007р. –100,6, де середній індекс складає 106,55 /100) * 87150 грн. суми боргу, розмір інфляційного збільшення суми боргу складає 5707,66 грн.,

·          за період з 03.03.2007р. по 03.04.2007р. (індекс інфляції за березень 2007р. –100,2/100) * 85000 грн. суми боргу, розмір інфляційного збільшення суми боргу складає 170 грн.,

·          за період з 05.05.2007р. по 29.05.2007р. (індекс інфляції за травень 2007р. –100,6/100) * 79500 грн. суми боргу, розмір інфляційного збільшення суми боргу складає 477 грн.,

·          за період з 31.05.2007р. по 01.01.2009р. (індекси інфляції за червень 2007р. –102,2, за липень 2007р. –101,4, за серпень 2007р. –100,6, за вересень 2007р. –102,2, жовтень 2007р. –102,9, за листопад 2007р. –102,2, за грудень 2007р. –102,1, за січень 2008р. –102,9, за лютий 2008р. –102,7, за березень 2008р. –103,8, за квітень 2008р. –103,1, за травень 2008р. –101,3, за червень 2008р. –100,8, за липень 2008р. –99,5, за серпень 2008р. –99,9, за вересень 2008р. –101,1, за жовтень 2008р. –101,7, за листопад 2008р. –101,5, за грудень 2008р. –102,1 де середній індекс складає –139,93/100)*63600 грн. суми боргу, розмір інфляційного збільшення суми боргу складає 25392,03 грн.

Загальна сума інфляційних за заявлений позивачем за період з 5.10.06р. по 1.09.08р. складає 31746,69 = (5707,66 грн. + 170 грн. + 477 грн. + 25392,03 грн.), а тому слід достягнути з відповідача 31 687,75грн. збитків від інфляції, оскільки заявлена сума інфляційних менша за обґрунтовану.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга не може бути задоволена, однак рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2009р. слід змінити, а позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.  

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. В задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства закритого типу „КАНВІТ” відмовити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2009 р. змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

„1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу „КАНВІТ” (65017 м. Одеса, вул. Кристаловського, 40, р/р 2600681776 ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23987983) на користь відкритого акціонерного товариства Завод „ФРЕГАТ” (55210, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Корабельна, 50, р/р 26000301180075 в відділенні Промінвестбанку м. Первомайська, МФО 326449, код 14312387) 63600 грн. основного боргу, 5 123,73грн. 3% річних, 31 687,75 грн. збитків від інфляції, 1004,11 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.”

3. Видачу наказів за постановою із зазначення повних реквізитів сторін та в порядку ст. 122 ГПК України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

        Суддя                                                                                   М.С. Петров