Рішення

від 25.06.2009 по справі 7/51-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/51-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "25" червня 2009 р.                                                       по справі  № 7/51-38

за позовом відкритого акціонерного товариства «Волинь-АВТО», м.Луцьк

до відповідача: державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство», смт. Любешів

про стягнення 4131,64 грн.

                                                                                                                    Суддя  Шум М. С.

Представники:   

від позивача: Колпаков Ю. М., юрисконсульт (довіреність №20 від 10.01.2009р.)

          від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач –ВАТ «Волинь-АВТО»просить суд стягнути з відповідача –ДП «Любешівське лісомисливське господарство»4131,64 грн. в т.ч. 3026,40 грн. заборгованості за переданий товар на підставі накладної, 976,14 грн. інфляційних нарахувань та 129,10 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення 30.05.09р. а.с. 12).

Ухвалою суду від 26.05.2009р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалась. Одночасно повідомлено відповідача про, те що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі  ст. 75  ГПК України за наявними в ній матеріалами., а тому на підставі ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

позивач на підставі видаткової накладної №РН-006234 від 10.12.07р., передав відповідачу товар загальною вартістю 3026,40грн.

Оплату за отриманий товар відповідач  не провів.

Заборгованість на момент розгляду справи складає 3026,40 грн. Доказів які б спростовували цю заборгованість або доказів її сплати відповідач суду не надав.

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також  з угод, хоч і не передбачених законом, але  таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Таким чином, позивач, будучи продавцем за договором купівлі-продажу, виконав свій обов'язок з поставки товару, що підтверджується накладною, підписаною представником відповідача. Відповідно у відповідача на дату підписання накладних виникло зустрічне зобов'язання по оплаті одержаного товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 3026,40грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 976,14 грн. інфляційних нарахувань та 129,10 грн. 3% річних. Згідно представленого розрахунку.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 527, 530, 538, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство»(смт. Любешів, вул.. Незалежності, 88, код ЄДРПОУ 14289429) на користь відкритого акціонерного товариства «Волинь-АВТО»(м. Луцьк, вул. Рівненська, 145, код ЄДРПОУ 03120584) 3026,40грн. заборгованості, 976,14 грн. інфляційних нарахувань, 129,10 грн. 3% річних, а всього 4131,64 грн. 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                               Суддя                                                     М.С. Шум