Постанова

від 21.08.2014 по справі 922/1427/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Справа № 922/1427/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача Мирось С.В., довіреність №08-11/5886/2-13 від 30.12.13

відповідача -Шевцова Ю.В.,довіреність від 22.04.14

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 1748 Х/1-42 ) на рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2014 року у справі №922/1427/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з додатковою відповідальністю «ТОМА», м. Харків,

про внесення змін до договору ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 червня 2014 року (суддя І.П. Жигалкін) в позові відмовлено повністю.

Позивач- Харківська міська рада, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням матеріальних норм, при неповному з'ясуванні обставин справи. Просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2014 року у справі №922/1427/14 скасувати.

28 липня 2014 року від відповідача надійшов відзив(вх.№6020), в якому відповідач просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Харківської міської ради без задоволення.

30 липня 2014 року колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду, враховуючи нез'явлення в судове засідання представника позивача, дійшла висновку, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, було відкладено розгляд справи.

11 серпня 2014 року відповідачем було надано клопотання(вх. №6486), яким ТДВ «Тома» просить суд долучити до матеріалів справи копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року у справі №922/1209/14, з аналогічного спору, що на його думку, підтверджує правомірність та обґрунтованість прийнятого у справі рішення суду першої інстанції.

До судового засідання 13 серпня 2014 року з'явились належні представники позивача та відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2006р. на підставі рішення Харківської міської ради від 28.09.2005 р. № 180/05 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" Харківською міською радою укладено з Товариством з додатковою відповідальністю "Тома" (далі - Товариство) договір оренди землі, зареєстрований в Державному реєстрі земель за № 140667100214 (далі - Договір оренди землі). За зазначеним договором оренди землі Харківська міська рада передає, а ТДВ "Тома" приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - із земель промисловості, що знаходиться в місті Харків, по вул. Іванівська, 1, загальною площею 0,1062 га, в тому числі під забудовою 0,0599 га, для експлуатації та обслуговування частини нежитлової адміністративної будівлі строком до 01.07.2055 року.

Відповідно до пункту 9 Договору оренди землі орендна плата визначена в фіксованій сумі (2759,25 гривень в місяць) і підлягає сплаті з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 Договору).

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 квадратного метру землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 р." встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." вводиться в дію з 01.01.2014 р. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Позивачем на виконання зазначених рішень отримано в Управлінні Держземагенства у м. Харкові Харківської області витяг № 813 (вих. №3811/08) від 30.10.2013р. з технічної документації на нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1062 га по вул. Іванівська, 1, в м. Харкові.

На підставі зазначеного витягу позивачем складено та підписано проект додаткової угоди від 25 листопада 2013 року до договору оренди землі, зареєстрованого 04 вересня 2006 року за № 140667100214 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", та розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку станом на 01.01.2013 року № 86/14 від 30.10.2013 року.

Відповідно до зазначеного проекту додаткової угоди розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 86/14 від 30.10.2013 року, визначений на підставі нормативної грошової оцінки відповідно до витягу з технічної документації №813 від 30.10.2013 року, на рік становить 114469,68 грн., або в місяць - 9539,14 грн.

Господарським судом Харківської області на підставі ст..632,651,652 ЦКУ,ст.. 30 ЗУ «Про оренду землі», ст..15,18 ЗУ «Про оцінку земель» відмовив у позові. Своє рішення мотивує, тим фактом, що позивачем не дотримано вимог Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. № 960/12, Рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013р. № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р."., Рішення 25 сесії Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.". Судом зазначено, що позивач за зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, погодив відповідний розмір орендної плати, змінити який за відсутності передбачених умовами договору та законом підстав, позивач як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин має змогу шляхом укладання нової угоди, або шляхом внесення змін до раніше укладеного договору з відповідачем лише за взаємною згодою, а тому відсутні підстави для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди в односторонньому порядку.

Позивач не погоджується з даною правовою позицією суду та в обґрунтування апеляційної скарги посилається зокрема на безпідставність висновків господарського суду першої інстанції про порушення порядку впровадження нормативної грошової оціни земель міста Харкова станом на 01.01.2013 є безпідставними, та протирічить нормам як чинного законодавства так і положенням Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.3013 р.№1269/13.

Також апелянт вказує на безпідставність висновку господарського суду першої інстанції, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 813 від 30.10.2013 р. складений із порушенням нормативно-правових актів та не може братися до уваги судом.

При цьому апелянт вказує, що в обґрунтування вказаного висновку суд першої інстанції не послався на вимоги жодного нормативно-правового акту, який передбачав би необхідність обстеження земельної ділянки, надання відповідачу (орендарю) можливості надати свої пояснення та докази використання земельної ділянки під час оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а вказані нормативно-правові акти таких вимог не містять.

Також зазначає, що висновок суду першої інстанції про неправильне застосування у витязі № 183 від 30.10.2013 р. коефіцієнту функціонального використання для земель 2, 5 через невірне визначення категорії земельної ділянки ґрунтується на невірному застосуванні норм Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, Інструкції із заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель(форми №№ 6-зем, 6а-зем, 66-зем, 2-зем), затвердженійнаказом Держкомстату України від 05.11.1998 р. № 377 та зареєстрованій в Мін'юсті України 14.12.1998 р. за № 788/3228.

Крім цього апелянт вказує на помилковість висновку господарського суду першої інстанції про неналежне оформлення спірної додаткової угоди у зв'язку з відсутністю доказів її затвердження директором юридичного департаменту позивача відповідно до пункту 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 р. № 960/12, оскільки вказаним пунктом Порядку передбачено лише попереднє погодження додаткової угоди директором зазначеного департаменту перед її підписанням міським головою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи з урахуванням підстав та предмету позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції що позовні вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на наступні підстави.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі-це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу одніє із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 36 договору оренди землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З огляду на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін, або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору за одночасної наявності передбачених у ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України умов.

Проте, на будь які порушення умов договору позивач в підставах позову не посилався.

Так ні спірним договором оренди землі від 04.09.2006 р. ні законом не передбачено такої підстави для внесення змін до договору як зміна нормативної грошової оцінки земель.

Як зазначалось вище, в пункті 13 договору сторони погодили, що орендна плата за землю перелядається при зміні розміру земельного податку .

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 р. внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", згідно із якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки.

В пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України»Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року № 6 роз'яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином сторони в договорі підставою для зміни орендної плати визначили збільшення ставок земельного податку згідно зі змінами у діючому законодавстві, тобто коли визначена у договорі орендна плата є нижчою за встановлений законом її граничний розмір.

Зміна органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки землі не є законодавчою зміною граничного розміру орендної плати, а встановлений умовами договору оренди землі від 04.09.2006 року розмір орендної плати не є нижчим за встановлений її граничний розмір.

Типова форма договору оренди землі, затверджена відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 також не передбачає такої підстави для внесення змін до договору як зміна нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» - нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до абз. 5 ст. 5 Законом України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено,що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Зміна грошової оцінки землі не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та які відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України можуть бути підставою для внесення змін до нього, оскільки статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено обов"язкове проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а тому сторони при укладенні договору не виходили з її постійного розміру.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або місцевого самоврядування.

За змістом наведених норм права передумовою для зміни умов договору оренди землі є наявність взаємної згоди сторін.

Умовами договору оренди землі від 04.09.2006 року сторони не погодили права позивача на внесення змін до нього в частині збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування за відсутності законодавчої зміни ставок земельного податку, що свідчить про безпідставність позовних вимог про внесення змін у договір за рішенням суду.

Крім того, відповідно до змісту постанови пленуму Верховного суду України від 03 грудня 2013 року, прийнятому за результатом перегляду постанови Вищого господарського суду України по справі № 5009/3430/12, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договру, якщо це прямо передбачено положеннями договорую

Колегія суддів наголошує, що нормативно-правові акти поширюють свою дію лише на договори, які були укладені після набрання цими актами законної сили, окрім випадків, коли в них зазначено про необхідність приведення вже укладених договорів у відповідність до цих актів.

На час укладення спірного договору діяло «Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові», затверджене рішенням від 24.12.2003 року № 280/03 Харківської міської ради 18 сесії 24 скликання.

Згідно з цим Положенням річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О = Ц*Кс*К1*К2*К3 де:

Ц - грошова нормативна оцінка земельної ділянки, грн.;

С - строк оренди, роки;

КС - коефіцієнт строку оренди земельної ділянки, який визначається згідно з таблицею пункту 2.7. цього Положення

К1 - коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов, який визначається згідно з таблицею пункту 2.8. цього Положення;

К2 - коефіцієнт обмеженого використання, який визначається згідно з таблицею пункту 2.8. цього Положення;

К3 - коефіцієнт площі земельної ділянки, який визначається згідно з таблицею пункту 2.8. цього Положення.

Відповідно до п. 2.7. даного положення до строку в 25 років застосовується коефіцієнт КС у розмірі 0,041.

Відповідно до п.2.8 даного положення безпосередньо до даної земельної ділянки коефіцієнт К3 застосовується у розмірі 1.

Таким чином, внаслідок затвердження органом місцевого самоврядування вже після укладення договору оренди землі від 04.09.2014 року нового порядку визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові змінилась формула розрахунку річної орендної плати та відповідні коефіцієнти

Однак договір оренди землі 04.09.2014 року та чинне законодавство не передбачають таких підстав для зміни договору оренди землі як зміна органом місцевого самоврядування порядку визначення розміру орендної плати, в тому числі формули її розрахунку та відповідних коефіцієнтів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду наголошує, що вказані Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, не передбачають зміну договору з підстав зміни нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада, як суб'єкт владних повноважень, реалізує останні шляхом прийняття рішень.

Також рада може виступати, як учасник цивільних правовідносин шляхом укладання різного виду угод.

В цих відносинах рада відповідно до положень статті 169 Цивільного кодексу України діє на рівних засадах з іншими учасниками.

Уклавши договір оренди земельної ділянки оренди землі від 04.09.2006року, Харківська міська рада набула статусу сторони договору та взяла на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, погодивши відповідний розмір орендної плати, змінити який за відсутності передбачених умовами договору та законом підстав для цього, рада на виконання Положення має змогу лише як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання нової угоди, або шляхом внесення змін до раніш укладеного договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою з відповідачем.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами договору оренди землі від 04.09.2006 року підстав для зобов'язання укласти додаткову угоду до цього договору про зміну розміру орендної плати без відповідного волевиявлення відповідача, висновок господарського суду першої про відмову в позові колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Крім того, колегіє суддів зазначається, що редакція додаткової угоди до договору оренди від 04.09.2006 року містить положення щодо зміни до наступних пунктів договору оренди: пункту 13 - щодо доповнення його такими підставами перегляду орендної плати як зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та зміна нормативної грошової оцінки ; пункт 14 - зміни щодо сплати пені за невнесення орендної плати у встановлені строки; пункт 28 - зміни щодо права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з наведених у пункті 13 підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі укладеної в зміненій редакції.

Колегія суддів, зазначає, що вказані зміни до договору оренди землі від 04.09.2006 року позивач просить суд внести за відсутністю обґрунтування в позовній заяві. Так в позовній заяві відсутні мотивування щодо внесення змін в пунктів 13, 14, 28 договору оренди землі від 04.09.2006 року.

При цьому колегія суддів наголошує, що позов складається з його підстав та предмету.

Під предметом позову розуміється певна матеріальна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставами позову є зазначені позивачем в позовній заяві обставини, якими він обґрунтовує свої матеріально-правові вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином зазначені зміни до пунктів 13,14, 28 спірного договору виходять за межі підстав позову.

Колегія суддів зазначає, що господарський суд розглядає справи в межах позову, тобто в межах його підстав та предмету, виходити за які він має право лише у випадку, передбаченому п. 2 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України-за клопотанням заінтересованої сторони, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача або третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет та підставу позову.

Проте позивач не заявляв клопотання про вихід за межі позову та не змінював підстав позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про внесення вказаних змін до пунктів 13, 14, 28 договору оренди землі від 08 квітня 2004 року.

Крім того, як зазначалось вище, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Натомість в договорі оренди землі від 04. 09. 2014 року сторони не погодили право на внесення змін до його положень щодо підстав перегляду орендної плати, сплати пені за невнесення орендної плати у встановлені строки та права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з наведених у пункті 13 підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі, укладеної в зміненій редакції.

Чинне законодавства також не містить прямих вказівок щодо необхідності внесення таких змін до договору оренди землі.

Зазначені зміни до пунктів 13,14 , 28 спірного договору не передбачені чинним на час його укладення та на даний час Типовим договором оренди землі, який відповідно до ч. 2 статті 14 Закону України "Про оренду землі" було затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220.

Так пункт 13 Типового договору оренди землі не передбачає такої підстави перегляду орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 14 Типового договру оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі__(відсотків) несплаченої суми за кожний день прострочення.

Також Типовий договір оренди землі не містить положень щодо права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з передбачених договором підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі, укладеної в зміненій редакції.

Отже, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, погоджуючись з наведених вище підстав з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, колегія суддів вважає безпідставними посилання суду в обґрунтування такої відмови на порушення позивачем пункту 1.1. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. щодо незатвердження спірної додаткової угоди директором юридичного департаменту позивача відповідно до пункту 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 р. № 960/12.

Як правильно зазначив апелянт в апеляційній скарзі, такі висновки суперечать чинному законодавству та нормативно-правовим актам Харківської міської ради.

Так чинні нормативно правові акти, зокрема Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затверджений рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13, Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Державного комітету України по земельним ресурсам, Міністерством аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11,Закон України «Про оцінку земель», Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» не містять вимог щодо необхідності обстеження земельної ділянки, надання відповідачу (орендарю) можливості надати свої пояснення та докази використання земельної ділянки під час оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки таких вимог не містять.

Пунктом 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 р. № 960/12, передбачено попереднє погодження, не затвердження додаткової угоди директором зазначеного департаменту перед її підписанням міським головою.

Витяг № 813 від 30.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складено на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., яке є чинним та відповідно до статті 144 Конституції України та 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковим до виконання на відповідній території і до предмету розгляду у даній справі не відноситься встановлення відповідності вказаного рішення чинному законодавству.

Проте необґрунтоване посилання господарського суду першої інстанції на зазначені підстави, як і правильність доводів апеляційної скарги щодо цього не впливають на правильність висновку господарського суду першої інстанції про відмову в позові.

Як було наведено вище, у задоволенні позову слід відмовити з інших підстав, а саме у зв'язку з тим, що спірним договором оренди землі чи законом зміна нормативної грошової оцінки землі не передбачена як підстава для внесення змін до договору та в доданій до позову додатковій угоді наведено зміни до договору за відсутності підстав, встановлених договором чи законом.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на наведене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2014 року у справі №922/1427/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Постанову складено в повному обсязі 18.08.2014 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.