Постанова

від 18.12.2006 по справі а-6/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-6/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2006 р.   Справа № А-6/343   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Грица Юрій Іванович,

Cуддя  Круглова Олена Микитівна    , Суддя Шелест Світлана Богданівна

При секретарі   Цюрак Андрій Михайлович

за позовом  ЗАТ "Авангард"  Загвіздя,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77450

до відповідача  Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі  вул. Галицька, 17,Тисмениця,Івано-Франківська область,77400

до відповідача  Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківської області,   вул. Дністровська, 14м.Івано-Франківськ

за участю заступника прокурора Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ   

про немайнові спори (позадоговірні)

Представники:

Прокурор: Савчук Л.Є., посвідчення № 36

Від відповідача: Дум"як В.О., (довіреність № 8563/10/10 від 20.09.06 ГДПІ)

Від відповідача: Бандурак І.Г., (довіреність № 5621/10-041 від 04.07.06 завідувач юридичним сектором )

від позивача: Госедло Р.

від відповідача: Присяжнюк І.Г. довіреність № 8415/10/10 від 14.02.06 начальник відділу контрольно-перевірочної роботи

СУТЬ СПРАВИ: подано позов про  зобов'язання ДПІ в Тисменицькому районі виконати не вчинені дії згідно загальної податкової декларації з ПДВ за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року щодо виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»щодо своєчасного відшкодування ПДВ та пункту 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та головним управлінням Державного казначейства України від 2 липня 1997р. № 209/72 - надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ.   

            15.12.06 суд видалився в нарадчу кімнату   до 18.12.06.

В процесі судового розгляду спору відбулася реорганізація відповідачів,  внаслідок чого Тисменицьку міжрайонну державну податкову інспекцію було реорганізовано в ДПІ в Тисменицькому районі, в зв"язку з чим було проведено заміну відповідача на належного відповідача, а також проведено заміну Управління Державного казначейства в Івано-Франківській області його правонаступником - Головне управління державного казначейства України в Івано-Франківській області, про що судом винесені відповідні ухвали.

         Позивач ЗАТ "Авангард" позовні вимоги підтримав  та подав суду уточнення до позовної  заяви, в якому просить суд зобов"язати ДПІ в Тисменицькому рвйоні надати висновок  Управлінню Державного казначейства  в Івано-Франківській області на відшкодування ПДВ з бюджету із зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню в розмірі вказаному в уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ ЗАТ „Авангард” (ЄДРПОУ 00853582), по яких здійснюються розрахунки з бюджетом за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року 7030392 грн.

 Відповідач-1 - ДПІ в Тисменицькому районі подав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що задекларований у загальній декларації з ПДВ податковий кредит, який дав право на бюджетне відшкодування у вказаних у позовній заяві розмірах повинен відображатися у спеціальній декларації з ПДВ та відповідно не підлягає відшкодуванню. Відповідач-1 зазначає, що задеклароване до відшкодування ПДВ не підлягає відшкодуванню також у зв'язку із відсутністю надмірної його сплати до бюджету. Крім того, посилається на   не пред'явлення під час перевірки, що проводилась ДПІ податкових накладних на 100000 грн. за лютий 2005р., а також не встановленням Відповідачем стану розрахунків між позивачем та  деяким підприємствам (постачальниками) „першої ланки”.

Відповідач-2 -  Головне Управління державного казначейства проти позову заперечило, посилаючись на те, що не здійснювало порушення прав позивача, а тому позов до нього заявлений безпідставно.

Представник прокуратури  Івано-Франківської області підтримав заперечення  ДПІ в Тисменицькому районі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд встановив, що за наслідками фінансово-господарської діяльності ЗАТ „Авангард” за період з 01.01.2004р. по 28.02.2005р. було подано уточнюючі розрахунки до декларацій, по яких здійснюються розрахунки з бюджетом за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року, де ЗАТ „Авангард” було збільшено податковий кредит на загальну суму 7049426 грн., а відповідно і суму ПДВ до відшкодування  з бюджету на загальну суму 7030392 грн. Тобто, різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення та склала 7030392 грн., і відповідно було віднесено позивачем по даній справі до відшкодування з бюджету.

З метою встановлення достовірності заявлених до відшкодування ЗАТ „Авангард” сум ПДВ з бюджету відповідно до уточнюючих розрахунків поданих в квітні 2005р. за період з 01.01.2004р. по 28.02.2005р. Тисменицькою МДПІ Івано-Франківської області проведено документальну перевірку за результатами якої складено акт №36-2340-00853582 від 05.05.2005р. та відповідно винесено податкові повідомлення-рішення №0000312310/0 та №0000332340/0 від 10.05.2005р., якими виключено дану суму із складу податкового кредиту загальної декларації з ПДВ.

В свою чергу, ЗАТ „Авангард” було подано позов до Господарського суду Івано-Франківської області  про визнання недійсними згаданих повідомлень–рішень. Судом 15.07.2005р. було прийнято рішення яким позов ЗАТ „Авангард” було задоволено, а податкові повідомлення-рішення №0000312310/0 та №0000332340/0 від 10.05.2005р. визнано недійсними.

Відповідачем-1 дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку. Львівським апеляційним господарським судом 28.11.2005р. було винесено ухвалу якою рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.05р. у справі №16/176 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відповідача-1 –без задоволення.  Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.05.2006р. касаційну скаргу ДПІ в Тисменицькому районі  також залишено без задоволення, а рішення від 15.07.05р. у справі №16/176 без змін.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду від 03.05.2006р. у справі №16/176 встановлено, що  відповідно до податкових накладних, які включені до уточнюючих розрахунків встановлено, що такі коригування податкового кредиту проведені на суми витрат по сплаті ПДВ за придбані за рахунок довгострокових кредитів основні фонди і матеріально-технічні ресурси. На дату проведення перевірки з одержаних основних фондів і матеріально-технічних ресурсів (ДТ152 –КТ 631) по податкових накладних, включених до корегуючих розрахунків, згідно даних бухгалтерського обліку, бухгалтерськими проведеннями ДТ 103, 104 –КТ 152 введено в експлуатацію фондів на суму 21941198 грн., по яких віднесено до податкового кредиту 4 388 240 грн. Податку на додану вартість. Крім того підприємством перераховано авансів на придбання основних фондів і матеріально-технічних ресурсів, відповідно до одержаних податкових накладних, що включені до корегуючих розрахунків, на суму 18186901 грн. (в тому числі ПДВ 3031150 грн.).

На підставі отриманих  податкових накладних  позивач відобразив суму сплаченого податку у складі податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ № 3 і визначив суму бюджетного відшкодування 7030392 грн. та  напрямок  відшкодування перерахування на рахунок в установі банку.

При цьому,  товариство подавало до податкової  інспекції три види податкових декларацій з податку на додану вартість: № 1 (скорочена) спеціальна декларація з ПДВ, в якій відображаються операції з реалізації молока,  худоби, птиці,  вовни, № 2 (скорочена) спеціальна декларація з ПДВ, в якій відображаються операції з реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах і з власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, №3 загальна декларація з ПДВ, в якій відображаються податкове зобов'язання та податковий кредит, що не відображаються в деклараціях форми №1 і №2. Податковим органом не заперечувалось право на обсяг задекларованого податкового кредиту позивачем. Загалом перевіряючі прийшли до висновку, що заявлений до відшкодування податковий кредит з ПДВ від придбаних основних засобів, повинен зараховуватись на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів по декларації №2  і відповідно до декларації №3 по розрахунках з бюджетом включатись не може та відповідно не підлягає відшкодуванню.

          Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Пункт 11.29. ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” носить спеціальний характер застосування та не встановлює порядку регулювання операцій з придбання.

          Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарська, товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи  продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999р. № 271 (далі по тексту ухвали Порядок)  з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників та відповідно до п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” і виключно щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва.

Розмежування податкового кредиту в різні декларації з ПДВ не передбачено даним Порядком, як і жодним іншим нормативним актом.

Відповідно до п.п. 7.7.3.п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій та проведення перевірки) в разі коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість, визначена згідно пп.7.7.1. цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Факт списання коштів з рахунку ЗАТ „Авангард”, як і факт виписування податкової накладної відповідним платником податку (контрагентом позивача), підтверджений відповідачем в Акті перевірки (стор. 6,7 акту). Перевіркою також не встановлено фактів проведення господарських операцій з суб'єктами господарювання, по яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця скасовано, угоди та (або) первинні документи визнано судовими органами недійсними(стор. 5 акту).  Оплата за придбані товари, в тому числі попередня оплата (авансування), які також підтверджені податковими накладними є підставою для віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ.

          Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено порядок визначення суми податку,  належній до сплати до бюджету або відшкодування з бюджету та строки розрахунків з бюджетами.

На момент виникнення спірних правовідносин щодо заявлення сплачених сум ПДВ до відшкодування діяла норма п.п.7.7.3 п.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якою передбачалось, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 ст. 7, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою ж для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.  Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у  цьому пункті строку,  вважаються бюджетною  заборгованістю.

          Тобто, позивачем згідно п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»за результатами звітних періодів була визначена сума, що мала від'ємне значення, що відповідно підлягала відшкодуванню ЗАТ „Авангард” з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (уточнюючого розрахунку до декларацій).  

          На момент закінчення процедури оскарження та набрання законної сили рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2005р. по справі №16/176  підпункт 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»діє в редакції, якою встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. А при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно цього підпункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

А у відповідності до п.п.7.7.2 даного Закону передбачено - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»не  встановлює обов'язок підприємства для визначення розміру податкового кредиту проведення надмірної сплати податку на додану вартість, на чому наполягає ДПІ у запереченні. Взагалі неможливо сплатити податку надмірно ніж це виходить з суми господарської операції та відповідно нарахованого ПДВ згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначається об'єкт оподаткування, оскільки покупець товару не сплачує при придбанні товару податок до бюджету , він його сплачує у складі ціни за товар.

          Згідно особливостей оподаткування податком на додану вартість,  встановлених ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість" в момент виникнення у позивача податкового кредиту у його контрагента виникає відповідне податкове зобов'язання (тобто податковий кредит позивача дорівнює податковим зобов'язанням його контрагентів). Доказів зменшення свого податкового зобов'язання постачальниками Позивача чи ДПІ за місцем їх реєстрації за відповідні періоди Тисменицькою ДПІ суду не подано.

          Таким чином , посилання ДПІ на недотримання позивачем п. 1.8. ст.1  Закону України „Про податок на додану вартість" є неправомірним, оскільки законодавець вказує, що випадки відшкодування визначаються саме цим Законом, а саме такий випадок передбачений в пп.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (станом на момент виникнення спірних правовідносин щодо заявлення сплачених сум ПДВ до відшкодування) та в п.п.7.7.2 даного Закону (станом на момент закінчення процедури оскарження та набрання законної сили рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2005р. по справі №16/176).

Відповідно пп. 7.7.10 ст. 7 Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Слід також зазначити, що Відповідач –1 не враховує, що законодавець не ототожнює поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування і дає їм різні визначення відповідно п. 1.7та п. 1.8 Закону України „Про податок на додану вартість".

В свою чергу ч.2 п.п. 7.7.5 вищевказаного закону встановлено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Згідно п.п. 7.7.6 ст.7  Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Оскільки, ЗАТ “Авангард” було сплачено ПДВ в сумі 7030392 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи належними доказами –платіжними дорученнями, в тому числі по постачальникам з якими Відповідач 1 зазначає про відсутність у нього інформації про стан розрахунків з позивачем, то підприємством на виконання вищезазначених норм було правомірно задекларовано суму ПДВ до відшкодування.

Порядок відшкодування податку встановлено Законом України «Про податок на додану вартість», пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 якого передбачено після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних  за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний  надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню.

Також, згідно п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від  02.07.1997р. № 209/72 (станом на 21.05.2001)(Далі –Порядок), згідно з яким відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунка обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний в висновку податкового органу чи рішенні суду. Таким чином, органи державного казначейства виконують приписи документів, які направлені відповідними ДПІ, або за рішенням суду.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

          Отже, на виконання вищевказаних нормативних актів та  згідно напрямку відшкодування, що містився у деклараціях, по яких здійснюються розрахунки з бюджетом за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року ЗАТ “Авангард” податковий орган (ДПІ в Тисменицькому районі) зобов'язаний був подати висновки органам Державного казначейства України (Управлінню Державного казначейства України в Івано-Франківській області) не пізніше 5-ти робочих днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ. Проте, всупереч зазначених норм, податковим органом не подано висновок до органу державного казначейства.        

          Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі №16/176, яке набрало законної сили та залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.05.2006р., встановлено що ЗАТ „Авангард” відповідно до чинного законодавства віднесено сплачені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту загальної декларації із визначенням напрямку відшкодування на розрахунковий рахунок за січень –грудень 2004 року, січень, лютий 2005 року.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заперечення відповідача стосовно посилання на зазначення  на с.6 акту перевірки №36-2040-00853582 від 05.05.2005р. про відсутність податкових накладних до коригуючого розрахунку  за лютий 2005р. на 100000 грн. спростовується наданими суду та ідповідачам для огляду Книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг) за лютий 2005р. та податковими накладними на придбання товарів (робіт, послуг) на митній території України на загальну вартість 3326080,77 грн. та суму ПДВ 661187 грн 99 коп та наявним у матеріалах справи уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2005р. в якому зазначена сума бюджетного відшкодування 375973 грн. ПДВ.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в запереченні на позовну заяву, та обґрунтовували правомірність несвоєчасного відшкодування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку  про обгрунтованість вимоги позивача про зобов'язання податкового органу виконати не вчинені дії згідно загальної податкової декларації з ПДВ за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року щодо виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»щодо своєчасного відшкодування ПДВ та пункту 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та головним управлінням Державного казначейства України від 2 липня 1997р. № 209/72 - надати висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню в розмірі вказаному у уточнюючих розрахунках до декларацій, по яких здійснюються розрахунки з бюджетом за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року, оскільки таке відшкодування здійснюється органом державного казначейства на підставі висновку податкової інспекції.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню.

Судові витрати стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість”, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

ДПІ в Тисменицькому районі надати висновок територіальному Управлінню Державного казначейства в Івано-Франківській області на відшкодування ПДВ з бюджету із зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню в розмірі вказаному у уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ ЗАТ „Авангард” (ЄДРПОУ 00853582), по яких здійснюються розрахунки з бюджетом за січень-грудень 2004р., січень, лютий 2005 року 7030392 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ЗАТ „Авангард” 77450 с. Загвіздя, Тисменицького району, Івано-Франківської області 3 грн 40 коп судового збору.

На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) постанови через місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                    Грица Юрій Іванович

Суддя                                                            Круглова Олена Микитівна

Суддя                                                            Шелест Світлана Богданівна

Виготовлено в АС "Діловодство суду"