Ухвала

від 07.08.2014 по справі 2а-9893/12/0170/8

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2014 р. м.Київ К/800/56639/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Гончар Л.Я.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Сімферопольського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування п.п.4, 5 вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Сімферопольський слідчий ізолятор Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим, в якому просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати незаконними дії відповідача з приводу включення до акту від 30 березня 2012 року №28-21/16 «п.5 Штатна дисципліна. Оплата працівників та нарахування на заробітну плату» щодо збільшення посадових окладів, в тому числі за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими, встановлення, нарахування та виплати працівникам Сімферопольського слідчого ізолятору, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу надбавки за безперервну роботу та скасувати їх; визнати незаконними та скасувати пункти 4, 5 листа-вимоги від 07 травня 2012 року №01-08-14-14/4355 «Про направлення вимог щодо усунень порушень».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано п.4 письмових вимог Державної фінансової інспекції в АР Крим від 07 травня 2012 року №01-08-14-14/4355.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Державна фінансова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 28 грудня 2011 року по 23 березня 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Автономній Республіці Крим проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Сімферопольського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки 30 березня 2012 року складений акт ревізії №08-21/16.

На підставі акту ревізії від 30 березня 2012 року №08-21/16 відповідачем на підставі п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», 07 травня 2012 року за вих.№01-08-14-14/4355 позивачу надіслано вимогу по усуненню виявлених порушень. Позивачем оскаржуються:

- п.4 вимоги - в порушення вимог постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року №268 безпідставно проведено видатки з оплати праці на підвищення посадових окладів за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими на загальну суму 143401,38 грн. та, як наслідок, завищено видатки по нарахуванню та виплаті надбавки за вислугу років на суму 28486,27 грн. та надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 58295,58 грн. та зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 80737,46 грн. У зв'язку з чим, зобов'язано прийняти передбачені законодавством заходи щодо повернення зайво виплачених коштів;

- п.5 вимоги - ревізією дотримання законодавства при вставленні надбавок та доплат встановлено, що в 2009 та періоді січень - квітень 2010 року при встановленні, нарахуванні та виплаті працівникам Слідчого ізолятора, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, обслуговуючому персоналу (водіям, завідуючій складом, робітникам котельної, коменданту тощо) нараховувалася та виплачувалась надбавка за безперервну роботу, яка не передбачена КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року №1298, ні наказом ДДУПВП «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» від 11 листопада 2005 року №184, ні іншими нормативними документами, що призвело до переплати зазначеним категоріям працюючих заробітної плати на загальну суму 18436,79 грн. та зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 6379,13 грн. У зв'язку з чим, зобов'язано прийняти передбачені законодавством заходи щодо повернення зайво виплачених коштів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог Сімферопольського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим.

В ході проведення ревізії відповідачем встановлено, що позивачем в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» безпідставно проведено видатки з оплати праці на підвищення посадових окладів за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими, на загальну суму 143401,38 грн. та, як наслідок, завищено видатки по нарахуванню та виплаті надбавки за вислугу років на суму 28386,27 грн., надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 58295,58 грн. та зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 80737,46 грн.

У п.1 постанови КМУ від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджено схеми окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців конкретних державних органів із зазначенням схем у додатках до цього пункту, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та класний чин.

Суди виходили із того, що постанова КМУ від 09 березня 2006 року №268 не регулює питання щодо встановлення посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців кримінально-виконавчої системи, і тому не може застосовуватись відносно позивача.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» умови оплати праці державних службовців та інших працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, установ, закладів та організацій відповідних галузей бюджетної сфери.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03 жовтня 2004 року №190 затверджений Порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах.

Відповідно до п.4 вказаного Порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються наказами начальників установ Державної кримінально-виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що Сімферопольським СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м.Севастополі 08 січня 2009 року винесено наказ №1о/с по особовому складу, яким було підвищено посадові оклади за умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, з 01 січня 2009 року.

13 січня 2010 року позивачем винесено наказ №1 о/с по особовому складу, яким було підвищено посадові оклади за умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, з 01 січня 2010 року.

01 січня 2011 року позивачем винесено наказ №1 о/с по особовому складу, яким було підвищено посадові оклади за умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, з 01 січня 2011 року.

Сімферопольським СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим на підставі наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03 жовтня 2004 року №190 у 2009, 2010 та 2011 роках підвищено посадові оклади за умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу.

Враховуючи вищевикладене, п.4 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим обґрунтовано визнано судами протиправним та скасовано.

В решті рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються і, з урахуванням встановлених ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судом касаційної інстанції, не переглядаються.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду попередніх інстанцій, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді