Рішення

від 23.06.2009 по справі 10/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09                                                                                           Справа№ 10/113

За позовом: приватного підприємства „Катюша”, м.Одеса

до  відповідача:  ТзОВ „Торгова компанія  „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів

про  стягнення  80 593  грн. 21 коп.

                                                                                                Суддя Довга О.І.

                                                                                                             Секретар С.Яремчук

Представники:   

Від позивача : Чернова Г.А. –довіреність №б/н  від 07.04.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

           На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом приватного підприємства „Катюша”, м.Одеса до  ТзОВ „Торгова компанія  „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів про  стягнення  80 593  грн. 21 коп.

          Ухвалою суду від 18.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.06.2009р.  

         Представник позивача  в судовому  засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

         Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 4369434.

          Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

          Судом встановлено:

          12 березня  2008 року  між  приватним підприємством „Катюша”, м.Одеса  (надалі - Позивач ) та  ТзОВ „Торгова компанія  „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів  (надалі - Відповідач) укладено  Попередній Договір  № 1203/01.

         Згідно п.1.1 договору та п.п.1.5, 2.1 додатку № 1 до договору  в редакції статті 3 Договору про зміни та доповнення до Попереднього договору  , Відповідач    зобов”язався передати  у користування  Позивача приміщення , розташоване у Торгово-розважальному комплексі  „Леополіс” за адресою: вул. Кульпартківська, м.Львів, Україна не пізніше 20 листопада 2008 року у придатному стані для використання , але не пізніше 30 робочих днів з дати отримання свідоцтва про право власності,  із укладенням договору оренди нерухомого майна , тобто основного договору.

        Крім того, згідно п.п.1.7, 4.4.1  Договору,  Відповідач мав завчасно, щонайменше за 20 днів повідомити  позивача про заплановану  дату передачі приміщення для виконання опоряджувальних робіт та не ухилятись від підписання відповідного акту. При цьому , дата відкриття торгово-розважального комплексу може змінюватись на розсуд Відповідача , який в цьому випадку зобов”язаний повідомити Позивача про зміну дати відкриття  не пізніше  ніж за три місяці до нової зміненої дати(п.1.5. Договору).

         Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, на виконання своїх  зобов”язань по Попередньому договору № 1203/01 Позивачем було надано Відповідачу Гарантію платежу  № 0-19-5139, видану 11.12.2008р. Акціонерним банком  „Південний”.  31 липня 2008р. останнім  був сплачений авансовий платіж , що є попередньою оплатою  першого місяця  строку оренди за Договором оренди у розмірі   72 632 грн. 74 коп.   , що підтверджується  платіжним дорученням № 187 від 31 липня 2008 року .

        Проте, в порушення  вимог укладеного Попереднього договору № 1203/01 від 12.03.2009р.,  в строк до 20 листопада 2008 року приміщення, розташоване у Торгово-розважальному комплексі „Леополіс” за адресою : вул. Кульпарківська м.Львів, не було передане Позивачу, Позивач не був повідомлений  про зміну дати відкриття комплексу, договір оренди приміщення укладено  не було .

       Згідно умов Попереднього договору , у випадку, якщо приміщення не буде введено в експлуатацію  протягом одного року з моменту укладення цього попереднього договору, тобто до 12 березня 2009 року, сторони до закінчення строку цього попереднього договору зобов”язані укласти новий попередній договір на умовах , не гірших ніж умови цього попереднього договору на новий  строк, з метою дотримання положень.

        У зв”язку з тим, що в строк до 12 березня 2009 року сторонами не було укладено  новий попередній договір на новий строк та жодна із сторін не направила  іншій стороні  відповідної пропозиції , зобов”язання, встановлені попереднім договором № 1203/01  від 12.03.2008р. припинились.

        Відповідно до п.п. 3.4, 5.1 Договору, у разі неукладення Договору оренди з вини відповідача, останній на  письмову вимогу  зобов”язаний повернути позивачу Попередню оплату без нарахування будь-яких процентів за користування   Попередньою оплатою.

        Претензію позивача №1 від 20.03.2009р. щодо повернення  попередньої оплати за договором Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

         Позивач звернувся  в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення попередньої оплати в розмірі 72 632 грн. 74 коп. та інфляційних втрат і трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов”язання щодо повернення попередньої оплати.

       Суд,  розглянувши та дослідивши докази по  справі, вислухавши пояснення представника позивача прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

         Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

          Статтею 193 ГК України передбачено, що  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів , необхідних  для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

         Судом встановлено, що на виконання своїх  зобов”язань по Попередньому  договору                 № 1203/01 Позивачем був сплачений авансовий платіж , що є Попередньою оплатою  першого місяця  строку оренди за Договором оренди у розмірі   72 632 грн. 74 коп.  

         Відповідно до ч.1 ст. 182 ГК України за попереднім договором  суб”єкт господарювання  зобов”язується  у певний строк, але не пізніше  одного року  з моменту укладення  попереднього договору , укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Частина 3 ст. 635 ЦК України встановлює, що зобов”язання , встановлене  попереднім договором, припиняється , якщо основний договір не укладений протягом строку , встановленого попереднім договором , або якщо жодна із сторін  не направила другій стороні пропозицію про його укладення.       

       У зв”язку з тим, що в строк до 12 березня 2009 року між Позивачем та Відповідачем  не було укладено  новий попередній договір на новий строк та жодна із сторін не направила  іншій стороні  відповідної пропозиції , зобов”язання, встановлені попереднім договором № 1203/01  від 12.03.2008р. припинились.  Відповідно до п.п. 3.4., 5.1 Договору, у разі неукладення Договору оренди з вини відповідача, останній зобов”язаний повернути позивачу Попередню оплату без нарахування будь-яких процентів за користування   Попередньою оплатою.

       Обов”язок повернути авансовий платіж у Відповідача виник  21 листопада 2008 року –день, наступний за днем , коли приміщення , розташоване у Торгово-розважальному комплексі  „Леополіс” за адресою: вул. Кульпарківська, м.Львів, мало бути передане Позивачу.  Претензію позивача  щодо повернення  попередньої оплати за договором Відповідач залишив без відповіді та задоволення.                

         Крім  повернення попередньої оплати, Позивач просить стягнути  за період з 21.11.2008р. по 16.04.2009р. інфляційні нарахування  , які згідно наведеного у позовній заяві розрахунку становлять  7082 грн. 91 коп. та три відсотки річних у розмірі 877 грн. 56 коп.

        Виходячи зі ст. 625 ЦК України, боржник не  звільняється від відповідальності  за неможливість  виконання ним  грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення , а також  три  проценти річних  від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Щодо застереження у договорі „без нарахування будь-яких процентів за користування   Попередньою оплатою” , то суд погоджується з тим,  що річні та інфляційні за своєю правовою природою  не відносяться  до неустойки (штрафу, пені) і не є штрафними санкціями . Сплата боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних  є  способом захисту  майнового права та інтересу кредитора  , суть яких полягає у відшкодуванні  матеріальних втрат  кредитора  від знецінення  грошових коштів  внаслідок інфляційних процесів  та отримання  компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами , належними до сплати  кредитору.

         Таким чином , існують усі правові підстави для стягнення  з Відповідача Попередньої оплати  в розмірі 72 632 грн.  74 коп. та інфляційних нарахувань у розмірі 7082 грн. 91 коп. і  трьох відсотків річних у розмірі 877 грн. 56 коп., нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

         Доказів повернення Попередньої оплати Відповідач  суду не представив, проти позову не заперечив.

         У відповідності  з ч.3 п.4  ст. 129  Конституції України та ст.33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на вищевикладене,  суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та  підлягають до задоволення повністю.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід  віднести на відповідача.

          Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.182, 193  ГК України, ст.ст. 509, 625,635 ЦК України,  ст. ст .  33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ” ( 79000, м.Львів,                                       вул. Галицька, 4  ЄДРПОУ 13827416 ) на користь приватного підприємства „Катюша” (65028, м.Одеса, вул. Болгарська, 1 п/р 2600331585 в АБ „Південний” МФО 328209 код ЄДРПОУ 24771920)  72 632 грн. 74 коп. попередньої оплати, 877 грн. 56 коп. –три відсотки річних, 7082 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 805 грн. 93 коп.  сплаченого державного мита та 312 грн.50 коп.  витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя