Постанова

від 20.08.2014 по справі 6/200

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 6/200

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Токаренко Я.С.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 14.10.2013 у справі № 6/200 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" простягнення 43 921, 14 грн.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" (далі - ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" (далі - ОСББ "Простір") про стягнення 53 921, 14 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 22.03.2007 порушено провадження у справі № 6/200 за позовом ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" до ОСББ "Простір" про стягнення 53 921, 14 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (далі - ТОВ "Центр інфотехнологій") звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну позивача його процесуальним правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013, відповідно до ст. 25 ГПК України, було замінено ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" його правонаступниками ТОВ "Центр інфотехнологій" в частині вимог про стягнення 43 921, 14 грн. та Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" в частині вимог про стягнення 10 000,00 грн. Цією ж ухвалою припинено провадження у справі в частині стягнення 10 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С.А.) від 14.10.2013 позов задоволено, стягнуто з ОСББ "Простір" на користь ТОВ "Центр інфотехнологій" 43 921, 14 грн. боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Ільєнок Т.В., Отрюх Б.В.) від 31.03.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2013, ОСББ "Простір" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суди не дали можливості відповідачу та не витребували самі докази, а саме бухгалтерські документи по взаємовідносинах з позивачем, що спричинило прийняття незаконних судових рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2014 касаційну скаргу ОСББ "Простір" прийнято до провадження та призначено на 20.08.2014.

На адресу суду, 08.08.2014 від представника ОСББ "Простір" надійшла заява з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням у відпустці.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З огляду на те, що ОСББ "Простір" відповідно до норм чинного законодавства не позбавлене можливості реалізувати своє право на участь в судовому засіданні через іншого представника, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

ТОВ "Центр інфотехнологій" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" (енергопостачальна організація) та ОСББ "Простір" (покупець) 01.01.2004 було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450124, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору покупець зобов'язався приймати та своєчасно здійснювати оплату за поставлену теплову енергію на умовах даного договору.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що покупець самостійно розраховується за прийняту теплову енергію згідно з отриманим платіжним дорученням не пізніше 28 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 10.1 договору він укладений на термін з 01.01.2004 до 01.01.2005 і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у період з листопада по грудень 2006 року ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" поставила ОСББ "Простір" теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 67 242, 52 грн.

ОСББ "Простір" належним чином умови договору не виконав, поставлену теплову енергію у вигляді гарячої води оплатив частково на суму 13 321, 38 грн.

Таким чином, господарськими судами встановлено, що заборгованість відповідача за теплову енергію поставлену протягом листопада-грудня 2006 року на час звернення з позовом становила 53 921, 14 грн.

ТОВ "Центр інфотехнологій" подало до місцевого господарського суду клопотання про заміну позивача. Обґрунтовуючи дане клопотання ТОВ "Центр інфотехнологій" посилалося на те, що воно є процесуальним правонаступником позивача у спірних правовідносинах. На підтвердження вказаних обставин подало копії таких документів: статут Публічного акціонерного товариства "Екостандарт", відповідно до якого останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер"; Договір факторингу № 28/09/12 від 28.09.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк", та Договір факторингу № 04/10/12 від 04.10.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" та ТОВ "Центр інфотехнологій", внаслідок яких ТОВ "Центр інфотехнологій" набуло право вимоги до боржника за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води у сумі 43 921,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013, відповідно до ст. 25 ГПК України, було замінено ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" його правонаступниками ТОВ "Центр інфотехнологій" в частині вимог про стягнення 43 921, 14 грн. та ПАТ "Екостандарт" в частині вимог про стягнення 10 000, 00 грн.

ПАТ "Екостандарт", як встановлено судами попередніх інстанцій, припинено 23.08.2013 за судовим рішенням, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.09.2013.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У зв'язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі в частині стягнення 10 000, 00 грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що станом на час розгляду справи право вимоги на суму 43 921, 14 грн. належить ТОВ "Центр інфотехнологій".

З огляду на те, що доказів сплати відповідачем боргу в сумі 43 921, 14 грн. матеріали справи не містять та не надані судам, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, то господарські суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 43 921,14 грн. боргу.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.2004 за листопад-грудень 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 зазначено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судами попередніх інстанцій, як зазначалось вище, встановлено, що у період з листопада по грудень 2006 року ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" поставила ОСББ "Простір" теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 67 242, 52 грн., а ОСББ "Простір" належним чином умови договору не виконав, поставлену теплову енергію у вигляді гарячої води оплатив частково на суму 13 321, 38 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за теплову енергію поставлену протягом листопада-грудня 2006 року на час звернення з позовом становила 53 921, 14 грн.

Разом з тим, судами не зазначено якими саме доказами підтверджується факт поставки позивачем теплової енергії відповідачеві за спірний період у сумі 67 242, 52 грн., які докази свідчать про часткову оплату цієї у суми в розмірі 13 321, 38 грн.

Окрім того, зазначаючи, що доказів сплати відповідачем боргу судові не надано і не спростовано факт порушення зобов'язання, судами попередніх інстанцій не враховано та не надано правової оцінки поясненням та доказам ОСББ "Простір", наданим суду у листі за вих. № 11 від 23.05.2007, які містяться в матеріалах справи, зокрема платіжним дорученням № 7 від 04.01.2007 та № 18 від 16.01.2007, а саме вказаним у них призначенням платежів та відповідним сумам.

Згідно із ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111 10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 у справі № 6/200 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.