Ухвала

від 18.08.2014 по справі 807/488/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 876/6893/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 червня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м.Мукачеві та Мукачівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

11.02.2014р. ОСОБА_1 звернулася з позовом в Закарпатський окружний адміністративний суд до Управління Пенсійного фонду в м. Мукачеві та Мукачівському районі Закарпатської області (далі-Управління), просила визнати дії Управління незаконними та зобов'язати Управління призначити позивачу пенсію за віком; зобов'язати Управління виплатити позивачу кошти по пенсії за віком з дня виникнення в неї права на пенсію відповідно до ст. ст. 1, 3, 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; відшкодувати позивачу за рахунок державного бюджету України заподіяну їй моральну шкоду.

09 квітня 2014 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду справу передано на розгляд Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.06.2014р. в справі №807/488/14 залишено позовну заяву без розгляду. Ухвала обґрунтована тим, що позивач повторно не з'явився в судове засідання хоча, як зазначено в оскарженій ухвалі, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив. Також від позивача не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.06.2014р. в справі №807/488/14 скасувати та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 10 червня 2014 року була присутня в судовому засіданні. Про розгляд справи в наступному судовому засіданні 20.06.2014р. була належним чином повідомлена, однак у зв'язку з хворобою не мала змоги з'явитись. Отже в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства, повторність визначена судом першої інстанції є безпідставною.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Виходячи з правил, встановлених ч.3 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічне положення закріплено також у п.4 ч.1 ст.155 КАС України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, істотною умовою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття, належним чином повідомленого позивача у судове засідання без поважних причин.

Неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі.

Згідно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку із неявкою позивача у судові засідання призначені на 29.05.2014р. та 20.06.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, після передачі справи на розгляд до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, справу призначено на 15.05.2014р. о 14:00 год., про що позивача належним чином повідомлено (а.с.41).

15.05.2014р. у відкритому судовому засіданні, за участю позивача ОСОБА_1, у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.05.2014р. о 09:00 год. (а.с.43).

27.05.2014р. у відкритому судовому засіданні, за участю позивача ОСОБА_1, у зв'язку із поданим клопотання від ОСОБА_1 про залучення в судове засідання свідка, головуючий-суддя оголосив перерву до 29.05.2014р. о 10:00 год. (а.с.61).

29.05.2014р. у відкритому судовому засіданні відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою позивача на 10.06.2014р. о 14:30 год. (а.с.64).

10.06.2014р. у відкритому судовому засіданні, за участю позивача ОСОБА_1, у зв'язку із поданим клопотанням про витребування документів, суд відклав розгляд справи на 20.06.2014р. о. 10:00 год. (а.с. 103).

Позивач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 20.06.2014р, що підтверджується журналом судового засідання від 10.06.2014р., однак, як вбачається з довідки від 20.06.2014р., через різке підвищення тиску і гіпертонічний криз їй була надана медична допомога згідно протоколів лікування, а тому не мала змоги з'явитись в судове засідання.

Аналіз обставини у справі та вимог чинного законодавства дає можливість колегії суддів дійти висновку, що залишаючи позовну заяву без розгляду з покликанням на повторність неявки позивав в судові засідання 29.05.2014р. та 20.06.2014р. суд першої інстанції не врахував, що в силу роз'яснень Вищого адміністративного суду України щодо розуміння «повторне нез'явлення», використовуючи лінгвістичне (мовознавче) тлумачення нормативно-правових актів, який охоплює собою семантичне, фразеологічне і етимологічне тлумачення (використовується для з'ясування значення слів з урахуванням їх походження) зазначив, що «повторне нез'явлення» можна вважати лише неявку позивача на два чи більше судових засідання підряд: вчинення однієї і тієї ж дії підряд два або більше разів.

Оскільки справа розглядом призначалась, в тому числі, на 29.05.2014р., 10.06.2014р. та 20.06.2014р., а тому з огляду на роз'яснення ВАС України, неявка на судові засіданні 29.05.2014р. та 20.06.2014р. не може вважатися повторною, що є наслідком висновки суду щодо повторного неприбуття в судове засідання позивача вважати невірними.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуваню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.160, 195, 197, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 червня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №807/488/14 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик