Постанова

від 21.08.2014 по справі 923/436/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

               ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "21" серпня 2014 р. Справа № 923/436/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко, при секретарі судового засідання – І.М. Станковій, представники прокуратури, відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест" на рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2014р. у справі № 923/436/14 за позовом прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави до відповідачів: 1)Голопристанської районної державної адміністрації; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди та повернення земельної ділянки, встановив: Прокурор Голопристанського району Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області про: -визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 04.08.2009р. за №4АА002146-040972100002; -зобов'язання ТОВ "Агропромінвест" повернути земельну ділянку загальною площею 61,27га, нормативна грошова оцінка якої складає 496208,13грн., розташованої на території Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки; -скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам статей 123, 124 Земельного кодексу України спірний договір оренди укладено за відсутності розпоряджень про затвердження землевпорядної документації та передачу земельної ділянки в оренду, всіх передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов договору, а також без проведення вилучення у постійного користувача – Державного підприємства "Збур'ївське лісомисливське господарство" частини переданої в оренду земельної ділянки – озеро "Макардове" площею 13,078га, у зв'язку з чим договір слід визнати недійсним на підставі частини першої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", із застосуванням передбачених частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України наслідків його недійсності у вигляді повернення земельної ділянки, а також скасування державної реєстрації. Одночасно прокурор, посилаючись на приписи статті 267 Цивільного кодексу України, просив поновити строк позовної давності, оскільки про порушення вимог земельного законодавства йому стало відомо лише у лютому 2014 року після надходження відповідного звернення Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області. Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.05.2014р. позовні вимоги в частині визнання договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки задоволено з огляду на те, що районною державною адміністрацією розпорядження про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її у користування не приймалося, тоді як розпорядженням відповідача від 30.03.2007р. №144 лише надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, та, крім того, спірний договір не містить таких істотних умов договору як визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. В частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди судом припинено провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки скасування державної реєстрації є наслідком визнання його недійсним, а предметом спору може бути лише відмова у проведенні реєстраційних дій. Стосовно строків позовної давності судом зазначено про те, що позов подано в межах передбаченого статтею 261 Цивільного кодексу України строку позовної давності, оскільки про порушення вимог земельного законодавства при укладенні спірного договору прокурору стало відомо лише у листопаді 2013 року. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Агропромінвест" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги товариством зазначено, що розпорядження райдержадміністрації від 30.03.2007р. №144, на підставі якого укладено спірний договір, є чинне, у встановленому порядку не скасоване, а, відтак, відсутні підстави для визнання договору недійсним. Також скаржник зазначив, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Крім того, апелянт зазначив про те, що наведені прокурором причини пропуску строку позовної давності не є поважними, а тому не підлягають відновленню. Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. 30.03.2007р. на підставі клопотання ТОВ "Агропромінвест" щодо надання земельної ділянки в оренду від 15.03.2007р. №1/03 Голопристанською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №144 "Про надання земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест", відповідно до пункту першого якого ТОВ "Агропромінвест" надано в оренду строком на 25 років раніше відведені земельні ділянки без зміни їх цільового призначення площею 61,27га для видобутку солі на території Геройської сільської ради, а також встановлено річну орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Пунктом другим доручено заступнику голови районної державної адміністрації спільно з районним відділом земельних ресурсів забезпечити укладення договору оренди землі згідно з пунктом першим даного розпорядження, а пунктом третім контроль за виконанням цього розпорядження покладено на заступника голови райдержадміністрації (а.с.19). При цьому, як зазначено у вказаному розпорядженні, останнє прийнято з урахуванням розпорядження Голопристанської райдержадміністрації від 18.03.2003р. №142 "Про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки в оренду", яким затверджено проект відведення та передано в оренду Приватному підприємству "Торговий дім "Інвентор" земельну ділянку площею 61,27га із земель запасу Геройської сільської ради під розміщення виробничих площ по видобутку солі (а.с.18). В подальшому, розпорядженням Голопристанської районної державної адміністрації від 04.07.2007р. №325 внесено зміни до розпорядження від 30.03.2007р. №144, а саме: доповнено назву розпорядження після слів "Про надання" словами "дозволу на розробку проекту технічної документації із землеустрою по передачі", доповнено пункт перший розпорядження після слів "Надати" словами "дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по передачі", а також доповнено розпорядження пунктом другим такого змісту: "2.Районному відділу земельних ресурсів забезпечити контроль за поданням на затвердження до районної державної адміністрації зазначеної у пункті першому даного розпорядження технічної документації у терміни, встановлені Земельним кодексом України", у зв'язку з чим пункти 2, 3 розпорядження вважати відповідно пунктами 3, 4 (а.с.20). 16.06.2009р. на підставі вказаних розпоряджень між Голопристанською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ТОВ "Агропромінвест" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до розділу першого якого орендодавцем передано у володіння та користування орендаря земельну ділянку площею 61,27га із земель запасу на території Геройської сільської ради для розміщення виробничих площ по видобутку солі строком на 25 років (а.с.10-13). Як вбачається із договору, до складу земельної ділянки, переданої за цим договором, увійшли земельні ділянки, під озерами "Чорна Засуха" (5,0053га), "Чорне" (11,2321га), "Вовче" (15,332га), "Сапетне" (12,5039га), "Придорожнє" (4,1161га), "Макардове" (13,078га). Договір зареєстрований у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.08.2009р. за №4АА002146-040972100002. В якості підстави для визнання договору оренди недійсним прокурор зазначає порушення норм земельного законодавства при його укладенні. Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору) передбачалось, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Згідно із частиною першою статті 124 Земельного кодексу України(в редакції, чинній на час укладення договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Зазначені законодавчі положення дають підстави для висновку, що укладенню договору оренди землі мало передувати розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду та про передачу земельної ділянки в оренду. Натомість, як вбачається із матеріалів справи, в порушення вищенаведених норм земельного законодавства районною державною адміністрацією розпорядження про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її у користування не приймалося, тоді як розпорядженням відповідача від 30.03.2007р. №144, з урахуванням розпорядження від 04.07.2007р. №325, лише надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. До того ж, матеріали справи свідчать про те, що на запит прокурора Голопристанського району від 18.03.2014р. за №81/1891вих.14, Голопристанською районною державною адміністрацією надано лист-відповідь від 31.03.2014р. №01-23/773 стосовно того, що ТОВ "Агропромінвест" зверталося до райдержадміністрації із заявами від 04.10.2007р. №401 та від 09.06.2009р. №320 про затвердження технічної документації із землеустрою з передачі в оренду земельної ділянки площею 61,27га під розміщення виробничих площ по видобутку солі на території Геройської сільської ради. За результатами розгляду зазначених заяв технічна документація із землеустрою з передачі в оренду вказаної земельної ділянки райдержадміністрацією не затверджувалась (а.с.39). Крім того, як зазначено вище по тексту цієї постанови, до складу земельної ділянки, переданої за цим договором, увійшла, зокрема, земельна ділянка під озером "Макардове" площею 13,078га. Згідно інформації, повідомленої Державним підприємством "Збур'ївське лісомисливське господарство" у листах від 15.11.2013р. за вих.№510/01-3, від 26.03.2014р. за вих.№101/01-3, озеро "Макардове" відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування знаходиться на території Геройського лісництва – основні водні масиви: квартал 7 виділ 26 площа 12,0га, виділ 35 площа 3,7га; квартал 8 виділ 43 площа 6,9га. Також зазначено, що загальна площа озера змінюється за рахунок зміни рівня ґрунтових вод відповідно до сезонності. Крім того, повідомлено, що звернень щодо погодження документації до підприємства не надходило, згоди на вилучення чи оренду земельної ділянки адміністрацією підприємства не надавалося (а.с.22). Про перебування озера "Макардове" на території Геройського лісництва ДП "Збур'ївське лісомисливське господарство" свідчать матеріали базового лісовпорядкування (а.с.23-27). Відповідно до статті 5 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами (стаття 16 Лісового кодексу України). Згідно із приписами статті 18 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору) тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Відповідно до приписів статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Частиною п'ятою статті 122 цього Кодексу встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Відповідно до положень статті 31 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору) обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території, зокрема, приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Статтею 32 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору) визначено повноваження районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин, відповідно до яких останні у сфері лісових відносин на їх території, зокрема, приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення. З викладеного вбачається, що Голопристанська районна державна адміністрація, надавши в оренду земельну ділянку, до складу якої увійшла земельна ділянка лісогосподарського призначення під озером "Макардове" площею 13,078га, що знаходиться у постійному користуванні ДП "Збур'ївське лісомисливське господарство" на території Геройського лісництва, розпорядилась нею поза межами наданих їй законом повноважень. Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом, спірний договір не містить таких передбачених частиною першою статті 15 Закону Укаїни "Про оренду землі" істотних умов договору як визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Таким чином, оцінивши обставини справи у відповідності до вищенаведених положень земельного законодавства, судова колегія зазначає, що передача спірної земельної ділянки в оренду відбулася з порушенням встановленого порядку передачі земельної ділянки у тимчасове користування, з перевищенням наданих відповідачу повноважень, а також оспорюваний договір не містить всіх істотних умов договору оренди землі. Загальні вимоги, недодержання яких є підставою недійсності правочину, встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України. Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до вимог частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України "Про оренду землі"). Згідно із статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Враховуючи, що укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам земельного законодавства, спірний договір слід визнати недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" із застосуванням передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків його недійсності шляхом зобов'язання ТОВ "Агропромінвест" повернути земельну ділянку загальною площею 61,27га, нормативна грошова оцінка якої складає 496208,13грн., розташованої на території Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. В частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди судом правомірно припинено провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), оскільки скасування державної реєстрації є наслідком визнання його недійсним, тоді як спір про відмову у проведенні реєстраційних дій на даний момент відсутній. Стосовно позовної давності апеляційна інстанція зазначає наступне. Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. У відповідності до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Прокурор Голопристанського району Херсонської області, звертаючись у квітні 2014 року з даним позовом до суду, просив поновити строк позовної давності, оскільки про порушення вимог законодавства при укладенні договору йому стало відомо лише у лютому 2014 року після надходження відповідного звернення Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області. Матеріали справи свідчать про те, що в обґрунтування зазначених доводів прокурором не надано жодних доказів, проте оскільки відповідачами не заявлено про сплив позовної давності, то відсутні підстави для застосування передбаченого частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України  наслідку її спливу, яким є відмова у позові. Отже, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд – постановив: Рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2014р. у справі №923/436/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили. Повний текст постанови підписано 26.08.2014р. Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук           Суддя                                                                                С.В. Таран Суддя                                                                                В.Б. Туренко