Ухвала

від 14.08.2014 по справі 813/4824/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 р. Справа № 876/11270/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату м.Мостиська на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. по справі за позовом Дрогобицько-Самбірської єпархії Української православної церкви Київського патріархату до Львівської обласної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Релігійна громада Української автокефальної православної церкви м.Мостиська, Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату м.Мостиська про визнання дій протиправними та скасування розпорядження,-

встановив:

20.06.2013 року позивач - Дрогобицько-Самбірська єпархія Української православної церкви Київського патріархату (надалі - Єпархія) звернулась до суду із позовною заявою до Львівської обласної державної адміністрації, (надалі - ЛОДА), третіх осіб: Релігійної громади Української автокефальної православної церкви м.Мостиська (надалі - Релігійна громада УАПЦ), Релігійної громади Української православної церкви - Київського патріархату в м.Мостиська (надалі-Релігійна громада УПЦКП) та просила визнати протиправними дії ЛОДА щодо прийняття розпорядження №322/0/5-13 від 06.06.2013 року та скасувати це розпорядження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010р. у справі №2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, ЛОДА не було зобов'язано зареєструвати зміни до статуту Релігійної громади УАПЦ, а зобов'язано розглянути відповідне питання щодо реєстрації змін та вирішити питання реєстрації змін. Проте відповідачем винесено незаконне розпорядження на виконання постанови, яка не була вже актуальна і не підлягала виконанню в такий спосіб.

Позивач вважає, що у відповідача по справі процесуально не було жодних правових підстав вносити зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495, якщо є не скасоване розпорядження голови Львівської ОДА від 26.04.2012 року.

На думку позивача протиправність дій відповідача полягає і в тому, що статут Релігійної громади УАПЦ, який подано для реєстрації, визначено юридичну адресу парафії м.Мостиська вул. Шевченка,3, проте жодних правовстановлюючих документів стосовно права користування чи власності будівлі за цією адресою реєструючому органу не надано. В той час за цією адресою зареєстрована нежитлова будівля, яка на праві власності належить Релігійній громаді УПЦКП.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до переконання, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження ЛОДА діяла в межах наданих їй законом повноважень, оскільки в процесі примусового виконання виконувала судове рішення, яким ЛОДА було зобов'язано розглянути подані для реєстрації зміни до Статуту і вирішити питання реєстрації змін до статуту Релігійної громади УАПЦ, що було реалізовано розпорядженням №322/0/5-13 від 06.06.2013р. Окрім того, Єпархією не наведено обставин на підставі яких її право порушено прийняттям розпорядження №322/0/5-13 від 06.06.2013р, а тому в задоволенні позову слід відмовити

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату м.Мостиська оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема апелянт посилається на те, що в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010р. у справі №2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, ЛОДА не було зобов'язано зареєструвати зміни до статуту Релігійної громади УАПЦ, а зобов'язано розглянути відповідне питання щодо реєстрації змін та вирішити питання реєстрації змін.

Апелянт вважає, що у відповідача по справі процесуально не було жодних правових підстав вносити зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495, якщо є не скасоване розпорядження голови Львівської ОДА від 26.04.2012 року.

Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки тому факту, що Релігійна громада УАПЦ м.Мостиська яка звернулась із внесення змін до статуту Релігійної громади УАПЦ м.Мостиська є окремою юридичною особою, яка зареєстрована розпорядженням голови Львівської ОДА від 01.03.2007 року № 190, код ЄДРПОУ 35156771.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року №987 (далі-Закон №987), релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.

Стаття 9 Закону №987, передбачає, що релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, а саме для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, положеннями ст.255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно ч.4 ст.257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В контексті викладених правових норм колегією суддів встановлено, що на виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по справі №2а-8423/10/1370 (а.с.67-71), Львівським окружним адміністративним судом 03.01.2012р. виданий виконавчий лист №2а-8423/2010 (а.с.74-75).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішення здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема виконавчих листів, що видаються судами.

На підставі вищезгаданого виконавчого документа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень в ході виконання виконавчого провадження до ЛОДА була пред'явлена вимога державного виконавця від 17.01.2013 року №325/5-3 про негайне виконання виконавчого листа №2а-8423/2010 виданого 03.01.2012р. Львівським окружним адміністративним судом, та зобов'язання повідомити про виконання відділ примусового виконання рішень та вказати відповідальну за виконання даного рішення особу та її посаду в термін п'яти робочих днів з моменту отримання (а.с.83).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010р., яка залишена без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011р. та якою визнано протиправним та скасовано п. 4 Розпорядження Голови ЛОДА №318/0/5-10 від 08.04.2010 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад» щодо реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ, якими викладено Статут у новій редакції - як статут Релігійної громади УПЦКП; визнано протиправними дії ЛОДА, що виразились у поверненні листом начальника відділу у справах національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації №125 від 02.03.2010р. Релігійній громаді УАПЦ під керівництвом отця Б.Тицейка поданих для реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради під 17.09.1991 року № 495; визнано протиправною бездіяльність ЛОДА, що полягала у не проведенні реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495, та затверджений Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, подані на реєстрацію Релігійною громадою УАПЦ під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року; зобов'язано ЛОДА відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою УАПЦ під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2010 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою УАПЦ під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року, вимоги державного виконавця від 17.01.2013 року №325/5-3, керуючись ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», враховуючи методичні рекомендації відділу правової та експертної роботи управління у справах релігійних організацій Міністерства у справах національностей, міграції та культів від 1995 року, документів, поданих релігійною громадою - ЛОДА прийнято розпорядження №322/0/5-13 від 06.06.2013р. про реєстрацію змін до статуту релігійної громади УАПЦ, виклавши статут у новій редакції із застереженнями (а.с.23).

З тексту Застереження вбачається, що статутом УАПЦ у новій редакції, який подано до реєстрації, визначено юридичну адресу парафії: 81300, вул.Шевченка,3 м.Мостиська Львівської області, проте жодних правовстановлюючих документів на право користування чи власності будівлі (іншого нерухомого майна) за вказаною юридичною адресою не надано. Як вбачається з документів наявних в ЛОДА за цією ж адресою зареєстрована Релігійна громада УПЦКП, яка є власником нежитлової будівлі за вказаною адресою, що підтверджується свідоцтвом на праві власності (а.с.24).

В судовому засіданні представники УАПЦ зазначили, що спору з Релігійною громадою УПЦКП щодо культової споруди, яка знаходиться за адресою вул.Шевченка,3 у м.Мостиська не має.

У Постанові Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010р. встановлені обставини, які не підлягають доказуванню в порядку ст.72 КАС України зазначено, що Указом Архієпископа Львівського УАПЦ Макарія №21 від 30.01.2009 року колишнього настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області митрополита Ярослава Качмара звільнено від виконання обов'язків настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, а настоятелем призначено декана Мостиського деканату митрополита Богдана Тицейка. 01.03.2009 року знову відбулися Парафіяльні Збори Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, якими вирішено внести зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська), код ЄДРПОУ 23957456, який зареєстрований Рішенням Виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 17.09.1991 року, з урахуванням змін, що зареєстровані скасованим Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. розпорядження Голови ЛОДА №363 від 03.04.1996 року, та з урахуванням нової редакції, що зареєстрована скасованим Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі №3/186-10/121 підпунктом 2.2. пункту 2 розпорядження Голови ЛОДА № 534 від 07.06.2007 року, виклавши його у новій редакції, відновивши при цьому назву Релігійної громади -«Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області» та конфесійну належність до Української Автокефальної православної Церкви.

У відповідності до ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способами, визначеними законодавством, є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження ЛОДА діяла в межах наданих їй законом повноважень, оскільки в процесі примусового виконання виконувала судове рішення, яким ЛОДА було зобов'язано розглянути подані для реєстрації зміни до Статуту і вирішити питання реєстрації змін до статуту Релігійної громади УАПЦ, що було реалізовано розпорядженням №322/0/5-13 від 06.06.2013р. Окрім того, Єпархією не наведено обставин на підставі яких її право порушено прийняттям розпорядження №322/0/5-13 від 06.06.2013р, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160 ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату м.Мостиська залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. по справі № 813/4824/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.М. Довгополов

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 19.08.2014 року.