Ухвала

від 20.08.2014 по справі 2а-12238/12/0170/3

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 року м. Київ К/800/54006/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Карась О.В., Рибченко А.О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2013

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013

у справі № 2а-12238/12/0170/3

за позовом державного підприємства "Айвазовське" (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 № 0001691502, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 32 905,50 грн. (у тому числі 21937 грн. за основним платежем та 10968,50 грн. за штрафними санкціями).

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що позивачем не було допущено порушень формування показників податкової звітності з ПДВ у податковій декларації за серпень 2012 року.

Посилаючись на невідповідність висновків судів нормам чинного податкового законодавства та дійсним обставинам справи, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити позові. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що позивачем не було відображено у спірній декларації зменшення залишку від'ємного значення ПДВ у сумі 1 206 758 грн. за попередній звітний період, внаслідок чого Підприємством було занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за серпень 2012 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювану суму грошового зобов'язання з ПДВ було визначено позивачеві за наслідками проведення ДПІ камеральної перевірки даних, задекларованих Підприємством у податковій звітності з ПДВ за серпень 2012 року.

Так, в акті цієї перевірки від 21.09.2012 № 743/15-2/04792883 зазначено про формування позивачем даних податкової звітності без урахування необхідності зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (липня 2012 року) на 1 250 688 грн., як це було зафіксовано в акті камеральної перевірки податкової звітності Підприємства за липень 2012 року від 28.08.2012 № 690/1502/4792883.

Втім самі по собі висновки акта перевірки не породжують у платника будь-яких обов'язків. Такі висновки є, по суті, особистою думкою посадових осіб податкового органу з приводу поведінки платника у сфері податкових правовідносин; за відсутності узгодженого в установленому порядку податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за наслідками проведення перевірки, самі по собі висновки акта такої перевірки не підлягають врахуванню платником при формуванні податкової звітності у наступному податковому періоді.

У матеріалах справи відсутні докази узгодження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта камеральної перевірки за липень 2012 року від 28.08.2012 № 690/1502/4792883 за наслідками зменшення позивачеві від'ємного значення з ПДВ на 1 250 688 грн.

У розгляді цієї справи суди також з'ясували, що мотивом для висновку податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ на 1 250 688 грн. у декларації за липень 2012 року стало неприйняття ДПІ поданих Підприємством уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань позивача у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень та липень 2008 року, згідно з якими позивач збільшив задекларовані ним суми податкового кредиту. У той же час постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010 у справі № 2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, дії ДПІ щодо неприйняття зазначених уточнюючих розрахунків визнано протиправними та зобов'язано відповідача прийняти зазначені уточнюючі розрахунки.

Наведене також спростовує існування підстав для зменшення платникові суми від'ємного значення з ПДВ у відповідній сумі.

За таких обставин висновок судів відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваного донарахування відповідає наявним у справі доказам.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваних рішень, судом касаційної інстанції не встановлені.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі № 2а-12238/12/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась А.О. Рибченко