Рішення

від 23.06.2009 по справі 9/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" червня 2009 р.Справа №  9/82

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/82

за позовом: приватного підприємства "Торгівельно-промислова група", м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 250  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро", м. Кіровоград, пров. Госпітальний 2-й, 19     

про стягнення 83159,03 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Сокура В.М., довіреність №57 від 17.06.2009 року;

від відповідача - участі не брав.

Приватним підприємством "Торгівельно-промислова група" подано позовну заяву №55 від 25.05.2009 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" заборгованості за договором поставки товару №02/02/09-1 від 02.02.2009 року в розмірі 83159,03 грн., в тому числі: 37987,97 грн. основного боргу, 43692,30 грн. штрафу, 324,71 грн. 3% річних, 1154,05 грн. індексу інфляції.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні 23.06.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                                       В С Т А Н О В И В:

02.02.2009 року між приватним підприємством "Торгівельно-промислова група" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" (надалі - покупець) укладено договір поставки товару №02/02/09-1 (надалі - договір №02/02/09-1 від 02.02.2009 року).

Відповідно до умов договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця рулончики паперу туалетного з макулатури (надалі - товар), а покупець прийняти та оплатити його.

Сторонами узгоджено кількість та якість товару, його ціну, порядок здачі-прийому товару та розрахунків.

Пунктом 4.1. договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року передбачено, що товар поставляється в терміни, вказані в специфікаціях, які підписують сторони на кожну партію товару окремо.

Згідно п. 6.2. договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року оплата за товар здійснюється покупцем протягом одного банківського дня з моменту отримання ним товару.

Положеннями пункту 7.1. договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року визначено, що приймання товару покупцем здійснюється на умовах кількості та якості і оформляється видатковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року згідно специфікації №1 від 02.02.2009 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 37987,97 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 09.02.2009 року, довіреністю №14 від 09.02.2009 року, рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 09.02.2009 року (а.с. 11-14).

Однак, відповідач розрахунки відповідно до п. 6.2. договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року не провів.

Доказів на підтвердження погашення боргу за отриманий товар в сумі 37987,97 грн. у встановлений договором №02/02/09-1 від 02.02.2009 року строк, відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 37987,97 грн. основного боргу, 1154,05 грн. індексу інфляції за період з лютого по квітень 2009 року, а також три проценти річних в розмірі 324,71 грн. за період з 09.02.2009 року по 25.05.2009 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь штраф за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором поставки товару №02/02/09-1 від 02.02.2009 року в розмірі 43692,30 грн., яка розрахована останнім  як 10% від  суми договору - 436921,30 грн.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 8.2. договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року передбачено сплату винною стороною в разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором або односторонньої відмови від їх виконання у розмірі 10% від суми договору.

Враховуючи  умови  пунктів  5.1., 5.2. та 5.3. цього договору, та відсутність в комерційному  замовленні (а.с.15)  визначеної вартості  замовленого товару, господарський суд прийшов до висновку, що сторонами узгоджена сума  договору лише в частині  вартості отриманого товару, тобто в сумі  37987,97 грн.

Таким чином, враховуючи положення статей 546, 549 Цивільного кодексу України, а також умови договору №02/02/09-1 від 02.02.2009 року, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 3798,80 грн.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43265,53 грн. заборгованості, в тому числі: 37987,97 грн. основного боргу, 3798,80 грн. штрафу, 324,71 грн. 3% річних, 1154,05 грн. індексу інфляції.

В  задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                          В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" (м. Кіровоград, пров. Госпітальний 2-й, 19, ідентифікаційний код 13759873) на користь приватного підприємства "Торгівельно-промислова група" (м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 250, ідентифікаційний код 32987576) - 43265,53 грн. заборгованості, в тому числі: 37987,97 грн. основного боргу, 3798,80 грн. штрафу, 324,71 грн. 3% річних, 1154,05 грн. індексу інфляції, а також 831,59 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя  

Дата підписання рішення - 26.06.2009 р.