Рішення

від 12.06.2009 по справі 8/134пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/134пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.09                                                                                 Справа № 8/134пн

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пітомник –Сервіс»,                м. Луганськ,

до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»,                           м. Луганськ, -

про визнання права власності.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Терновська І.О. –представник, - довіреність №б/н від 10.06.09 року;

від відповідача –Тєбєкін В.В. –представник, - довіреність  №б/н від 25.11.08 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

          суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним  право власності на об'єкт  нерухомого майна, розташований за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, який складається з: нежитлової  будівлі літ. А-2  з напівпідвалом літ. п/пд., мансардою літ. МС, входами в напівпідвал літ. а2, а3, сходами літ. а4 та тамбуром літ. а5; огорожі  №,№1,№2.

          У судовому засіданні, яке відбулося 12.06.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

          Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

          Крім того, він звернувся до суду з клопотанням (вих. №б/н від 12.06.09 року), в якому просить судові витрати покласти на  нього (позивача).

          Представник відповідача позов визнав у повному обсязі (відзив на позов за вих. №15/43-1595 від 11.06.09 року).

          І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

          18.07.06 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пітомник-Сервіс»(далі –ТОВ «Пітомник-Сервіс», - покупець) та фізичною особою –громадянином  Антоновим Олександром Анатолійовичем (продавець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна –незавершеного будівництва, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в.

          Рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 08.08.06 року (справа №2006/№2-2741)  цей договір  визнано дійсним; рішення набрало законної сили.

          11.10.06 року виконавчий комітетом Луганської міської ради  прийняв рішення №269/16 «Про внесення на розгляд Луганської міської ради питання про припинення Відділу державної служби охорони при Ленінському  РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області права  постійного користування земельною ділянкою за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, - та про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Пітомник-Сервіс»в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення учбової бази кінологів за адресою: вул. Краснодонська, 5-в».

          24.10.06 року Луганською міською радою прийнято рішення №10/114 –про надання  ТОВ «Пітомник-Сервіс» в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,9372 га, розташованої за адресою: місто Луганськ. вул. Краснодонська, 5-в, -  під будівництво учбової бази кінологів.

          На підставі цього рішення між Луганською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Пітомник-Сервіс»(орендар) 28.12.06 року укладено договір оренди землі, предметом якого є вищевказана земельна ділянка площею 0,9372 га, розташована по вул. Краснодонській, 5-в, мета надання ділянки землі –під будівництво учбової бази кінологів (п.1 договору) терміном на 49 років (п.7); земельна ділянка передається в оренду під будівництво учбової бази кінологів (п.15).

          Цей договір  нотаріально посвідчено  приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу  Рябовою В.Г., за реєстром №2189.

          Його зареєстровано  у Книзі записів реєстрації державних актів на право  власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Артемівського  району міста Луганська, запис №040740200014 від 14.02.07 року.

30.11.07 року Луганською міською радою прийнято рішення №26/146 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.12.06 року за №040740200014, який укладений з ТОВ «Пітомник-Сервіс».

На виконання цього рішення сторони  29.01.08 року уклали Договір про внесення змін в договір оренди землі, згідно якому внесли зміни до пункту 1 розділу 1 «Предмет договору»та пункту 15  розділу 5 «Умови використання земельної ділянки»основного договору наступного змісту: слова «під будівництво учбової бази кінологів»замінити словами: «під будівництво учбової бази кінологів та СТО, автомийки, магазину, кафе, складських приміщень».

Цей договір нотаріально посвідчено вищезгаданим приватним нотаріусом 29.01.08 року, за реєстром №299.

Згідно з матеріалами справи, позивач спірне нерухоме майно збудував за власні кошти, на земельній ділянці, спеціально наданій йому для цієї мети, - однак без отримання  відповідного дозволу на здійснення будівельних робіт.

          Як вбачається з Технічного висновку про стан несущих конструкцій збудованої двоповерхової будівлі за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-комерційна виробнича фірма «САМСІНГ»ЛТД (ліцензія АВ №326656 від 07.06.07 року), - несуща здатність конструкцій  відповідає умовам експлуатаційних навантажень. Будівництво здійснено згідно ескізних рішень та також відповідає  чинній нормативній документації. Тріщин та деформацій несущих конструкцій не встановлено. Внутрішнє оздоблення виконане з важко-горючих матеріалів, - відповідно до норм ДБН.

          Будівля може бути прийнята в експлуатацію.

          Станом на час вирішення цього спору по суті акт введення в експлуатацію закінченого будівництвом спірного об'єкта нерухомості не складався.

          Як встановлено в ході судового розгляду спору, у березні 2009 року позивач звернувся до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»(далі –МКП «БТІ», - відповідач) з приводу здійснення інвентаризації закінченої будівництвом будівлі, розташованої за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в та отримання документу на підтвердження права власності.

          МКП «БТІ»здійснило інвентаризацію та за її наслідками 17.03.09 року склало та видало на користь ТОВ «Пітомник-Сервіс»Технічний паспорт на громадський будинок, однак свідоцтво про право власності позивача на цей об'єкт нерухомості  не видало, пояснивши це тим (відзив на позов за вих. №15/43-1595 від 11.06.09 року), що  воно (МКП «БТІ») вважає, що право власності на спірне майно за позивачем уже зареєстроване  на підставі вищезгаданого рішення  Ленінського районного суду міста Луганська від 08.08.06 року (справа №2006/2-2741), яким визнано дійсним договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом  об'єкта нерухомості, який знаходиться за тією ж адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в.

          Позивач не згоден з такою думкою МКП «БТІ»та  стверджує, що наявне становище з  визнання за ним  права власності на спірне нерухоме майно  не дозволяє йому належним чином реалізовувати свої охоронювані законом права та інтереси.

          З метою усунення такого становища він просить визнати за ним право власності на вказане майно.

          Відповідач згоден з цими вимогами позивача.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          1.По справі належним чином документально доведено, що позивач правомірно отримав у користування (оренду) земельну ділянку площею 0,9372 га, розташовану у м. Луганську, вул. Краснодонська,5-в.

          Право оренди земельної ділянки —це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі –ЗКУ).

          Орендареві надано право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди п. ґ) ч.1 ст. 95 ЗКУ).

          Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗКУ встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

 Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

          Згідно частині 2 ст. 125 ЗКУ право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

          ТОВ «Пітомник-Сервіс»уклало такий договір з власником земельної ділянки.

          2.Позивач має організаційно-правову форму –товариство з обмеженою відповідальністю.

          Як сказано у п.4 ч. 1 ст. 115 ЦКУ, господарське товариство є власником  іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

          Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, довів, що спірне майно він набув шляхом його створення (будівництва).

          Згідно ст. 328 ЦКУ право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Частиною  1 ст. 316 ЦКУ визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Статтею 317 Кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.          

         Згідно ч.ч.1-3, 6-7 ст. 319 ЦКУ власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст. 320 ЦКУ).

          Як сказано у ст. 321 Цивільного кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

          2.1. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦКУ, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Однак позивач документально довів, що спірне нерухоме майно ним збудоване на  земельній ділянці, спеціально наданій йому для цієї мети; воно відповідає усім будівельним нормам та правилам та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.  

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору, далі, керується частиною 5 цієї статті, у якій сказано, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          2.2.Частиною 1 ст. 386 Кодексу встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

          Статтею 392 ЦКУ передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, довів факт наявності у нього права власності на спірний об'єкт нерухомості та факт оспорювання його  відповідачем.

          Спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до заяви позивача (вих. №б/н від 12.06.09 року)  судові витрати покладаються на позивача.

          Судом встановлено, що позивач припустився надмірної сплати державного мита.

          Так, згідно довідці, наданій позивачем до справи, балансова вартість спірної  нежитлової будівлі  становить 5.083.000,00 грн. Згідно п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито».  Позивач при подачі позову  до суду повинен був сплатити на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 1% вартості нерухомого майна, але не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.). Фактично позивач сплатив 25602,00 грн., що підтверджується: квитанцією №4401251 від 26.05.09 року на суму 102,00 грн. та  платіжним дорученням №423 від 02.06.09 року на суму 25500,00 грн.

          Таким чином, сума надмірно сплаченого державного мита становить 102,00 грн. (25602,00 грн. –25500,00 грн.).

          Надмірно сплачене державне мито відповідно до ст. 8 вищеназваного Декрету підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

          На підставі викладеного, ст.ст.11,16,316,317,319-321,328, 386 та 392 Цивільного кодексу України; ст.ст.93,95,116 та 125 Земельного кодексу України,  керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82-85 Господарськьго процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пітомник-Сервіс», ідентифікаційний код 34450067, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, - право власності  на об'єкт  нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-«в»(п'ять-«в») та складається з: нежитлової  будівлі літ. А-2  з напівпідвалом літ. п/пд., мансардою літ. МС, входами в напівпідвал літ. а2, а3, сходами літ. а4 та тамбуром літ. а5; огорожі  №,№1,№2.

          Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на об'єкт нерухомого майна, вказаний у п.2 цього рішення, підлягає державній реєстрації.

           3.Судові витрати покласти на позивача.

          4.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пітомник-Сервіс», ідентифікаційний код 34450067, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, - надмірно сплачене державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.

          Підставою для повернення державного мита є копія цього рішлення, скріплена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.06.09 року за згодою  представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –  15 червня 2009 року.

           Суддя                                                                                                  А.П. Середа