Постанова

від 01.07.2009 по справі 52/288

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/288

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.07.2009                                                                                           № 52/288

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Маценко О.В. (дов. №08-33 від 05.01.2009 р.)

 від відповідача -Гаваза О.С.(дов. №07-04/13-Д від 07.04.2009 р.)

від третьої особи-1 -                  не з'явився

від третьої особи-2 -                  не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2009

 у справі № 52/288 (суддя  

 за позовом                               ВАТ "Західенерго"

 до                                                   Державного підприємства "Вугілля України"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Державне підприємство "Добропіллявугілля"

          Державне підприємство "Красноармійськвугілля"

 про                                                   стягнення 139056,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” (далі за текстом – ВАТ „Західенерго”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства „Вугілля України” (далі за текстом – ДП „Вугілля України”, відповідач) про стягнення 139056,00 грн. збитків, понесених поставкою вугілля неналежної якості, а також просив стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 р. залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство „Добропіллявугілля”, Державне підприємство „Красноармійськвугілля”.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі 52/288 від 08.04.2009 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 139056,00 грн. збитків, 1390,56 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №52/288 від 08.04.2009 р., прийняти нове рішення, яким частково відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ “Західенерго”.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача збитки за користування вагонами у розмірі 139056,00 грн.(плата за користування вагонами за весь час простою вагонів), однак плату за простій вагонів необхідно рахувати з моменту отримання відповідачем телеграми про виклик постачальника.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2009 р. у справі №52/288 скасувати та прийняти нове рішення, яким частково відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ “Західенерго”.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2009 р. у справі №52/288 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.01.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством „Західенерго”, як покупцем, та Державним підприємством „Вугілля України”, як постачальником, було укладено договір поставки №4-01/1-П (далі за текстом – Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п.п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.9.10 Договору останній набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2004 р. За взаємною згодою сторін термін дії договору може бути продовжений, про що сторони підпишуть відповідні додатки й доповнення до договору.

Додатковою угодою №01-12/06 термін дії договору продовжений до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до п.2.1 Договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція ТЕС покупця, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження - залізничний піввагон.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П6 та № П7 від 25.04.1966 р., з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань”, та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечать договору.

На виконання умов договору у травні 2006 року вантажоодержувачу Ладижинській ТЕС, яка є відокремленим структурним підрозділом ВАТ „Західенерго”, надійшло вугілля вагонами №№ 66186966, 60672102, 66373705, 65382277, 64161425, 66992655, 66112251, 64135361 від вантажовідправників ЦЗФ „Комсомольська” ДП „Красноармійськвугілля” та ЦЗФ „Селидівська” ДП „Добропіллявугілля”, постачальник ДП „Вугілля України”.

При прийманні спірного вугілля позивачем встановлений факт поставки вугілля невідповідної якості.

17.05.2006 р. на території Ладижинської ТЕС ВАТ „Західенерго” відбулося спільне засідання уповноважених представників, на якому спільним рішенням було вирішено: залучити для визначення фактичної якості вугільної продукції ЦЗФ „Комсомольська” ДП „Красноармійськвугілля” незалежного експерта ДП „ССІ Україна Лімітед”; результати хімічних аналізів, визначених незалежним експертом підлягають прийняттю до розрахунків та врахуванню для прийняття вугілля за якістю; вартість простою покладається на винну сторону.

Результати проведених аналізів вугільної продукції ЦЗФ „Селидівська” ДП „Добропіллявугілля” зазначені в Актах ДП „ССІ Україна Лімітед”, згідно яких показники зольності 7 (семи) вагонів вугільної продукції виходять за рамки гранично-допустимих і приймається Ладижинською ТЕС за прогресивними знижками, згідно з договором.

За результатами хімічного аналізу незалежним експертом ДП „ССІ Україна Лімітед” встановлено, що показники вугілля у вагонах №№ 66186966, 60672102, 66373705, 65382277, 64161425, 66992655, 66112251, 64135361 перевищують максимально допустимі норми встановлені договором, що підтверджується сертифікатом відбору проб та іспитів №U13Л/342Ш/2.2 вугілля марки ГСШ, вантажовідправник ЦЗФ „Комсомольська” ДП „Красноармійськвугілля”, постачальник ДП „Вугілля України”, вагон №66186966 показники - волога 13%, зольність 32,3%, сертифікатом відбору проб та іспитів №U13Л/128/2.2 вугілля марки ГСШ, вантажовідправник ЦЗФ „Селидівська” ДП „Добропіллявугілля”, постачальник „Вугілля України”, вагон №66186966 показники - волога 13%, зольність 20,6%, сертифікатом відбору проб та іспитів №U13Л/126/2.2 вугілля марки ГСШ, вантажовідправник ЦЗФ „Селидівська” ДП ”Добропіллявугілля”, постачальник „Вугілля України”, вагони №№ 66373705, 65382277, 64161425, 66992655, 66112251, 64135361 показники - волога 11,2%, зольність 20,6%.

Приймання вугілля здійснювалося у відповідності до вимог, викладених в п.5.1 Договору.

Внаслідок поставки неякісного вугілля позивачем понесені витрати у сумі 139056,00 грн., які складаються з плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Ладижинської ТЕС, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 053510, 054531, 054532, 054539, 055554, 055603.

28.01.2008 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №16-664 з вимогою відшкодувати збитки в сумі 139056,00 грн., завдані поставкою неякісного вугілля, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” щодо відшкодування відповідачем збитків у розмірі 139056,00 грн., понесених у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2009 р. у справі № 52/288 залишити без змін.

Матеріали справи № 52/288 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 03.07.09 (відправлено)