Ухвала

від 14.08.2014 по справі 826/9446/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9446/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВММ-Гранд Буд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 року №0000262250,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВММ-Гранд Буд» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 № 0000262250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВММ-Гранд Буд» з питань взаємовідносин з ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 78/22-521/35912241 від 16.01.2013 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ «Управління спеціальних машин № 11», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 185 707 грн. за звітний період - вересень 2012 року.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 30.01.2012 № 0000262250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 232 134,00 грн., в т.ч. 185 707,00 грн. - основний платіж та 46 427,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Відповідач обґрунтовує правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення тим, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» відсутнє, а подані на перевірку документи не можуть вважатися первинними, тому немає підстав для податкового обліку вказаних господарських операцій.

На підтвердження такої своєї позиції відповідач посилається на акт ДПІ у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 03.12.2012 № 1030/22-2/37565984 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад 2011 року - жовтень 2012 року (далі - акт № 1030/22-2/37565984).

На підставі висновків зазначеного акта перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивач не має права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки первинні документи отримані позивачем від контрагента оформлені з порушенням вимог законодавства та відсутня реальність та фактичність вчинення господарських операцій позивача з контрагентом.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» було укладено договір про надання послуг оренди № 08/12 від 10.09.2012 року, згідно якого ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» (Виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ «ВММ-Гранд Буд» (Замовника) надати транспортні, вантажно-підйомні послуги оренди, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На підтвердження виконання сторонами зазначеного договору в матеріалах справи наявні протокол узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору № 08/12), акт здачі-прийняття робіт та податкові накладні на загальну суму 272 300,00 грн. у т.ч. податок на додану вартість 45 383,33 грн.

Між позивачем та ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» було укладено договір будівельного субпідряду № 08/01/12 від 11.09.2012 року, згідно якого ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» (Підрядник) зобов'язується за завданням ТОВ «ВММ-Гранд Буд» (Замовник) на свій ризик відповідно до умов договору, робочої документації та протоколу погодження договірної ціни виконати на об'єкті «Оптовий ринок сільськогосподарської продукції на перетині вул. Куприна та вул. Карла Либкнехта у Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області» субпідрядні роботи по армуванню стяжки (12 870 м2) та з укладки пароізоляції в один шар (7407 м2).

На підтвердження виконання сторонами договору № 08/01/12 в матеріалах справи наявні протокол узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору № 08/01/12), рахунок-фактура №467/1 від 11.09.2012 року, на суму 344 805,66 грн., акт здачі-прийняття робіт та податкові накладні на загальну суму 344 805,66 грн. у т.ч. податок на додану вартість 57 467,61 грн..

Між позивачем та ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» було укладено договір будівельного субпідряду № 08/2/12 від 12.09.2012 року, згідно якого ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» (Підрядник) зобов'язується за завданням ТОВ «ВММ-Гранд Буд» (Замовник) на свій ризик відповідно до умов Договору, робочої документації та протоколу погодження договірної ціни виконати комплекс робіт та надати послуги і здати їх Замовнику.

На підтвердження виконання сторонами договору № 08/2/12 в матеріалах справи наявні протокол погодження договірної ціни на виконання комплексу робіт та надання послуг (Додаток № 1 до Договору № 08/2/12), рахунок-фактура № 471/1 від 12.09.2012 року, на суму 497 136,00 грн., акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні на загальну суму 497 136,00 грн. у т.ч. податок на додану вартість 82 856,00 грн..

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, згідно наданих виписок банку.

На підставі виданих ТОВ «Управління спеціальних машин № 11» податкових накладних, за вересень 2012 року відповідач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 185 707,00 грн.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції в повній мірі перевірено реальність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами у відповідності до вимог ЦК та ГК України. Окрім того, вищевказані господарські договори недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК.

Виходячи із вищевикладеного, позивач надав суду належним чином оформлені первинні документи отримані в межах господарських відносин з ТОВ «Управління спеціальних машин № 11», у зв'язку з чим правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.08.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.